Лавреатами Нобелівської премії з економіки у 2025 році стали науковці Джоель Мокір, Філіп Агіон та Пітер Ховітт за опис економічного зростання під впливом інновацій.

Половину премії отримає Джоель Мокір за визначення передумов сталого економічного зростання на тлі технологічного прогресу, а решту — розділять між собою Філіп Агіон та Пітер Ховітт за теорію сталого економічного зростання внаслідок творчого руйнування. У роботах дослідників пояснюється, чому саме інновації стали рушієм економічного прогресу протягом останніх 20 років.

Науковці продемонстрували, що технологічний прогрес підтримує безперервний цикл заміни старих продуктів на новіші, це забезпечує зростання добробуту, підвищує тривалість життя та покращує його якість. У своїх дослідженнях Джоель Мокір довів, що промислова революція у європейських країнах не є випадковим збігом. ЇЇ зумовила сформована у суспільстві система обміну знаннями, коли теоретичні відкриття почали поєднуватись з практичними розробками.

Дослідники продемонстрували, що європейська культура відкритості інформації та вільного обміну думками та ідеями підготувала основу для технологічного розвитку, що саморегулюється. Зокрема, Мокір показав, що науковий метод у поєднанні з інженерними розробками та економічними стимулами зробив можливим стале економічне зростання.

Дослідник у своїх роботах також встановив причини того, чому одні суспільства швидше адаптуються до технологічних змін, тоді як інші поринають у злидні. Ключовими причинами виявились схильність до знань та довіра до науки.

Філіп Агіон та Пітер Ховітт розробили теорію, яка пояснює, як технологічні інновації продукують економічне зростання та водночас — соціальні потрясіння. Вони будували власну теорію на ідеї Йозефа Шумпетера про творче руйнування. Їхня теорія демонструє, що економічний розвиток відбувається внаслідок постійної заміни застарілих технологій новими.

Поява кожної нової технології створює нові робочі місця, окремі галузі та можливості, однак призводить до зникнення застарілих методів виробництва, професій та компаній. У своїх дослідженнях Агіон та Ховітт математично описали, як баланс між конкуренцією, інвестиціями та держрегулюванням впливає на темпи економічного розвитку.

Занадто слабка конкуренція і монополія на ринку стримує розвиток інновацій заради збереження прибутків. Занадто жорстка конкуренція також обмежує інвестиції у дослідження, адже підприємці не хочуть ризикувати наявними перевагами. Ця теорія допомогла урядам багатьох країн зрозуміти, як інвестувати у технічно-науковий розвиток, зберігаючи соціальну стабільність. Вона стала основою сучасної політики в галузі інновацій, конкуренції та освіти в багатьох країнах, включно з ЄС, Канадою та Південною Кореєю.

Філіп Агіон та Пітер Ховітт підкреслюють, що державні інституції мають не гальмувати, а сприяти розвитку інновацій, створюючи комфортні умови для підприємців, та допомагаючи людям, які ризикують втратити робочі місця.

Ми писали, що Нобелівську премію з хімії у цьому році присудили Сусуму Кітагаві, Річарду Робсону та Омару М. Яґі за дослідження металорганічних каркасів.

Нобелівську премію з фізики цьогоріч присудили Джону Кларку, Мішелю Девору та Джону Мартінісу за відкриття ефектів макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі.

Нобелівську премію з медицини отримали вчені з США, Японії та Швеції за прорив у лікуванні раку та аутоімунних хвороб.

Джерело: Нобелівський комітет