Вже з 10 грудня в Австралії платформи соціальних мереж, такі як TikTok та Instagram, повинні заборонити доступ особам віком до 16 років, інакше їм загрожують значні штрафи. Це без перебільшення одна з найбільших соціальних і культурних змін. І виглядає, що світ уважно спостерігає за цим експериментом.
Хвиля заборон регулярно котиться планетою та австралійський приклад виявився заразним. Малайзія вже оголосила про плани запровадити аналогічну заборону для підлітків до 16 років наступного року, європейський парламент ухвалив резолюцію, яка рекомендує встановити єдиний цифровий поріг у 16 років для доступу до соціальних мереж.
Данія теж не лишилася осторонь, обмеживши соцмережі для дітей до 15 років. На неї орієнтується Норвегія, а також Франція, яка шукає способи не пускати в соцмережі дітей до 15 років. Навіть окремі американські штати, зокрема Флорида і Техас, намагаються підвищити вікові обмеження або посилити вимоги до реєстрації.
Що стоїть за цією хвилею? Передусім трагедії, які продовжують множитися, особливо — самогубства. Такі історії перетворюють абстрактні дискусії про “цифрову гігієну” на конкретні політичні рішення.
Після вивчення використання соціальних медіа серед майже 280 тисяч дітей шкільного віку в 44 країнах ВООЗ попередила про далекосяжні наслідки для розвитку підлітків та закликала до “негайних і постійних дій”. Своєю чергою техногіганти чинять опір, піклуючись, звісно, про свій гаманець.
Реакція технологічних компаній виявилася передбачувано негативною. TikTok назвав австралійське законодавство “поспішним” і “непрацездатним”. X поставив під сумнів законність заборони та не виключив можливості судового оскарження. Meta заявила про стурбованість тим, що законодавці “не послухали самих молодих людей”.
Водночас деякі компанії обрали стратегію адаптації. Meta почала видаляти австралійських користувачів молодше 16 років з Instagram, Threads і Facebook ще за тиждень до офіційного набуття чинності заборони. Компанія запропонувала альтернативу, щоб перекласти відповідальність за перевірку віку на магазини додатків, аби підлітки не мусили підтверджувати вік окремо в кожному застосунку.
YouTube взагалі намагався домогтися виключення з-під дії закону, а материнська компанія Google навіть погрожувала судовим позовом проти австралійського уряду. Втім, безуспішно.
Наслідки
Експерти далекі від одностайності щодо ефективності заборон. Одні кажуть, що пошук власної ідентичності є здоровою частиною процесу дорослішання, адже соціальні мережі дозволяють молодим людям отримувати інформацію, знаходити підтримку і будувати спільноти.
Виправдовується це тим, що підлітки можуть звертатися до платформ на кшталт YouTube, щоб дізнаватися про хобі, недоступні в їхніх локальних громадах. Хоча, знову ж таки, я сумніваюсь, що в більшості випадків це справді корисне хобі.
Інші “експерти” кажуть, наче примусове відключення від соцмереж може ускладнити перехід до цифрового світу, коли підлітки досягнуть дозволеного віку.
ЮНІСЕФ так взагалі вважає, що заборона підштовхне молодих людей до темних, нерегульованих куточків інтернету і поставить під загрозу їхні права на доступ до інформації. Так і хочеться сказати: скільки експертів — стільки й думок.
Технічні складнощі
Окремою проблемою залишається перевірка віку. Австралійський уряд заборонив використовувати для цього офіційні документи на кшталт паспортів через занепокоєння щодо конфіденційності. Але як тоді платформи мають визначати вік користувачів?
Малайзійський міністр комунікацій запропонував верифікацію через державні документи, що одразу викликало питання про захист персональних даних. Не треба бути провидцем, щоб зрозуміти, як рано чи пізно станеться витік даних.
Молоді користувачі, ймовірно, знайдуть способи обійти обмеження. Вони можуть мігрувати на платформи, які традиційно не вважаються соціальними мережами, зокрема ігрові сервіси на кшталт Roblox. YouTube не вимагає створення акаунта для перегляду відео, що обмежує ефективність будь-яких заборон.
Альтернативний шлях
Є й розумні пропозиції людей, які пропонують зосередитися не на заборонах, а на регулюванні самих платформ. На мою думку — це найбільш адекватний варіант.
Замість того щоб не пускати дітей у соцмережі, пропонується вимагати від компаній відключення негативних алгоритмів, які перевантажують користувачів небажаним контентом. Можна регулювати такі функції як автовідтворення та нескінченна стрічка. Паралельно урядам слід більше інвестувати в цифрову грамотність дітей і батьків.
Двоє австралійських підлітків уже подали позов до Верховного суду, стверджуючи, що заборона є неконституційною. Вони наголошують, що соцмережі є основним джерелом інформації та спілкування, а обмеження найбільше зашкодять вразливим групам: дітям з інвалідністю чи мешканцям віддалених районів.
Так що продовжуємо спостерігати за австралійським експериментом. Якщо він виявиться успішним, хвиля заборон неминуче посилиться. Якщо провалиться, уряди шукатимуть інші способи захистити дітей від темного боку цифрового світу.
Одне залишається безсумнівним: епоха необмеженого доступу підлітків до соціальних мереж добігає кінця. І це хороша новина.



Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: