OSINT-дослідник Ейч. Ай. Саттон (H.I. Sutton) зробив аналіз нового українського безпілотного катера з ракетами на борту. Експерт підтверджує, що українські безпілотні надводні кораблі без екіпажу домінують у Чорному морі. Проте досі вони були особливо вразливі до атак з літаків та гелікоптерів, чим скористалися російські окупанти. Нова версія морського дрона, яка озброєна двома перепрофільованими ракетами «повітря-повітря», може знову змінити ситуацію.
Війна в Україні зняла будь-які сумніви, що безпілотники змінюють характер війни. На військово-морській арені українські морські безпілотники є лідерами у світі за рівнем бойового застосування. Оснащені вибухівкою кораблі кинули виклик та подолали багато упереджень, а тепер Україна розгорнула абсолютно нову категорію морських безпілотників, озброєних ракетами ППО.
Українські морські безпілотники були найбільш уразливими для авіації. Вони фактично беззахисні перед гелікоптером з кулеметом. Тепер, коли деякі з них озброєні потужними ракетами протиповітряної оборони, росіяни двічі подумають, чи наближатися до них.
Це перший у світі приклад подібного встановлення ЗРК. Виробники в інших країнах раніше досліджували можливість надання таким безпілотникам якогось варіанту ППО. Але ця система є першою введеною в експлуатацію, та першою, що бере участь у бойових діях.
Нове надводне судно без екіпажу відрізняється від своїх попередників без ракет ширшим корпусом, який дозволяє нести дві ракети «повітря-повітря» Р-73. Таке використання аналогічно тенденції розвитку ЗРК на суші, коли Україна використовує ракети, розроблені для однієї системи, на іншій. Так, принаймні одна підтверджена фото радянська система ППО «Оса» також була оснащена ракетами Р-73. Ці та інші гібридні системи неофіційно називають FrankenSAM, на честь монстра Франкенштейна. Тепер ракети Р-73 несуть загрозу авіації рф і над водою.
Ракета Р-73, відома на Заході під назвою AA-11 Archer, є радянською ракетою малої дальності повітря-повітря. Ця ракета, була на озброєнні винищувачів МіГ-29 та Су-27 «Фланкер» однією з найкращих. Вони дуже маневрові та мають головку самонаведення (ГСН) з можливістю відхилення від прямої на 40 градусів. Це означало, що її можна використати проти цілі, яка не знаходиться безпосередньо перед літаком.
У 1980-х роках ці ракети були навіть більш просунутим, ніж еквіваленти країн НАТО. Сьогодні останні версії Sidewinder, або ASRAAM, IRIS-T є більш потужними, але Р-73 залишається актуальною.
Компромісом, що дозволить запуск з поверхні, буде дальність ураження. Навіть якщо судно зможе виявити літак на відстані, сама ракета матиме приблизно вдвічі меншу дальність порівняно з тим, якби вона була запущена з повітря. Для R-73 це означає 15 км. Але на практиці дальність виявлення електрооптичних пристроїв морських безпілотників, ймовірно, є головним обмеженням.
Ракети забезпечують дрону певний ступінь самозахисту від російських вертольотів та швидкісних реактивних літаків. Одного або двох катерів з FrankenSAM, змішаних із більшою кількістю звичайних морських дронів, може бути достатньо, щоб перешкодити спробам росіян перехопити їх.
Система також відкриває можливість використовувати створення засідок для російських літаків під час зльоту або посадки на кримських авіабазах. Такі ЗРК можуть ховатися біля кримського узбережжя та перехоплювати літак, коли той несподівано наближається. Існують принаймні непрямі докази того, що це вже могло бути зроблено.
Багато виробників у всьому світі вже наслідують українські досягнення. Ще до російсько-української війни було кілька пропозицій щодо подібних засобів ППО. Поява таких систем у реальних бойових умовах змушує ставитися до них більш серйозно.
Оновлений морський дрон Sea Baby здатен нести понад тонну вибухівки на більш як 1110 км
Джерело: Naval News
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: