Німецькі нейробіологи Міхаель Баннерт та Андреас Бартельс з Тюбінгенського університету за результатами нового дослідження довели, що мозок різних людей обробляє кольори схожим чином.
Вони використали сканування мозку та методи машинного навчання та продемонстрували, що колір, який бачить людина, можна передбачити, порівнявши її мозкову активність з активністю інших людей. Це може дати відповідь на давнє питання, чи бачать усі люди кольори однаково, або ж по-різному.
“Ми не можемо сказати, що червоний колір для однієї людини виглядає так само, як червоний для іншої. Але те, що деякі сенсорні аспекти суб’єктивного досвіду зберігаються в мозку людей, це щось нове”, — зазначає Міхаель Баннерт.
У дослідженні взяли участь 15 добровольців з нормальним сприйняттям кольорів. Під час проведення МРТ добровольці спостерігали за червоними, зеленими та жовтими кільцями, які змінували один одного та мали різну яскравість. Дослідники також склали карту ретинотопії —відповідності зорової кори та поля зору кожного з учасників, за допомогою мерехтливих чорно-білих шахових дощок.
Порівнюючи мозок учасників на основі загальних патернів просторової обробки, Баннерт та Бартелс змогли виявити приховані спільні риси у реакції мозку на колір. Після цього вони навчили лінейний класифікатор — тип алгоритму машинного навчання, на даних щодо мозку деяких учасників. Вони перевірили, чи може він передбачити, які кольори бачать інші учасники. Фактично, колір та яскравість можна було декодувати з високою точністю в різних областях зорової кори, включаючи V1, V2, V3, hV4 та LO1.
“Ми передбачали, який колір бачить людина, ґрунтуючись на активності її мозку, використовуючи тільки інформацію про колірні реакції мозку інших спостерігачів. Тепер ми знаємо, що коли ви бачите червоний, зелений або будь-який інший колір, це активує ваш мозок дуже схожий чином на мозок інших“, — підкреслюють автори дослідження.
Окрім цього дослідження виявило масштабні кольорові ретинотопічні упередження. Тобто, певні області мозку стійко схилялися до подання певних кольорів у певних частинах поля зору. Ці упередження були специфічні для певних областей, але зберігалися в різних людей.
За словами Міхаеля Баннерта та Андреаса Бартельса, ці специфічні просторові кольорові коди передбачають наявність функціональних чи еволюційних організаційних тисків, які ще належить з’ясувати. Як зазначила фахівець із кольоросприйняття з Університету Сассекса Дженні Бостен, яка не брала участі у дослідженні, ідея про те, що деякі клітини мозку схильні до певних кольорів не відповідає теорії про те, як ці області зорової кори обробляють колір.
Результати дослідження представлені у журналі Neuroscience
Джерело: ZME Science
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: