
Коли у 2008 році вийшов Google Chrome, я одразу почав ним користуватися. Довгий час я використовував його поруч з Opera та FireFox, але згодом таки повернувся до останнього, яким користуюся й досі. Чому так? Зараз розповім.
Chrome на початку був доволі прогресивним і ресурсоефективним, як для розробника, до того ж стабільним та передбачуваним. Раніше ми роками боролися із сумісністю браузерів, оскільки кожен з них робив щось трохи по-різному. Тож питання про правильне відображення вашого сайту для всіх користувачів дуже залежало від майстерності.

Chrome обіцяв покласти край цьому за допомогою браузера, що відповідає сучасним стандартам, побудованих на актуальних механізмах рендерингу, який підтримується однією з найбільших інтернет-компаній світу.
Це звучало переконливо, але було одне застереження: зараз майже все — це Chrome, або фактично Chrome “під капотом”. Chrome становить майже 70% усіх веббраузерів, тоді як більшість решти базуються на Chromium, тому самому механізмі рендерингу, який використовується Chrome, і фактично контролюється Google. Коли Google хоче щось змінити, решта має наслідувати його. Однак це не стосується тих 300 спартанців — 2% користувачів Firefox.
Зміст
Firefox не намагається вас продати
Вибір браузера в наші дні залежить не стільки від того, кому ви передаєте свої дані в процесі використання, скільки від будь-якого конкретного набору функцій. Хоча деякі браузери мають вбудоване блокування реклами та VPN, зрештою вони все одно працюють заради прибутку. В більшості випадків нас відстежують у маркетингових цілях і це давно не таємниця.
Firefox має 100% відкритий вихідний код і підлягає аудиту. Доки ви не під’єднаєте його до онлайн-сервісів, він не відстежуватиме вас.
Це не означає, що вас не можна відстежувати під час використання Firefox. Звісно, вебсайти все одно робитимуть усе можливе, щоб отримати якомога більше інформації і показувати вам рекламу найновішого “обов’язкового девайса”, який вкрай вам необхідний саме тепер.
Налаштування та персоналізація
Firefox має високу кастомізацію та дозволяє заглибитися в налаштуванні “всього і вся” під себе.
Редактор конфігурації about: config дозволяє змінювати зовнішній вигляд та поведінку Firefox: від рядка пошуку та адреси, до налаштувань продуктивності. Firefox також має величезну екосистему розширень та тем, щоб налаштувати його відповідно до ваших потреб.
Я зазвичай користуюсь такими розширеннями:
- Absolute enable right click and copy.
- Always active windows – Always visible
- Blocktube (Blocktube)
- FastForward (FastForward)
- Firefox relay (Firefox relay)
- Mobile View Switcher (Перемикач мобільного вигляду)
- Nano Defender
- Search Filter
- Sideberry
- TWP- Translate Web Pages
- Dark Mode – A global dark mode for web
- uBlock Origin
Одна з найбільших скарг, що висуваються до Chrome та його аналогів (Edge, Safari, Opera тощо), стосується того, як обробляються розширення. Manifest 3 — це новий формат для розширень, сумісних з Chrome, і його розгортання позбавило розробників багатьох функцій, до яких вони мали доступ раніше, знищивши їхні розширення та заблокувавши деякі можливості для нових.
Хоча розробникам необхідно час від часу “робити reset” і забезпечувати новий стандарт для розробки інтеграцій (Firefox робив це в минулому), мотиви змін у Manifest 3 викликали певне здивування. Якщо ви покладаєтеся на одне з цих розширень для забезпечення конфіденційності чи безпеки в Інтернеті, їх видалення — наче ляпас користувачу.
Працює без скриптів і з відкритим кодом
Щодо розширень, NoScript на 100% працює у Firefox, тому я можу блокувати все на сторінці. Так, це іноді негативно впливає на зручність використання, зате чудово впливає на безпеку та час роботи батареї, оскільки сторінки не можуть запускати JavaScript без мого дозволу.
Firefox — це програма з відкритим вихідним кодом, і хоча там є комерційні елементи, всі вони необов’язкові, і Firefox вдалося (здебільшого) залишитися вільним від зовнішнього втручання. А це дуже важливо для майбутнього Інтернету.
Також, окрема подяка за веб-документацію MDN, абсолютно неоціненний ресурс для веб-розробників, які хочуть створювати додатки та сайти.
Що з навантаженням на систему?
Оскільки майже всі веббраузери використовують рендерер Chromium, вони відрізняються додатковими функціями: вбудована пошта, соціальні мережі, покупки, VPN тощо, і т. д. — все це збільшує навантаження та споживає ресурси вашого комп’ютера. Chrome також отримував скарги на зниження продуктивності, хоча багато в чому це може бути пов’язано з тим, як його використовують. Firefox своєю чергою доволі помірний у своїх вимогах.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: