На відміну від інших видань, присвячених іграм, які ми розглядали на сторінках ITC.ua протягом минулого року, «Світ гри Cyberpunk 2077» / The World of Cyberpunk 2077 від Dark Horse Books та Vovkulaka – це зовсім інша справа. Це не збірка ілюстрацій, яка буде цікава лише колекціонерам чи людям, що самі працюють в ігровій індустрії, це повноцінна й досить різноманітна енциклопедія ігрового всесвіту Cyberpunk 2077, яка стане в нагоді кожному, кому сподобалась нова рольова гра CD Projekt RED.

Незважаючи на всі негаразди, що спіткали Cyberpunk 2077 та CD Projekt RED з часу релізу, на всі глюки та недоліки ігроладу, що досі ще є у цієї гри, сперечатися з тим, що полякам вдалося зробити щось дійсно надзвичайне та дуже важливе, безглуздо. Світ Cyberpunk 2077 вийшов настільки цікавим і продуманим, що багато хто надовго затримався в грі лише для того, щоб пильніше вивчити усі її закапелки. Ясна річ, вагома заслуга в створенні цього всесвіту належить авторам настільної гри, що стала фундаментом для Cyberpunk 2077, але безперечно, дизайнери, сценаристи та художники з CD Projekt RED зробили багато для розвитку світу гри, наповнення його дрібними деталями, вигадування історії Землі та Найт-Сіті з 2030 по 2077 р. та т.ін.

Книга «Світ гри Cyberpunk 2077» / The World of Cyberpunk 2077 – це ілюстрована енциклопедія Cyberpunk 2077, яка поєднує риси такого собі туристичного путівника по екзотичній країні та глянцевого журналу, присвяченого подорожам та пригодам, на зразок тих, що можна знайти в літаках провідних авіакомпаній. Тут є описи з історії альтернативного всесвіту Cyberpunk 2077, події, що привели до становища, яке склалося у світі на початок гри. Є детальний опис всіх районів Найт-Сіті, визначних пам’яток, мешканців, їх соціального статусу та звичок. Є інтерв’ю з видатними людьми Найт-Сіті. Описи технологій кінця XXI століття і приклади їх застосування. Є детальні досьє на провідні корпорації та найвідоміші бандугруповування. Є навіть реклама, притаманна Найт-Сіті.

Так, при бажанні цю саму інформацію у стислому вигляді можна отримати з енциклопедії, вбудованої у саму гру (вона насправді дуже непогана, може навіть більш всеохоплююча), але хто ж це читає усі ті енциклопедії в іграх? Крім того, деякі данні можна почерпнути і з офіційного цифрового артбуку Cyberpunk 2077, доступ до якого мають всі, хто придбав гру у Steam, Epic Games Store чи GOG.com. Але насправді ці три джерела не замінюють один іншого, а радше доповнюють. До того ж майже вся інформація у книжці «Світ гри Cyberpunk 2077» надана від першої особи, у вигляді журнальних статей чи навіть інтерв’ю. Тобто це більш літературні та більш емоційні описи, які цікаво читати, на відміну від сухого викладення фактів, як у вбудованому в гру довіднику.

Так, наприклад, розділ, присвячений мозгограю, «підготувала» сама Джуді Альварес. Про автівки та транспорт розповідає Мітч Андерсон з Альдекальди. Про зброю – Роберт Вільсон, що тримає стрілецький тир у тій самій мегабашті, де мешкає головний герой чи героїня гри. Та що там, наприкінці книжки вас чекає навіть інтерв’ю із самою Шахрайкою, видатною постаттю і дуже важливою для сюжету гри персоною.

Мабуть, прізвисько, що ви побачили в попередньому абзаці, занепокоїло вас. Так, ось ми й дійшли до найбільш суперечливого питання щодо перекладу книг та ігор в цілому, та The World of Cyberpunk 2077 зокрема. Напевно, ця дискусія йде ще з тих самих пір, як перекладачі вперше зіткнулися з красномовними прізвищами чи іменами, якими автор навмисно нагородив своїх героїв, і неважливо хто це був, Льюїс Керрол чи Джон Роналд Руел Толкін. Перекладати чи не перекладати, ось у чому питання? Залишити Більбо Беґінзом, як то було в оригіналі, чи зробити його Торбином, Сумкінсом, чи навіть Злоткінсом? Відверто кажучи, я схиляюсь до того, що в нашому випадку прізвища та прізвиська слід залишити без змін: по-перше тому, що тут дуже важко визначити межу, до якої слід перекладати прізвища, а по-друге, тому, що сама гра Cyberpunk 2077 поки що не має української версії і такий переклад може лише заплутати гравців та читачів. На жаль, перекладачка Софія Шуль, що працювала над «Світом гри Cyberpunk 2077», або видавець вирішили інакше. Тому Johnny Silverhand став Джоні Срібноруким, Rogue Amendiares перетворилась на Шахрайку, а Adam Smasher взагалі став Адамом Трощило… Так, звучить непогано, але здається, це вже трохи занадто. Чому в такому разі не зробити Річарда Найта Річардом Ніччю? Чи Дакоту Сміт Дакотою Коваль? Де межа?

Те ж саме стосується найменувань банд та угруповань Найт-Сіті. Так Maelstrom став «Вихором», а The Mox чи Moxes, як вам більше подобається, перетворилися у «Незламних». Скажемо відверто… це трохи збиває з пантелику.

Ще одне питання до перекладу, що декілька разів виникає під час читання… це використання територіального діалекту, у першу чергу львівської говірки. Таких слів небагато, але вони, як то кажуть, впадають в очі, починаючи з використаного майже на перших сторінках слова «вар’юваті» в значені «божевільні». Так, кожен українець зрозуміє про що річ, але в академічних словниках такого слова нема. Нажаль, це непоодинокий приклад. І ще одне… використовувати слова «криївка» щодо схованки бандюків? Серйозно? До того ж, слово «провідник» в останні роки набуло зовсім інших конотацій, ліпше було б назвати людину, що проводить екскурсії містом, екскурсоводом або ґідом.

А ось щодо перекладу доволі складних ігрових термінів якихось суттєвих нарікань в нас нема. Так, спершу «мозгограй» замість braindance, «мережник» замість netrunner, та «патрач» замість ripperdoc звучать досить незвично, але до цих слів швидко звикаєш, більш того: якщо трохи поміркувати, то ви зрозумієте, що в цих випадках переклад вийшов навіть дуже влучним.

На жаль, як би мені не подобалась книга «Світ гри Cyberpunk 2077», повз деякі недоліки я, як людина, що 15 років працювала з поліграфією, пройти не можу. Мова про шрифти та верстку. CD Projekt RED дійсно непогано вклалися в зовнішній вигляд The World of Cyberpunk 2077. Різні сторінки книги імітують різні типи видань – академічні, довідникові, журнальні, тому в книжці використовується велика кількість різноманітних шрифтів для кожного з розділів. Зрозуміло, що далеко не всі англомовні шрифти мають кириличні відповідники, тому перед дизайнерами видавництва Vovkulaka повстала досить складна задача підбору шрифтів. На жаль, не всі відповідники схожі на свої прототипи, а напівжирний шрифт у першому ж розділі взагалі погано зчитується. До того ж, рішення локалізувати рекламу здається нам не дуже вдалим, там взагалі з десяток різних доволі химерних шрифтів, вдало імітувати які майже неможливо.

Ще один недолік верстки – досить вузькі стовпчики тексту, в яких використовується вирівнювання по обох краях. Це непогано працює з англійським текстом, в якому багато коротких слів та артиклів, і зовсім не працює з українським. Тому верстальник вимушений або використовувати знак переносу (дизайнери вкрай не люблять переноси та нерідко забороняють їх), або вирівнювати текст за допомогою трекінгу, що при вузьких стовпчиках призводить до дуже поганих наслідків. Цю проблему можна було б вирішити, адаптувавши верстку, наприклад відмовившись від вирівнювання по обох краях, чи таки дозволивши використання переносів. На жаль, видавці вирішили покластися на трекінг. Вийшло так собі.

У декількох попередніх абзацах я виклав чимало зауважень до українського видання «Світ гри Cyberpunk 2077» / The World of Cyberpunk 2077, але це зовсім не означає, що книга мені не сподобалась. Навпаки, я отримав велике задоволення від повернення в світ Cyberpunk 2077, в якому я й так провів більше 100 годин. Справа в тому, що мені дуже кортіло б, щоб таке гарне видання не мало б жодних недоліків, було б ідеальне. На жаль, так не буває.

В будь-якому разі, я з великим задоволенням прочитав «Світ гри Cyberpunk 2077» від палітурки до палітурки. Та й вам раджу. Якщо ви шукаєте подарунок для друга геймера або для самого себе, то україномовна версія The World of Cyberpunk 2077 – саме те, що треба.