Нове дослідження місячного ґрунту, зібраного астронавтами «Аполлон-16» у 1972 році, дозволило вченим реконструювати мільярди років історії Місяця.

У 1972 році, після «прилунення» в багатократерному районі Декарт на місячних нагір’ях, астронавти Джон Янг, Чарльз Дюк і Кен Маттінглі зібрали приблизно 96 кг матеріалу з поверхні Місяця. Попередній хімічний аналіз зразків показав наявність різних благородних газів, включаючи аргон і ксенон — які, по суті, є важливим ознаками для виявлення впливу сонячного вітру та ударів астероїдів на формування поверхні Місяця протягом мільярдів років.

Більшість зразків були ретельно вивчені у попередні роки, однак один з останніх NASA «розпакувало» два роки тому — і значна частина знань про еволюцію Місяця отримана саме з нього (зокрема в тому, що стосується віку нашого супутника, який виявився на 40 млн старший, ніж ми думали). Останній аналіз відкриває «нові глави» цієї історії:

Під час аналізу зразків Ноттінгем з колегами використовували методи мас-спектрометріїМас-спектрометрія — метод визначення хімічного, фазового складу і молекулярної структури речовини, що базується на реєстрації спектра мас йонів, утворених внаслідок іонізації атомів і (або) молекул проби., щоб каталогізувати гази та їхню кількість у зразках, що допомогло їм «визначити, скільки часу зразки перебували під впливом на поверхні Місяця або поблизу неї».

Хімічний склад газів, які потрапили в ці «реголітові брекчії»Брекчія — грубоуламкова гірська порода, що складається з гострокутних зцементованих уламків розміром понад 2 мм. під дією астероїдних зіткнень показує, що вони тривалий час залишалися під впливом сонячного вітру та астероїдів. Конкретний вік кожного зі зразків доволі сильно варіювався: від 2,5 млрд років до менше мільярда. Це свідчить про те, що місячний ґрунт навколо зони прилунення «змішаний», причому частина газів вийшла на поверхню внаслідок недавніх ударів.

Ноттінгем каже, що дослідження, окрім того, що пропонує чіткішу картину наслідків зіткнень астероїдів з Місяцем, допоможе у плануванні майбутніх місій та визначенні потенційних місць для створення баз на супутнику.

Дослідження було опубліковано в жовтні в журналі Meteoritics & Planetary Science (через Space.com).

Залишки планети, з якої утворився Місяць, можуть ховатися біля ядра Землі