Читацькі дописи
IT Community

На The Game Award 2025 у номінації Найкраща дебютна Інді гра поряд з відомими іграми Експедицією 33, Blue Prince та Dispatch, мною був помічений невідомий душевний шедевр. Дивний візуал, діти грають у футбол та далекий Еквадор манили мене. Всім привіт. Сьогодні на огляді гра Despelote, переклад назви якої для мене невідомий.

Основна ідея гри — пережити шкільні роки розробника початку 2000-х бувши школярем молодших класів (вчитель мені дуже когось нагадує). Зі школярами та друзями пограти у футбол на перервах, після школи та коли мама не бачить. Отримати на горіхи від “старших” за спробу забрати їхній м’яч 🙂

В грі розвиваються дві лінії головного героя: шкільні та студентські часи. Паралельно з ними нам розповідають о перемогах та проблемах Еквадору на початку 2000 р. Якщо з футболом було все добре, то з економікою повний атас: гіперінфляція, перехід з рідної валюти на американський долар, державний переворот. Герой був ще дитиною і не розумів всього того, що творили дорослі. А нам як гравцям цікаві такі історичні події від того, хто жив у ті часи на іншій частині земної кулі.

Про студентське життя казати не буду, бо це особиста історія. Хтось явно знайде знайомі алюзії втрати мрії, пияцтва, хвороб тощо.

Основна частина гри сприймається досить просто з легкими завдяннями: поганяти мʼяч з друзями у парку чи в школі, розгнівати шкільного вчителя, втекти від мами перед поїздкою на день народженням якогось родича, перемикати телевізор під час улюбленого шоу сестри… Звісно, зависнути у грі, а потім батько кличе їсти та вимикає телевізор. Ну, все як було колись у мене. Батьки всюди одні 🙂

Тут я довго намагався поцілити в склянки. Досить дивно відчувати себе маленьким.

Візуальна частина сильно відрізняється від сучасних ігор. Комусь такий стиль сподобається, комусь ні. Зате унікальний. Під кінець зʼявляється нотка абстрактного реалізму. Саме ця частина виглядає найдивніше. Історія запису звуку в парку цікава та показує сучасний стан речей в Еквадорі (все ще поганий).

Я, мама, тато та сестра

Гра дуже коротка, я пройшов менше ніж за 2 години. Але це не великий мінус. Головна саме моя проблема була в тому, іспанську я взагалі не знаю, а субтитри на англійській “стрибають” по всьому екрану монітора, на Деці не критично. Української звісно немає (не факт що ви Еквадор на глобусі покажете, як і вони Україну). Платити за неї повну вартість точно не варто. А може взагалі не варто навіть зі знижкою (за 187 грн), хто зна.

Як коротка особиста історія з перенесенням свідомості гравця у ті часи в невідому для нас далеку країну — ОК. Не вистачає гри Квадрат та більше різноманітних активностей. Гра мені сподобалась на 7/10.

P.S. Тут необхідні знавці іспанської, про що співає сестра? Бо я чую непристойні речі 🙂