Основною пропозицією Gravitics стане модуль StarMax, із якого, наче з деталей Lego, можна “складати” майбутні космічні станції.
У 2030 році NASA планує вивести з експлуатації Міжнародну космічну станцію, а потім — затопити її в Тихому океані. МКС замінять кілька комерційних станцій, яким своєю чергою знадобляться субпідрядники для постачання необхідного обладнання.
Саме таке обладнання планує побудувати космічний стартап Gravitics, який очолює ветеран космічної галузі Колін Доган. Він пропрацював майже 20 років в Lockheed Martin старшим фінансовим менеджером та займався великими супутниковими угрупованнями для державних клієнтів. Також Колін був співзасновником компанії Altius Space Machines, яку зрештою придбала Voyager Space у 2019 році.
Колін Доган ретельно вивчав пропозиції з будівництва станцій та зрештою зрозумів, що зможе бути корисним і на цьому ринку.
“Приватні компанії потребуватимуть простих цеглинок LEGO для створення станцій у космосі”, — сказав він TechCrunch в нещодавньому інтерв’ю, маючи на увазі універсальне модульне обладнання.
Компанія Gravitics пропонує універсальні модульні блоки під назвою “StarMax”. Ініціатива значною мірою привернула увагу інвесторів та залучила $20 мільйонів. Фінансування надає Type One Ventures за участю Тіма Дрейпера з Draper Associates, FJ Labs, The Venture Collective, Helios Capital, Giant Step Capital з Чикаго, Gaingels, Spectre, Manhattan West і Mana Ventures.
Космічна галузь нині перебуває на порозі революції. Вартість запуску, яка різко знизилася за останні п’ять років, зменшуватиметься і надалі — в міру введення в експлуатацію важких ракет, таких як Starship від SpaceX і Terran R від Relativity.
“Ми робимо ставку на зниження витрат на запуск. Ми робимо ставку на те, що Starship зробить революцію в галузі”, — каже партнер-засновник Type One та член ради директорів Gravitics Тарек Вакед.
Команду Gravitics захоплює не лише здатність Starship підіймати великі вантажі. Вони вбачають у ній потенціал для відправлення набагато більшої кількості людей у космос — людей, яким там зараз ніде залишитися.
“Немає інфраструктури, куди б могли потрапити ці люди, і навіть якби ми побудували її сьогодні, не було б модульного чи економічно ефективного способу вивести стільки інфраструктури на орбіту. Саме тут відіграє свою роль Gravitics”, — каже Вакед.
Майбутні космічні станції
NASA експлуатуватиме МКС до кінця 2030 року. Після цього її затоплять у найбільш віддаленій від будь-якої суші частині Тихого океану, відомої як Точка Немо. У цьогорічній доповіді NASA сказано, що економія від переходу з МКС до комерційних платформ як місця для співпраці та наукових досліджень оцінюється приблизно в 1,3 млрд доларів у 2031 році та збільшиться до 1,8 млрд до 2033 року.
Blue Origin і Sierra Space Orbital Reef, Voyager і Lockheed’s Starlab, а також третій проєкт під керівництвом Northrop Grumman вже отримали значне фінансування від космічної агенції в рамках програми агентства Commercial low Earth Orbit Destinations (CLD).
Hilton спроектує апартаменти для астронавтів приватної космічної станції Starlab
Gravitics своєю чергою не планує конкурувати з цими фірмами, а хоче співпрацювати та стати їх основним постачальником.
Доган каже, що очікує значного попиту на продукт у другій половині десятиліття, коли оператори почнуть свої стартові розробки. Крім того, Gravitics прагне задовольнити постійні потреби станцій після того, як вони запрацюють, а також органічний попит, що, як розраховує компанія, виникне через витрати на запуск вантажу та екіпажу.
StarMax
Модульні блоки StarMax за розмірами величезні: модель, представлена на вебсайті компанії, має діаметр майже 8 метрів і внутрішній корисний об’єм 400 кубічних метрів (це майже вдвічі менше, ніж у Міжнародної космічної станції). Gravitics позиціює ці модулі як основну одиницю створення необхідних умов для життя та роботи в космосі.
StarMax матиме потужність і силову установку на борту для доставлення та стикування (для цього компанія вже призначила колишнього старшого директора з силової установки Virgin Orbit Скотта Макліна на посаду директора з розробки).
Як зрештою виглядатиме економіка на низькій навколоземній орбіті, можна тільки здогадуватися, і ззовні здається, що наголос StarMax на масштабованості в дизайні (модуль має порти для стикування на обох кінцях) також є страховкою від сумнозвісних невизначених часових рамок космічної галузі.
Але це також має сенс з точки зору ринку: Gravitics зможе продати модуль StarMax організаціям, які, можливо, захочуть використовувати його для вільного польоту, або оператору, який пропонуватиме короткострокове або довгострокового перебування на станціях.
Не Starship єдиним
Попри всі розмови про Starship, компанія розраховує не лише на ракети SpaseX. Набір модулів StarMax розроблятиметься для сумісності з іншими ракетами-носіями нового покоління, такими як Vulcan від United Launch Alliance і New Glenn від Blue Origin.
Gravitics поки що не говорить про те, скільки може коштувати один StarMax, але Дуган каже, що модуль буде “конкурентоспроможним” для угоди між Axiom Space і Thales Alenia щодо створення двох модулів станції за 54 мільйони доларів кожен.
Нещодавно компанія відкрила завод площею 3 900 квадратних метрів на північ від Сіетла, де вже почала будувати прототипи та готуватися до перших випробувань модулів тиском на початку наступного року. Gravitics також веде переговори з групами розробників у Флориді щодо будівництва більшого виробничого та інтеграційного об’єкта безпосередньо поруч із базою клієнтів у Космічному центрі Кеннеді.
Окрім цих фізичних приміщень, компанія також використовуватиме кошти від початкового раунду інвестицій, щоб розвивати свою команду. Уже залучені відомі таланти, такі як вищезгаданий Маклін і Білл Тенді, колишній архітектор та головний інженер Orbital Reef.
Випробування тиском у першому кварталі наступного року є першим кроком до тестування StarMax на орбіті, хоча Дуган відмовився надати будь-які подробиці щодо термінів. Але можна з упевненістю сказати, що компанія рухається швидко — як і всі компанії, що сподіваються експлуатувати наступне покоління космічних станцій.
Представники NASA чітко заявили, що не хочуть свар між космічними станціями, і вони готові допомогти у фінансуванні підприємств, щоб забезпечити сильну присутність Америки на орбіті. Щоб не відставати від цього темпу, Gravitics вже зараз приймає попередні замовлення на постачання у 2026 році.
Джерело: Techspot