Читацькі дописи
IT Community

Коли ви чуєте про hack-and-slash ігри, що спадає на думку першим? Ізометричні RPG на кшталт Diablo, стильні екшени типу Devil May Cry, чи, можливо, класичні настільні ігри як Dungeons & Dragons? Дивним чином цей жанр охоплює всі ці ігри та багато інших, які майже нічого спільного не мають.

Перші ігри

Жанр “hack-and-slash” майже такий же древній, як і сам геймінг, проте досі ніхто не може дійти згоди щодо його точного значення. Для одних він став загальним терміном для будь-якого екшену з мечами, де потрібно рубати суперників. Для інших він виглядає, як специфічний тип ретро-ігор, що сьогодні майже не зустрічаються. Хай там що, hack-and-slash залишається одним з найзаплутаніших жанрів у геймінгу, і, можливо, настав час або звузити визначення, або взагалі відмовитися від цього терміну.

Шанувальники настільних рольових ігор (TTRPG), напевно, вже чули про hack-and-slash, хоча й не обов’язково в контексті відеоігор. Спочатку це був неофіційний термін для фентезійних TTRPG-кампаній з акцентом на бої та дослідження підземель. Уявіть будь-яку кампанію D&D, де ви більше б’єтеся, ніж розмовляєте. Оскільки такі кампанії були присвячені шинкуванню монстрів (хіба що ви граєте магом, але то вже інша історія), назва прижилася серед гравців у настільні ігри.

Жанр hack-and-slash дістався відеоігор з появою ранніх комп’ютерних RPG, які черпали натхнення з настільних попередників (а іноді були їх прямими адаптаціями). Спочатку ці ігри запозичили термін hack-and-slash для позначення схожого геймплею, але незабаром вони переросли своїх настільних предків, утворивши зовсім нові жанри у вигляді JRPG та roguelike. Зрештою, RPG-відеоігри повністю відмовилися від назви hack-and-slash, хоча невдовзі термін набув зовсім іншого значення.

Як 2D-екшени захопили жанр Hack-and-Slash

Для західних геймерів, які виросли у 80-х, hack-and-slash був основою аркадних залів, а також уособленням найскладніших ігор усіх часів. Звісно, ці hack-and-slash ігри зовсім не схожі на TTRPG чи ранні RPG, з яких починався жанр.

У той період hack-and-slash став синонімом 2D екшен-платформерів як-от Ninja Gaiden, Shinobi та Strider. Вони перевіряли скіли геймера в біганині й стрілянині швидкісними рівнями, на яких потрібно було знищувати ворогів з усіх боків. Хоча іноді у вас була далекобійна зброя, основним знаряддям зазвичай були знаряддя ближнього бою для швидких ударів.

Ці hack-and-slash ігри вимагали неабиякої швидкості та було дуже складними порівняно з іншими 2D-платформерами. Можливо, ви чули страшилки про нескінченне відроджування ворогів в оригінальній Ninja Gaiden або про підступний дизайн рівнів у Shinobi.

Жанр завжди був суперечливим, але ранні hack-and-slash ігри пропонували унікальний виклик, який рідко зустрінеш у сучасних релізах. Хоча, останнім часом ці ретро hack-and-slash ігри переживають відродження з такими проєктами як Ninja Gaiden: Ragebound та Shinobi: Art of Vengeance.

Екшен-RPG йдуть на допомогу

Найперші рольові екшен ігри (ARPG) часто сприймалися як спрощені версії своїх покрокових родичів. Усе змінилося з появою Diablo, яка не лише переосмислила ARPG в очах більшості гравців, але й швидко витіснила 2D-платформери як нове обличчя жанру hack-and-slash.

Diablo та Diablo II досягли ідеального балансу між розвитком персонажа на основі характеристик з TTRPG та кривавим екшеном, який геймери асоціювали з жанром. І на відміну від багатьох ранніх ARPG, розуміння бойової механіки та управління статистикою однаково важливі для подолання найскладніших викликів.

Особисто для мене Diablo завжди була першою грою, яка спадає на думку при згадці про hack-and-slash. Звісно, там є необхідна для жанру “вічна рубка”, але справа не лише в назві. Ці ігри стали справжньою еволюцією настільних коренів жанру, що поєднує впізнавані RPG-елементи з безперервним екшеном, яким тепер славиться жанр.

Розквіт 3D Hack-and-Slash ігор

Жанр hack-and-slash зазнав чергової трансформації з народженням 3D-екшенів, ставши універсальним ярликом для практично кожної екшен-гри з мечем. Це включало існуючі hack-and-slash ігри як екшен-платформери та ARPG, але також призвело до того, що купа інших, непов’язаних категорій потрапила в цей жанр.

Тенденція почалася з character-action ігор на кшталт Devil May Cry та God of War. На відміну від більшості інших hack-and-slash жанрів, ці ігри не лише про перемогу над якомога більшою кількістю ворогів чи просте проходження рівня.

Character-action ігри заохочують використовувати ефектні комбо та широкий арсенал зброї для стильного знищення ворогів, чи то підвищуючи лічильник комбо, чи виконуючи найбільш непотрібно помпезні прийоми. Хоча можна стверджувати, що їхній геймплей зводиться до рубки та рубання, механіка та базова привабливість цих ігор повністю відрізняються від усього іншого в жанрі hack-and-slash.

У тому ж ключі hack-and-slash ігри можуть означати що завгодно з жанру musou, включаючи ігри як Dynasty Warriors та Persona 5 Strikers. Вони поєднують військову стратегію з епічним екшеном, коли ви косите тисячі ворогів на величезних полях битв, ведучи армію через різні перешкоди та завдання.

Чесно кажучи, більшість musou-ігор мають схожість з character-action іграми та ARPG у стилі Diablo, часто поєднуючи ефектний бій з великою кількістю ворогів. Однак на цьому схожість з іншими hack-and-slash іграми закінчується. Ви не знайдете нічого спільного між musou-іграми та ранніми TTRPG чи 2D екшен-платформерами.

Проблема з Hack-and-Slash іграми

Ігрові жанри не завжди мають дотримуватися єдиного визначення, але їм потрібен хоча б один чіткий елемент, який відрізняє їх від інших жанрів. Наприклад, перегони можуть варіюватися від божевільних картингів як Mario Kart, до реалістичних симуляторів водіння.

Попри відмінності, всі вони передбачають спільну цілю — досягнення фінішу якнайшвидше, незалежно від того, чи це заїзд на час, чи гра з іншими. Так само кожен файтинг передбачає вивчення прийомів для перемоги над суперниками, а кожен різновид шутера зводиться до базової механіки прицілювання та стрільби.

У кращому випадку жанр hack-and-slash можна визначити як ігри, де холодна зброя є вашим основним способом атаки. Але за такою логікою, чи означає це, що The Legend of Zelda, Assassin’s Creed та Minecraft теж hack-and-slash ігри?

Тож повернімося до початкового питання: що таке hack-and-slash гра? Як жанр, це одна з найбільш розмитих та заплутаних категорій в історії геймінгу. Попри це, вона протрималася десятиліттями й продовжує використовуватися щоразу, коли анонсують нову екшен-гру. Цей термін занадто широкий, щоб мати конкретне значення, але занадто специфічний, щоб стояти поруч з іншими загальними категоріями як “екшен” чи “головоломки”.

Як на мене, жанр hack-and-slash — це релікт простіших часів в історії геймінгу. Однак, він еволюціонував, ставши своєрідним “інжектом” та атрибутом нових типів ігор.

Замість того щоб відкинути його або перетворити на широкий жанровий ярлик, гравці продовжували вигадувати нові визначення для hack-and-slash ігор. Ймовірно, тому що назва була занадто розкрученою, щоб залишити її в минулому.