Ось і закінчився перший сезон «Дома Дракона» — приквела «Гри престолів». Відразу скажемо, що перед нами один із найкращих серіалів 2022 року. Звичайно, не обійшлося без недоліків, але загалом новий фентезі проєкт показав себе гідним спадкоємцем мегапопулярного серіалу HBO. Нижче ви дізнаєтесь плюси та мінуси телешоу, чим воно сподобається фанатам творчості Джорджа Мартіна, а чому точно засмутить.
«Дім Дракона» / House of the Dragon
Жанр фентезі, драма, бойовик, пригоди
Режисери Мігель Сапочник, Грег Яйтанс, Клер Кілнер, Гіта Васант Патель
У ролях Педді Консідайн, Метт Сміт, Олівія Кук, Емма Д’Арсі, Ріс Іванс, Стів Тусен, Ів Бест, Фабієн Франкель, Соноя Мідзуно, Міллі Олкок, Емілі Кері, Грем Мактавіш
Прем’єра HBO
Рік випуску 2022
Сайт IMDb
Престол Семи Королівств займає король Візерис I (Педді Консідайн). Не маючи спадкоємця від першої дружини, він публічно призначає своєю наслідувачкою дочку Рейніру (Міллі Олкок та Емма Д’Арсі). Згодом Візеріс I одружується з подругою дитинства своєї доньки Алісентою Хайтауер (Емілі Кері та Олівія Кук). Вона народжує йому кількох синів, але до смерті король офіційно не змінює спадкоємницю. Після його смерті колишні подруги й частини сім’ї, що співпереживають героїням («чорні» і «зелені»), починають громадянську війну. Надалі вона призведе до падіння дому Дракона, а поки що перед глядачем розгортається широке полотно з трагічних доль та випадкових обставин, заправлене фірмовими діалогами та палацовими інтригами.
Серіал «Дім Дракона» заснований на книзі Джорджа Мартіна «Полум’я та кров», перший том якої опублікували у 2018 році. Це історія про валірійський дім Таргарієнів, який правив Вестеросом за 200 років до початку сюжету «Гри престолів». Порівняно з оригінальним серіалом, першоджерело «Дома Дракона» відносно невелике, тому автори, з одного боку, скуті часовими рамками, з іншого — мають більше місця для творчості та розвитку історії.
А сюжет у них вийшов що треба, хоч і не без вад. Але навіть з ними оповідання «Дома Дракона» вийшло набагато реалістичніше, цікавіше, і що головне, логічніше, ніж сюжет «Перснів влади» (наш огляд тут). Адже саме з ними серіал бився за увагу глядачів та звання найкращого фентезі-проєкту 2022 року.
Без сумніву новинка HBO на дві голови вища, ніж дітище Amazon. За це варто дякувати сценаристу серіалу Раяну Кондалу. Цікаво, що автор прийшов у проєкт після звільнення з того самого Amazon. Він писав сценарій для нової фентезі-саги про Конана-варвара, яка мала конкурувати з майбутніми новинками HBO з творчості Джорджа Мартіна.
Але керівництво стрімінгового сервісу зосередило всі зусилля та гроші на «Перснях влади», тож проєкт Кондала закрили. Талановитого автора прибрали до рук конкуренти та отримали відмінний серіал для удару у відповідь. Як бачите, вже на предпродакшені історія «Дома Дракона» вийшла не менш захопливою, ніж сам серіал.
Порівняно з «Грою престолів», сюжет «Дома Дракона» простий і не такий звивистий. Тут немає десяти паралельних ниток історії, які переплітаються та в’ють страшні інтриги. Дія в основному відбувається в Королівській гавані, лише зрідка змінюючи локації на Дріфтмарк, Драконів камінь та деякі інші менш відомі місця. Це зробило історію більш камерною, але не знизило напруження. Персонажі «Дома Дракона» чудово вміють плести інтриги та зраджувати, займатися кровозмішанням і ненавидіти, укладати нові союзи та порушувати присягу.
Разом з цим творці розуміли, що глядачеві таке рано чи пізно набридне. Тому чудові та захопливі діалоги розбавляли нудними польотами на драконах та посередніми битвами. Екшен у творців вийшов не дуже, але головне часто він був нелогічним.
Деймон Таргарієн (Мет Сміт) буквально самотужки розправився з великим загоном ворога, що сильно вдарило по реалістичній стороні проєкту. Дякуємо, що не стали уповільнювати фільмування під час битви та робити різні ефектні сцени, як у «Перснях влади».
Могутні ящірки, що літають, — один з головних мінусів першого сезону. По-перше, їх могли б намалювати набагато краще. По-друге, сцени з ними треба було б зняти динамічніше і не так штучно, як це зробили творці. І по-третє, драконам виділили дуже мало сценарного часу. Ці величні створіння не тільки рідко впливають на історію та її розвиток (крім фіналу сезону), але і з’являються в кадрі від сили разів десять, ну, може п’ятнадцять. Не це ми чекали від серіалу про легендарну родину, яка володіє драконами.
Набір персонажів тут менше, ніж у «Грі престолів». Але через часті часові стрибки (за десять епізодів у серіалі минуло понад 15 років і деякі актори змінилися старшими колегами, включаючи головних героїнь) доведеться запам’ятовувати більшу кількість облич.
Не обійшлося і без сучасних трендів у підборі акторів, тому валірійський рід Веларіонів зробили чорношкірими, що не відповідає першоджерелу. Щоправда, творці все ж таки спробували ненароком пояснити цей момент, але вийшло не дуже.
Десять епізодів «Дома дракона» поділено на два основні часові відрізки. Кожному виділили по п’ять серій. Першу половину сезону Рейніру та Алісенту грають Міллі Олкок та Емілія Кері відповідно. Обидві дівчини впоралися зі своїми ролями на відмінно, обидві вжилися у персонажів та показали чудову акторську гру. Це ж стосується й другого касту актрис та акторів.
Щоправда, зміна героїнь із шостого епізоду на Емму Д’Арсі та Олівію Кук особисто у мене викликало спочатку дисонанс сприйняття, а потім і зміну переваг. Якщо в перших епізодах я більше переживав за Рейніру, тому що мені візуально більше подобалася Міллі Олкок, то потім віддав перевагу Алісенті Хайтауер через актрису Олівію Кук. Можливо, так було тільки в мене, але я не раз чув, що зміна акторок головних героїнь та інших другорядних персонажів змінювало ставлення глядачів до героїв.
Окремо варто виділити приголомшливу гру британського актора Педді Консідайна, котрий зіграв короля Візериса I. Це одне з найсильніших і найглибших виконань не тільки у «Домі дракона», а й у всьому всесвіті проєкту.
Всі інші актори теж впоралися зі своїми ролями відмінно, включаючи другорядних персонажів та особливо дітей, а також підлітків. Звичайно, до рівня Джека Глісона в ролі Джоффрі Баратеона їм далеко, але зіграно все ж таки гідно.