Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) виявив поліциклічні ароматичні вуглеводні (
ПАВ - органічні сполуки, для яких характерна наявність у хімічній структурі конденсованих бензольних кілець; у природі ПАУ зустрічаються у пластах кам'яного, бурого вугілля та антрациту, а також як продукт неповного згоряння при лісових пожежах) у центрах трьох активних галактик, де, як очікували вчені, ці молекули не мали б вижити.
Група астрономів з Оксфордського університету у Великій Британії проаналізувала спостереження за трьома активними галактиками, зібрані за допомогою камери MIRI (Mid-Infrared Instrument) телескопа Джеймса Вебба. JWST спостерігав за NGC 6552 (галактикою, яка знаходиться на відстані 370 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Дракона), NGC 7319 (є однією з 5 галактик знаменитого Квінтета Стефана, розташована приблизно в 311 мільйонах світлових років від нас у сузір’ї Пегаса) та NGC 7469 (галактика також знаходиться в сузір’ї Пегаса на відстані близько 200 мільйонів світлових років від нашої планети).
ПАВ дуже поширені у Всесвіті, їх можна виявити всюди: від далеких галактик до звичайних комет у нашій Сонячній системі. Таке поширення робить молекули потенційно корисними будівельними блоками та важливими індикаторами зореутворення для дослідників. MIRI, яка працює в інфрачервоному діапазоні, легко може виявити ПАВ, коли вони освітлені ультрафіолетовим випромінюванням, що часто свідчить про те, що поблизу молекул є гарячі молоді зірки.
Попередні моделі показували, що жорстке випромінювання навколо надмасивної чорної діри фактично знищує всі молекули, проте MIRI виявила, що ПАВ у великій кількості представлені в центральних областях всіх трьох вивчених галактик. Втім виявилося, що випромінювання походило від більших і електрично нейтральних молекул – а отже радіація дійсно знищила менші сполуки. Вчені припустили, що великі ПАВ могли вижити, тому що були захищені щільними хмарами молекулярного газу.
Втрата менших сполук є проблемою для астрономів, які використовують їх, щоб відстежити утворення зірок (області зореутворення зазвичай дуже багаті на електрично заряджені ПАВ).
“Наступний крок – проаналізувати велику вибірку активних галактик з різними властивостями. Це дозволить нам краще зрозуміти, як виживають молекули ПАВ і які їх специфічні властивості в радіаційній частині галактик. Ці знання є ключем до використання ПАВ у якості точного інструменту для характеристики ступеня зореутворення в галактиках” і того, як галактики розвиваються з часом”, – йдеться у заяві астрономів Оксфорда.
12 липня 2022 року після місяців очікувань NASA нарешті опублікувало перші наукові (повнокольорові) знімки космічного телескопа імені Джеймса Вебба (JWST), що знаменували початок його наукової програми завдовжки 10+ років. Ми робили добірку знімків і порівнювали їх із результатами роботи його попередника Габбла. Після цього JWST надав інформацію для великої кількості корисних відкриттів – зокрема зняв Юпітер з полярним сяйвом, що в тисячу разів сильніше за земне; зібрав дані, аналіз яких допоможе астрономам визначити склад атмосфери Марса та його поверхні; зробив найчіткіше фото кілець Нептуна і попрацював одночасно з Габблом, знявши момент зіткнення зонда DART з астероїдом.
Джерело: Space