24 червня на Netflix вийшов комедійний бойовик «Людина з Торонто» від режисера Патріка Хьюза («Нестримні 3», «Охоронець кілера», «Охоронець дружини кілера»). У головних ролях знялися Кевін Гарт і Вуді Гарельсон, а сценарій написали Роббі Фокс («Старі під наглядом») та Кріс Бремнер («Погані хлопці назавжди»). Спочатку картина мала вийти в кінотеатрах ще у 2020 році, але через обмеження Covid-19 стрічку спочатку затримали, а потім Sony продала її Netflix. Що вийшло в результаті, читайте в рецензії нижче.
«Людина з Торонто» \ The Man from Toronto
Жанр бойовик, комедія
Режисер Патрік Хьюз
У ролях Кевін Гарт, Вуді Гаррельсон, Кейлі Куоко, Еллен Баркін
Реліз Netflix
Рік випуску 2022
Сайт IMDb
Тедді Джексон (Кевін Гарт) — добрий та нерішучий невдаха. Його виганяють із місцевого спортивного залу за погану роботу рекламника. Він намагається створити власні курси безконтактного боксу, патентує нікому не потрібні тренажери та записує навчальні відео, які ніхто не дивиться. У день народження своєї дружини Лорі (Жасмин Метьюз) герой планує не напортачити бодай раз, тому знімає для них будиночок на березі озера та організовує спа-процедури. Поки дружина відпочиває, Тедді шукає орендоване бунгало. Але роздруковану ним на принтері адресу погано розібрати, адже Тедді забув поміняти касету з чорнилом. Тому він заїжджає не до того будинку, де виявляє парочку головорізів.
Бандюгани відводять Тедді в підвал і просять дізнатися у прив’язаної там людини потрібну їм інформацію. Виявляється вони чекали відомого професіонала дізнавача на прізвисько Людина з Торонто (Вуді Гаррельсон), але прийняли за нього Тедді. Будинок захоплює ФБР і просить Джексона допомогти їм упіймати групу людей, які задумали вбити президента Венесуели. Замовники все ще вважають, що Тедді це Людина з Торонто, тому він видаватиме себе за нього. Але героя знаходить і сам найманець. Він також змушує вести справу до кінця, тому що хоче отримати свою оплату у кілька мільйонів доларів.
«Людина з Торонто» намагається зіграти на полі класичних та ностальгічних бойовиків, де пара зовсім несхожих один на одного персонажів бореться з бандитами. Виходить не дуже, тому що окрім стосунків героїв та ефектних екшен-сцен у таких картинах потрібна більш-менш адекватна історія, потужний лиходій та щедра посипка з гумору. Але жодним із трьох пунктів новий фільм похвалитися не може.
Тедді відкритий добряк і в нього ніколи не закривається рота — звична роль для цього актора в будь-якому з його фільмів. Людина з Торонто мало каже, але в потрібні моменти видає непогані жарти та вказує персонажу Гарта на його малодушність і нерішучість. Вуді Гаррельсон також у своєму звичному амплуа харизматичного мовчуна з їдкою посмішкою.
Але найманець лише робить із себе безжалісного вбивцю та мучителя. Насправді він створив бездоганну репутацію психопата, щоб насправді не чіпати людей, а змушувати їх видавати потрібну інформацію лише від однієї своєї присутності. При цьому Людина з Торонто вміє ефектно битися і стріляти, але найбільше їй подобається готувати. А ще він мріє відкрити ресторан високої кухні.
Попри велику кількість задіяних жартів, у картини пересічне почуття гумору, що компенсується симпатичними головними героями. Щоправда, назвати такий тандем знаковим не варто. Гаррельсон і Гарт органічно виглядають разом, але обидва актори явно не напружуються для відігравання своїх ролей, що, як не дивно, робить їх образи природнішими та привабливішими. Як кажуть протилежності притягуються, і це добре працює в цьому випадку.
«Людина з Торонто» — невимушений літній блокбастер для розслаблення мозку. Це динамічний видовищний комедійний бойовик із невдалим вибудовуванням історії. Фільм затягнутий (112 хвилин) та перенасичений однотипними сценами з з’ясуванням стосунків головних героїв. І якщо спочатку вони справді смішні, то наступні варіації на ту саму тему вбивають гумор майже повністю.
Сценаристи не розкрили стосунки Тедді з дружиною, а також не показали більше сцен із Гаррельсоном та Кейлі Куоко, яка грає відв’язну подружку Лорі. Частину хронометражу можна було витратити на показ взаємовідносин цих двох пар, що додало б картині людяності та гумору, і більше б розкрило героїв. Натомість творці показали низку ефектних, але безглуздих бойових сцен, чим сильно ускладнили фінал і нівелювали бадьорі початок та середину стрічки.