В есе, опублікованому в журналі Current Biology, нейробіологи Йоссі Йовель та Одед Рехаві з Університету Тель-Авіва розмірковують про те, чи допоможе штучний інтелект та великі мовні моделі розмовляти з тваринами. Вчені назвали проблему «челендж доктора Дуліттла».
Завдання полягає в інтерпретації «мови» тварин та відтворенні зрозумілих для них команд, а також у «перекладі» реакції у відповідь. Спілкування з тваринами потребує дотримання трьох основних умов:
- ШІ має використовувати власні комунікативні сигнали тварин. Вони не повинні навчатися нових сигналів, як це робить собака, який відповідає на команди людини.
- ШІ повинен використовувати ці сигнали у різних поведінкових контекстах, а не тільки в ситуаціях залицяння або погрози, як це роблять вчені, коли відтворюють тривожний сигнал для птахів.
- Сигнал повинен викликати реакцію тварини, яку можна виміряти, у ситуації «якби вона спілкувалася з родичем, а не з машиною».
Як приклад вчені наводять бджіл. Вони виконують певний «танець», щоб повідомити колонію про місцеперебування їжі. Вченим вдалося «зламати» цей код і створити робобджолу, яка своїми рухами може відвести бджіл у певне місце. Тут критерій доктора Дуліттла виконується у першому та третьому пункті. Але танець працює тільки в одному контексті: вчені досі не можуть запитати бджолу, чого вона хоче та як почувається.
Крім того, навіть якщо всі три умови виконані, ми ніколи не зможемо спілкуватися з тваринами на тому рівні, якого хотіли б власники домашніх улюбленців. Навіть коли ШІ зможе сказати, що кішка висловлює любов чи розчарування, у нас може не бути можливості запитати її, як вона почувається – через різницю в будові мови та розумінні навколишнього світу.
Нейробіологи наводять висловлювання філософа Людвіга Вітгенштейна: «Навіть якби лев міг розмовляти, ми не змогли б його зрозуміти».
Для розуміння тварин та взаємодії з ними необхідно, щоб ШІ навчався на всіх особливостях їхньої «мови», включаючи найтонші тактильні, акустичні, хімічні та інші нюанси. Якщо аудіо та відео реєструється без проблем, то як бути з рештою? Не завжди взагалі відомо, які сигнали потрібно реєструвати. Можливо це будуть електричні поля?
Спроба налагодити спілкування з найближчими до нас приматами є простішою. Але моделі ШІ, як і раніше, необхідно буде навчати на величезній кількості даних, що вимагатиме тривалого спостереження за приматами у дикій природі. Вченим необхідно було б виміряти «природну реакцію» приматів, що вказує на те, що вони сприйняли та зрозуміли спробу зв’язатися з ними. ШІ та нейромережі допоможуть з цим, але у деяких випадках об’єктивне доведення розуміння може бути неможливим.
Вчені вважають, що у майбутньому штучний інтелект можна буде використовувати для кращого розуміння тварин, але вони визнають, що він не допоможе спілкуватися з тваринами, як це робив доктор Дуліттл. Нейробіологи кажуть, навіть якщо потужність ШІ збільшиться в мільйон разів, залишаться деякі перешкоди.
«Навіть якщо ми ніколи не зможемо розмовляти з тваринами по-людськи, зрозуміти, наскільки складна їхня комунікація та спробувати використовувати та імітувати її – цікаве наукове завдання. Тому ми закликаємо вчених застосовувати штучний інтелект для розшифрування спілкування тварин відповідно до критеріїв челленджа доктора Дуліттла», — підсумовують дослідники.
Штучний інтелект перекладатиме сотні тисяч аккадських клинописних табличок – люди не мають часу
Джерело: Science Alert