Читацькі дописи
IT Community

Не так часто під час гри у голові проминає думка: “Та це ж майбутнє!”? А потім проходить років десять, і це стає стандартом. Я зібрав декілька ігор, які просто не вписувалися у свою епоху, були занадто сміливі, занадто інноваційні, занадто… ранні для свого часу. Ви не побачите тут шаблонні Crysis, Half-Life чи DOOM, адже тут інша ліга.

Zork (1977)

Текстова гра без графіки в 1977 році? Звучить архаїчно, але Zork був крутий для свого часу. Парсер розумів складні команди типу “візьми все, крім лампи, і покладі в мішок”. Це не просто “йди на північ” – це повноцінний інтерпретатор природної мови, який розумів контекст і навіть жартував у відповідь на дурні команди.

Гра створила віртуальний світ з постійними об’єктами. Ти міг кинути меч в одній кімнаті, пройти через півлабіринту і знайти його там же. Для 77-го року це було майже диво. Плюс система інвентарю з вагою предметів. Несеш забагато, не можеш бігти. Знайоме? Так, The Elder Scrolls передає привіт.

System Shock (1994)

System Shock нагадує ситуацію, коли Doom зустрічається з RPG, бере щось з симулятора і на виході отримуємо щось неймовірне. Повна свобода переміщення в 3D (нахил голови, присідання, стрибки), коли всі ще бігали як картонки. Інтерфейс з вікнами можна переміщати і масштабувати прямо під час гри, а Windows 95 ще навіть не вийшла!

Але найкрутіше – це SHODAN. Штучний інтелект, який лякає та маніпулює тобою через аудіологи та повідомлення. Вона спостерігає, коментує твої дії, і ти реально відчуваєш її присутність. Сучасні хорори досі намагаються повторити цей ефект. А ще тут були кіберімпланти, які міняли геймплей від прискорення часу до бачення в темряві.

Гра дозволяла вирішувати завдання десятками способів. Заблоковані двері? Зламай термінал, підірви гранатою, знайди вентиляцію або просто розбери панель і перепаяй схему. У 94-му це було круто.

Deus Ex (2000)

Deus Ex взяв ідею “грай як хочеш” і довів її до абсолюту. Кожна місія виглядає як конструктор з мільйона варіантів. Охоронець біля дверей? Застрели, засни транквілізатором, обійди через дах, зламай турель, щоб вона його вбила, або просто поговори й він тебе пропустить. І це працювало! Гра запам’ятовувала твої рішення і персонажі реагували відповідно.

Система прокачки була революційною. В ній ти не просто качав скіли, а встановлював собі аугментації. Хочеш бачити крізь стіни? Будь ласка. Бігати як Флеш? Тримай. Але місць для імплантів обмаль, тому кожен вибір був відмовою від чогось іншого. Плюс реалістична балістика, як вишенька на торті. Кулі рикошетили, пробивали тонкі стіни, а дробовик на відстані був марний.

Freelancer (2003)

Freelancer створив живий космос задовго до Star Citizen. Економіка реально працювала, ціни на товари змінювалися від попиту, а торгові маршрути формувалися природно. Я годинами возив рис з однієї системи в іншу, бо знав, що там голод і заплатять втридорога.

Але найкрутіше – це безшовний всесвіт. Летиш собі в космосі, бачиш планету, наводишся на спеціальне “швартове” місце, і ось ти вже приземляєшся на космопорт. А ще мультиплеєр з постійними серверами, де гравці створювали свої фракції, вели війни за території. Minecraft в космосі до того, як з’явився Minecraft.

Управління мишкою в космосімі теж було революцією. Забудьте про мільйон клавіш – просто води курсором куди летіти, корабель сам розбереться з двигунами. Casual-friendly космос, який при цьому мав неймовірну глибину.

Carmageddon 2 (1998)

Carmageddon 2 мав систему пошкоджень, яку деякі сучасні ігри про перегони досі не можуть собі дозволити. Кожна деталь машини деформувалася реалістично. Врізався в стовп лівим крилом? Воно зім’ялося саме там, де був удар. Колесо могло відлетіти, двигун заглохнути від перегріву, а якщо пощастить, то можна було розірвати суперника навпіл.

Фізика була божевільною для свого часу. Машини перекидалися, літали, відскакували від стін. Дика суміш реалізму таабсурду, яку ніхто так і не повторив.

Wolfenstein 3D (1992)

Wolfenstein 3D винайшов жанр FPS. Крапка. До нього були спроби, але саме тут все склалося як потрібно. Технологія ray casting дозволяла малювати псевдо-3D коридори на калькуляторах того часу. 286-й процесор видавав задовільну картинку. Що це, як не прообраз чистої оптимізації.

Гра запровадила концепцію секретних кімнат, де тицяєш у всі стіни, шукаєш прихований скарб. Здається примітивно? Але це створило цілу культуру дослідження рівнів, яка живе досі. А ще тут вперше з’явилася зброя з різними характеристиками. Пістолет для економії, кулемет для натовпу, чейнган для босів.

Модульна структура дозволяла легко створювати нові рівні. Народилася культура модінгу, де люди робили total conversio. Від Wolfenstein пішло все – від Doom до Call of Duty.

The Lost World: Jurassic Park (1998)

Ця гра на PlayStation робила те, що інші почали тільки через десятиліття – безшовні рівні розміром з острів. Ніяких завантажень, просто величезний відкритий світ з динозаврами. У 98-му! Коли всі ще радували окремим рівням розміром з футбольне поле.

ШІ динозаврів був приголомшливим. Раптори полювали зграями, використовували тактику оточення. Травоїдні паслися групами, тікали при небезпеці, захищали дитинчат. Екосистема жила своїм життям: хижаки полювали на травоїдних, ті мігрували в пошуках їжі. Far Cry з динозаврами за 6 років до Far Cry.

Ці ігри випередили час та створили майбутнє. Вони ризикували, експериментували, часто провалювалися в продажах, але залишили слід в історії. Наступного разу, граючи в щось “інноваційне”, згадайте – можливо, хтось вже робив це давно, просто світ тоді був не готовий.

Маєте кращі варіанти? Пишіть в коментарях, а ще краще читацьку думку під дописом.