31 серпня на Netflix вийшла романтична комедія «Вибери кохання», яка підіймає тему складності вибору своєї другої половинки. А ще це не проста стрічка, а інтерактивна. Тобто вибір потрібно робити глядачу. В рецензії нижче зорієнтуємо в складному питанні, чи варта уваги ця новинка.
Плюси:
інтерактивність віднесемо до плюсів, адже вона дійсно дає більшу глядацьку залученість (а ще певним чином ріднить з відеоіграми); приємна яскрава картинка, скромний хронометраж, який не встигає натомити чи роздратувати, абсолютна легковажність усього, що відбувається на екрані
Мінуси:
умовний сюжет становить збірку так-сяк пов'язаних між собою сцен, котрі важко назвати повноцінним фільмом; відсутність «живих» персонажів, позамежна типовість усього, що відбувається на екрані
«Вибери кохання» / Choose Love
Жанр інтерактивна романтична комедія
Режисер Стюарт Макдональд
У ролях Лора Марано, Еван Джогія, Скотт Майкл Фостер, Хорді Веббер, Меган Смарт
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Молода мрійниця Кемі ніби й не має скаржитися на своє життя. У неї є чудовий хлопець Пол, цікава робота звукорежисерки рекламних джинглів та безтурботні вечори за грою в еліас з веселою компанією. Але насправді Кемі не дуже любить власну роботу, а точніше, те, що їй доводиться зводити аудіодоріжку для реклами ліків проти печії, поки колега працює над новим хітом рок-зірки у сусідній студії.
А ще дівчина відчуває, що їй чогось не вистачає у стосунках з бойфрендом, не дивлячись на те, що вони добре розуміють одне одного (спробуйте-но перемогти у них в еліас!). Та якось Кемі зустрічає давнє кохання, Джека, котрий пропонує разом пообідати. А згодом знайомиться з тою самою рок-зіркою, Рексом, який, здається, очарований її талантами й шармом та вже має намір заспівати в дуеті.
Тепер розгубленій героїні доведеться обирати між трьома зовсім різними залицяльниками, а допомогти їй у цьому має ніхто інший як глядач.
Так, назву «Вибери кохання» слід сприймати буквально, адже це інтерактивне кіно з активною залученістю глядача. В той чи інший момент саме від його вибору буде залежати подальша доля персонажу, та, як наслідок, остаточне рішення щодо того, хто тріумфально цілуватиме красуню у фіналі.
Netflix здійснює такий експеримент не вперше. За тим же принципом вже було створено декілька проєктів у минулому, зокрема, найвідомішим з них є «Чорне дзеркало: Бузогриз». Тож інтерактивність цього ромкому важко назвати чимось новим, а окрім неї авторам запропонувати нічого.
Прийом здатний викликати додаткове зацікавлення у тому, що відбувається на екрані, та разом з тим позбавляє можливості сприймати контент саме як повноцінну історію. Скоріше, як набір дуже типових для жанру образів та сцен, що несуть суто номінальну функцію.
Ось нам потрібно обрати, що відповість дівчина залицяльнику в той чи інший момент. Ось ми маємо швиденько (на все про все є 10 секунд, інакше Netflix вирішить за вас) поставити, чи не поставити, на місце боса, що вже геть задався. А ось треба підібрати сценічний образ для першого виступу, якщо, звісно, ви до нього дійдете.
Не сказати, що це постійне тицяння дуже захоплює, але з’ясувати, що з цього вийде тепер принципово важливо!
Щодо кавалерів, то і тут все вийшло досить прісним та архетипічним. Теперішній бойфренд Кемі — ідеальний чоловік, з яким можна вмерти від нудьги. Стара любов — кучерявий мачо з голлівудською посмішкою, що має на меті врятувати весь світ. Рок-зірка — авантюрний мандрівник без постійного місця проживання, зате з надто солодкими пісеньками про вічне кохання, трохи дурнуватим сміхом та зачіскою когось з Backstreet Boys. Робіть ваш вибір, пані та панове.
Величезним недоліком всього задуму виявляється і те, що глядач змушений обирати між такими не цікавими персонажами, і те, що кожен з них мало схожий на живу людину, особливо в моменти відмови.
Тобто, якщо ви кажете «ні», парубки перетворюються на автоматизованих NPC, зичать предмету свого обожнювання усього найкращого і тут же ретируються геть без найменших натяків на прояв волі.
Головна ж героїня, тільки не смійтеся, мало на що впливає. Все, що може виконавиця головної ролі Лора Марано, це робити якісь підказки глядачу через злам четвертої стіни, сліпо підкорятися його волі та не сумніватися лише в єдиному — виборі шкіряних спідниць як повсякденного одягу.
Що в результаті отримує глядач? Яскравий відеоролик романтичного штибу та, можливо, шанс потішитися думкою, що «зараз виключно завдяки мені ти п’єш шампанське у номері готелю з розкішним видом на Ейфелеву вежу, крихітко».