Читацькі дописи
IT Community

Період новорічних свят завжди поєднував ностальгію за минулим та надію і сподівання на краще майбутнє. І це не дивно, адже закінчується старий рік та розпочинається новий, тому ми одночасно згадуємо вчорашні події й думаємо про завтра. Тож це чудовий час, щоб відрефлексувати шлях, який пройшла ІТ галузь за останні десятиліття і водночас спробувати заглянути в її майбутнє.

Кожна велика технологічна інновація проходить через чотири основні етапи: початковий сплеск, спад, стрімкий ріст та плато. Своєю чергою, сучасна цифрова революція складається з таких технологічних стрибків і вже у більшому масштабі повторює усі ці стадії. Причина такої самовідтворюваної схеми лежить не стільки у площині науки чи технологій, як у площині людської психології.

Як було раніше

Мене водночас вражає надзвичайна складність та потужність цифрових технологій і те, як неефективно та не розумно ми їх інколи використовуємо. Неймовірне захоплення і ентузіазм, які випромінюють творці нових винаходів часто перетворюється в нездоровий ажіотаж на фінансових ринках, серед керівників бізнесу та звичайного менеджменту, журналістів і чиновників, що в результаті призводить до матеріальних чи репутаційних втрат, а також до загального розчарування.

Наведу кілька прикладів з області програмування та програмного забезпечення. У свій час мова програмування С++ набула величезної популярності та почала використовуватися в багатьох проєктах, зокрема для розробки прикладного ПЗ. Як наслідок, на додачу до складності вивчення та застосування самої мови, ми отримали такі проблеми, як витік пам’яті чи переповнення буфера. Згодом вони частково будуть вирішені на платформах .Net і Java, які розроблялися з урахування минулих помилок.

Схожа історія трапилася з JavaScript. Спочатку ця скриптова мова з динамічною системою типів не призначалася для розробки корпоративних застосунків, однак, з поширення та набуттям популярності нових web-технологій під загальною назвою Web 2.0, вона стала основною мовою програмування в цій галузі. Як і раніше, щоб не припуститися помилок, які ніколи б не виникнули в таких мовах програмування, як C# чи Java, на базі JavaScript була створена нова мова TypeScript зі статичною системою типів.

І нарешті Python, зірка серед сучасних мов програмування. Особисто мені вона не подобається з кількох причин – це мова з дивним синтаксисом, динамічною системою типів та сильною відмінністю між 2-ю і 3-ю версіями.

Однак, вона була поширеною серед науковців, а з розвитком та неймовірною популярністю систем штучного інтелекту, почала використовуватися більш широко, повторивши шлях своїх попередників.

Такий патерн поведінки відтворюється й у більшому масштабі. Внаслідок загальної лібералізації телекомунікацій, що відбулася в США в середині 90-х років, ми отримали Інтернет у його сучасному розумінні. Однак, після короткого періоду романтичних мрій про світ без обмежень та кордонів, американський фінансовий ринок охопила справжня манія, що закінчилася крахом доткомів у 2000-му році. За ним прийшов період спаду інтересу, а також інвестицій у подібні підприємства.

Попри це, історія Інтернету на цьому не закінчилася. Найбільш стійкі та адаптивні компанії типу Google чи Amazon вижили та почали стрімко розвиватися, а за ними, переживши болісний період трансформації, підтягнулися такі “старожили”, як Apple і Microsoft.

Світ увійшов в нову еру сучасних телекомунікацій та мобільних платформ, що створили безліч нових бізнесів чи продуктів. Проте, у цій історії є і зворотній, темний бік.

Сталося так, що децентралізований по своїй природі Інтернет був монополізований кількома ІТ корпораціями. Як наслідок, одна невелика помилка в скрипті автоматизації AWS може спричинити цілий каскад відмов та відключити великий сегмент глобальної мережі.

Своєю чергою, мобільні технології та соціальні мережі тепер здатні формувати громадську думку, маніпулювати населенням, викликати поляризацію в суспільстві та поширювати нескінчений потік фейків. І все це тільки погіршиться з подальшим розвитком генеративного ШІ.

Де ми тепер

Тож ми дібралися до головної страви нашого новорічного меню, а саме до генеративного штучного інтелекту в цілому, і до великих мовних моделей зокрема. Сказати, що ця технологія наробила галасу – не сказати нічого! Зараз тільки й чути ШІ, ШІ, ШІ. Про це говорять на конференціях з ІТ та інвестиційних форумах, в новинах на телебаченні та в соцмережах, та що там, це обговорюють в курилках і на кухні.

Однак, як це буває з будь-якою новою технологією, використовують її, м’яко кажучи, не зовсім правильно та раціонально. Не буду детально зупинятися на проблемах, що уже створили чат-боти для своїх користувачів, серед яких спалена індичка на День подяки в США виглядає зовсім невинно. Тут я хотів би зачепити не менш хайпову тему вайбкодингу.

На мою думку, генерація великої кількості коду не стане масовою практикою. Популярною зараз є аналогія з мовами високого рівня та Асемблером, мовляв, як і раніше, коли програмісти перейшли з Асемблера на Фортран чи Кобол, в майбутньому будуть використовуватися людські мови замість мов програмування.

От тільки тут є одна суттєва деталь, що руйнує цю аналогію. Сучасні компілятори, на відміну від ШІ агентів, не вимагають валідувати результат їхньої роботи.

Звісно, вайбкодинг може бути корисним у швидкому прототипуванні чи в пришвидшенні початкової розробки програмного продукту, тобто для акселерації стартапів. Однак, в інших випадках він не дає такої очевидної вигоди. Впевнений, будуть ще багато прикладів використання ШІ, які через 5-10 років нам здаватимуться наївними та смішними.

Варто також зазначити, що крім інформаційного буму, тепер відбувається бум фінансовий. Лише протягом 2025 року великі американські технологічні компанії вклали в ШІ інфраструктуру понад $400 млрд. Погодьтеся, сума вражаюча і це ще не кінець. Але така ситуація створює на фінансових ринках небезпечні дисбаланси.

Це породжує одразу дві проблеми: одні галузі відчувають нестачу фінансування, а інші починають неефективно використовувати надлишкові ресурси. Так і виникає фінансова бульбашка, яка рано чи пізно має призвести до корекції ринку, тобто лопнути.

Сама технологія генеративного штучного інтелекту не є бульбашкою, як нею не був Інтернет, однак жодна технологія, якою перспективною вона б не була, особливо на початкових етапах, не здатна в моменті виправдати такі величезні інвестиції.

Теперішні інвестори перебувають між Сциллою жадібності та Харибдою страху. Усіх лякає привид доткомів, багато ознак якого ми можемо спостерігати вже тепер. Не знаю, чи буде це великий бада-бум 2000-го року, чи ця бульбашка просто потихеньку здується, але період певного спаду рано чи пізно має наступити.

На користь другого сценарію вказує той факт, що основні інвестиції в ШІ роблять ІТ гіганти з багатомільярдними доходами, для яких втрата навіть таких сум не є катастрофічною.

Також важко сказати наскільки довгим стане період неминучого розчарування. Можливо повториться зима штучного інтелекту, але скоріш за все він буде коротким. Занадто вже активно ІТ корпорації взялися за впровадження ШІ, надто великі ставки вони зробили на нього. Уже пізно сходити з цього потяга, який набрав швидкість і навіть круті повороти уже не змусять його зупинитися.

Можливе майбутнє

Як би не сталося, але за спадом приходить зростання. І хоча цей період сприймається багатьма людьми позитивно, швидкий ріст часто приносить напруження та розкол у суспільстві. Він помітний уже тепер, коли менша частина людства швидко прогресує, а більшість населення безнадійно відстала у цій гонитві за прогресом.

Це викликає у них відчуття фрустрації, розчарування, озлоблення та агресії. Своє невдоволення вони намагаються висловити через протести чи голосування за популістів, або просто втопити у безмежному океані інформації, яку їм невтомно постачають соцмережі та інші цифрові платформи.

Нажаль, з розвитком технологій ШІ краще не стане. Ми не знаємо наскільки далеко він зайде, але на нас безперечно очікує новий період трансформації як ІТ індустрії, так і багатьох інших галузей економіки. Нам усім знову прийдеться пристосовуватися до нових умов праці та ведення бізнесу, зокрема і програмістам.

Уже зараз можна почути багато думок про те, що фокус зміститься з навичок кодування на вміння спілкуватися з замовником, на розуміння потреб бізнесу, наявності системного мислення та розвинутих софт скілів.

Але від одних розмов поля не заколосяться, а надої не збільшаться. Ці якості завжди цінувалися серед розробників, однак їхній середній рівень очевидно не дотягує до такої високої планки та це навряд чи кардинально зміниться у майбутньому. Можливо, той міфічний 10х програміст, про якого міг би написати книгу Фред Брукс, якби ще був живий, і існує, однак він повністю не замінить усіх звичайних ремісників цифрової індустрії.

Серед економістів добре відомий парадокс продуктивності, який полягає в тому, що ефективність працівників росте досить повільно попри поліпшення в технологіях. Наявність потужних інструментів не робить усіх автоматично більш продуктивними. Більша частина ВВП виробляється середньостатистичними робітниками, на продуктивність яких сучасні технології впливають не так драматично, як ми могли б подумати.

Отже, незважаючи на те, що супер-професіонали на стероїдах генеративного ШІ будуть показувати приголомшливі результати та рухати ІТ галузь вперед, для звичайного програміста робота також знайдеться. От тільки на нього чекатиме неприємний сюрприз у вигляді зростаючого розриву між власною зарплатнею і рівнем оплати праці його гіперпродуктивного колеги.

Проте, для ІТ індустрії буде багато і позитивних моментів. Вона стане зрілішою, у ній буде менше випадкових людей та більші вимоги до кваліфікації працівників. Скоріш за все, той бум з найму, який ми спостерігали минулого десятиліття вже не повториться. А це значить, що роботодавці будуть звертати більшу увагу на такі речі як освіта, наявність у кандидата сертифікатів та інженерного мислення.

Давайте будемо чесними, ситуація, коли на роботу брали будь-кого, тільки вмів би так-сяк кодувати не є нормальною і може призвести, наприклад, до того, що у Боїнга починають падати літаки. Крім того, кожна нова технологія створює нові бізнеси та робочі місця, тому масове безробіття яким так люблять лякати провісники техно-апокаліпсису нам не загрожує, звісно поки не винайдуть загальний штучний інтелект, але це буде зовсім інша історія, чи її кінець.

Уже тепер помітні перші ознаки майбутніх проблем у сфері штучного інтелекту. Крім власне технологічної межі розвитку, яку має кожен винахід, дуже скоро ми можемо отримати справжню енергетичну кризу, спричинену шаленим ростом потреб в обчисленнях. Ця проблема в майбутньому ще більше погіршиться обмеженням в подальшій мініатюризації сучасної мікроелектроніки на фізичному рівні.

Разом з тим, головним висновком з цієї історії, на мою думку, буде те, що цифрова революція, яка триває уже більше 50-ти років, досягла своєї межі, де генеративний ШІ є її фінальним акордом. Це дуже перспективна технологія, але вона не є 4-ю, 5-ю, чи якою там по рахунку промисловою революцією.

На моє особисте переконання, і Інтернет, і мобільні технології, і штучний інтелект, усі вони є складовими 3-ї промислової революції, яка добігає свого кінця. Її базою був та залишається Його Величність транзистор.

Щоб подолати майбутню стагнацію, ми потребуватимемо принципово нових підходів і архітектури в обчислювальній техніці та суттєвих проривів в теорії штучного інтелекту і свідомості. Також необхідні кардинальні зміни в енергетичній інфраструктурі. Як бачите завдання не з легких, але науковий та технологічний стрибок в цих галузях і дасть початок новій промисловій революції. Якщо вам цікава ця тема, можу прорекламувати свій старий допис Як технології формують сучасну цивілізацію та її майбутнє.

На останок зазначу, що певний період сповільнення, мабуть, не дуже корисний для економіки, може мати позитивний ефект на соціальну сферу. З того, який хаос зараз панує у світі, людство конче потребує перепочинку від постійних викликів. Однак, це точно не перспектива наступних 10-15 років.

Вже зовсім скоро на нас чекають глобальні зміни, вони будуть схожі на виклики, які ми уже переживали на попередніх витках технологічного прогресу, але масштаб цього разу буде іще більшим.