Дослідження мови китів за допомогою машинного навчання виявило складну фонетичну систему, яка свідчить про те, що китоподібні можуть розмовляти один з одним так само, як люди.
Дослідницька стаття фахівців Массачусетського технологічного інституту під назвою «Контекстуальна та комбінаторна структура голосів кашалотів» була опублікована цього тижня в журналі Nature, і презентувала результати дослідження звуків, які видають кити із клану кашалотів у Карибському морі, за допомогою простих алгоритмів машинного навчання
Аналіз виявив складну звукову систему і коди, які виявились набагато складнішими, ніж вважалось раніше. Сенс розмов і досі невідомий, однак самі вони — досить детальні і, ймовірно, побудовані на окремому фонетичному алфавіті.
«Як і Міжнародний фонетичний алфавіт для людських мов, цей «Фонетичний алфавіт кашалота» показує, як невеликі варіації породжують різноманітний набір фонем (у людей) або код (у кашалотів)», — йдеться в статті.
В той час як людські звуки класифікуються залежно від того, де вони формуються у роті, та чи вібрують голосові зв’язки, кити використовують комбінацію ритму та темпу. Інші змінні включають рубато (зміну інтервалів між клацаннями) та орнамент (додавання додаткового клацання до коди).
Слід пам’ятати, що людські звуки не є повністю аналогічними звукам китів. Дослідник Массачусетського технологічного інституту Джейкоб Андреас пояснив виданню The Register, що «фізіологічні процеси, які лежать в їх основі, досить різні — кода також набагато довша за типову людську фонему.
«Кількість код відповідає кількості фонем у деяких мовах, але насправді ми не знаємо, чи є кода фонемою, чи словом, чи реченням, чи чимось іншим. У цих вокалізаціях (кити співають разом) є багато того, що суттєво відрізняється від усієї людської мови. Ще потрібно буде охарактеризувати, яку інформацію несуть ці вокалізації, що є наступним великим напрямком, у якому ми просуваємося», — зазначив Андреас.
Загалом усі майбутні дослідження як тваринної, так і людської, мов можуть бути посилені штучним інтелектом. Попри те, що наша комунікаційна система вивчена краще, все ще залишаються багато питань без відповіді — як от, чи існувала одна початкова людська мова, або наш мозок має універсальну граматику (біологічну основу мови, яку теоретизував лінгвіст Ноам Чомскі).