Статті

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

Дуже просто помітити корені та окремі прийоми з кіно та музики у відеоіграх, і навпаки. Ці медіа дуже схожі й часто запозичують один в одного якісь прийоми та навіть сцени. Трохи складніше з книгами. Частіше вони не мають аудіовізуального супроводу, але тінь, яку література кидає на відеоігри, важко не помітити. Сьогодні згадаємо ігри, які так чи інакше надихалися актуальним, як ніколи, романом «1984» пана Дж. Орвелла, а також його колегами, яким вдалося створити фантастичні романи про тоталітарні та антиутопічні світи, які поступово трансформуються у документальну дійсність деяких сучасних країн.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

BIOSHOCK. COLUMBIA, RAPTURE

Головний герой злітає до небес, капсула розбиває товщу хмар і у променях сонячного світла герой опиняється у справжньому утопічному місті Колумбія. Прогулявшись містом з пів години стає очевидним, що утопія існує лише для обраних цього світу. Сегрегація населення на класи, шовінізм, расизм, всі ці ознаки йдуть поруч і таке мирне та, на перший погляд, миле населення не нехтує знущаннями з інших рас. Весь порядок в Колумбії побудований на теократії та культі особистості Закарія Комстока, який прославляється як голос божий і який виступає головним антагоністом BioShock Infinite.

Події гри відбуваються на початку ХХ століття, і поки в цей же період влада США проводить реформи, починає здійснювати регулювання та управління у різних сферах діяльності країни, а також вже майже 50 років як скасувала рабство (хоча б формально), відірвана від землі, у всіх сенсах, Колумбія не тільки зберегла класове та расове нерівноправ’я, а ще й вивела його на офіційний рівень та закріпила у своїх правилах.

Курс
QA
Вивчайте важливi технології для тестувальника у зручний час, та отримуйте $1300 уже через рік роботи
РЕЄСТРУЙТЕСЯ!

Звичайно, такі умови сприяють появі революційної спільноти, яка усіма силами прагне справжньої волі, для всіх. Цей рух отримав назву «Vox populi», що в перекладі з латини означає «Голос народу». Що цікаво, повний вираз звучить як «Vox populi vox Dei», тобто «голос народу — голос Божий». Таким чином протиставляється культ особистості Комстока та безапеляційне виконання його наказів з демократією, при якій кожний голос вільної людини є важливим.

Якщо відкинути усю «біошоківщину» та філософію Кена Левіна, то ми є свідками тієї самої Громадянської війни, результатом якої і стало скасування рабства та повалення Конфедерації, тільки в масштабах одного міста.

До речі, місто отримало свою назву на честь жіночого уособлення Сполучених Штатів Америки — Колумбії. Пізніше місце головного символу США забере собі Дядечко Сем. Така от вона, країна можливостей та рівноправ’я.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

Rapture (За́хват) з оригінального BioShock ми бачимо вже у дистопічному стані. Про колишню велич ідеального міста ми дізнаємося із записів та діалогів з персонажами, які не до кінця втратили глузд. За́хват, по задуму Ендрю Раяна, був позбавлений державного органу та повного контролю та управління як такого. Що більш важливо, мав вільну торгівлю, від так рано чи пізно з’являться ті, хто захоче отримати більше прибутків і заповнити місце, яке фактично не існує, але потенційно може з’явитися — царя, бога, або ж просто керівника міста. За́хват постає утопією-антиподом острову Утопія описаному Томасом Мором. Утопія позбавлена приватної власності як такої, люди жили у гармонії, були рівними між собою і торгували не часто та лише з іноземцями, а кошти зберігали переважно для утримання війська.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

MIRROR’S EDGE. МІСТО ДЗЕРКАЛ

Місто Дзеркал практично дослівно переносить тоталітарний Лондон з «1984» Джорджа Орвелла на екрани моніторів. Звичайно, з поправкою на рік в якому відбуваються події гри. Загинайте пальці: підконтрольні ЗМІ, абсурдні заборони (як на куріння), контроль правосуддя, видимість демократія, слідкування за мешканцями міста, прослуховування та перевірка кожної інформації. Саме останній пункт призвів до появи бігунів, поштарів, які переміщуються по місту та фізично доставляють конфіденційну інформацію. Видимість демократії створювалась у тому числі фіктивними виборами. Та на одні із таких волевиявлень народу болатується Роберт Поуп, який обіцяє практично розвалити тоталітаризм та дати людям свободу. Звичайно, в якийсь момент кандидата знаходять мертвим, знаходить у тому числі головна героїня гри.

Особливість Міста Дзеркал в тому, що схоже люди приймають його правила і розуміють, що живуть у диктатурі. Та вони готові платити ціну свободи за чисте місто, відсутність злочинності та загалом високий рівень життя.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

BEYOND GOOD & EVIL. HILLYS

Мирній планеті Гілліс дошкуляють іншопланетні загарбники DomZ. Охороною має займатися галактична організація «Розділ Альфа», але виконує свої обов’язки вона не дуже добре, через що багато мешканців викрадені загарбниками та перетворені у рабів. Та завдяки встановленій військовій диктатурі, цензурі та постійній пропаганді про успішні операції проти загарбників, мешканці Гіллсу не помічають, що Розділ Альфа перебуває у змові з ДумЗ. На додачу громадянам заборонено вільно пересуватися планетою, а капіталізм досяг свого апогею та розквіту. За все потрібно платити.

Боротися з режимом та визволити планету від лап піратського тандему і буде займатися головна героїня у складі підпільного спротиву IRIS Network. Окрім прямої конфронтації з ворогом, Джейд працює і у напрямку інформаційного опору. Результати боротьби з пропагандою ми спостерігаємо у реальному часі. Протестувальники виходять на вулиці міста, і що далі тим більше їх стає, в газетах друкуються викривальні фотографії зроблені Джейд, а телеекрани з яких промовляє «старший брат» просто розбивають.

Beyond Good & Evil одна з небагатьох ігор у цьому жанрі яка має щасливий фінал. Ну майже щасливий. Продовження фанати чекають вже 20 років і скоріш за все воно схоже більше на перезапуск, аніж на сиквел/приквел, яким його обіцяє Ubisoft. Перші плейтести Beyond Good & Evil 2 хоч і мають позитивні відгуки, та спеціалісти зазначають, що гра ще далека від завершення.

Назва гри Beyond Good & Evil відсилає до роботи Фрідріха Ніцше «По той бік добра і зла. Прелюдія до філософії майбутнього», в якій філософ ставить під сумніви доцільність свободи волі та під певним кутом виправдовує жадобу влади.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

INJUSTICE: GODS AMONG US, INJUSTICE 2. ВСЯ ЗЕМЛЯ

Що буде, коли всесильний супергерой втратить всі життєві орієнтири? Правильно, вийде Injustice: Gods Among Us. Компанія добре знайомих поганців на чолі з Джокером «накурюють» Супермена галюциногеном Опудала. Переставши відрізняти реальність Супермен вбиває Думсдея, та прийшовши до тями бачить, що на руках тримає свою вагітну дружину, Лоїс Лейн, вже мертву. З останнім подихом Лоїс детонує закладена Джокером бомба і знищує Метрополіс ущент. Розлючений Кларк Кент (спойлер, він же Суперменом) вривається до вже ув’язненого Джокера та холоднокровно вбиває його. Що б запобігти повторенню подібного, Супермен встановлює власну диктатуру, а всіх хто не згодний з його величністю просто вбиває. Більшість лиходіїв та колишніх супергероїв переходять на бік новоявленого загарбника, та залишаються ті, хто створює опір та намагається подолати диктаторський режим.

На жаль, жанр файтингу не дозволяє більш глибоко та детально розкрити тему суперлиходійського тоталітаризму, дослідивши життя простих людей та спробувавши їхніми очима подивитися на життя під керівництвом практично безсмертного диктатора. Та варто віддати належне Еду Буну та студії NetherRealm, у них чудово вийшло показати героїв яких більше не стримують рами моралі. А після повалення режиму потрібен час аби повернутися до колишнього життя, що інколи практично неможливим.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

BEHOLDER. БАГАТОКВАРТИРНИЙ БУДИНОК

На відміну від інших ігор з цього списку, у Beholder гравець не бореться з тоталітаризмом, а навпаки, працює на його зміцнення. Як керівник багатоквартирного будинку у тоталітарній держави гравець має певні обов’язки: шпигувати за мешканцями, писати доповіді, займатися обшуком квартир та навіть шантажем. Звичайно, можна підтримувати підпілля та допомагати боротися з режимом, але тоді доведеться викручуватися перед начальством держави.

Beholder гра від російських розробників, яка зображає усі жахіття тоталітаризму і у цьому списку з двох причин, по перше, це іронічно, по-друге, застерегти вас від купівлі цієї гри. Якою б хорошою не була гра, податки від її продажу йдуть державі, яка знищує наші міста, вбиває наших родичів, друзів та знайомих.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

HALF-LIFE 2. CITY 17 (ТЕОРЕТИЧНО ВСЯ ЗЕМЛЯ)

Найпопулярніший та найяскравіший приклад дистопії з усієї ігрової індустрії — City 17 з Half-Life 2. Перші кроки Гордона Фрімана по Місту-17 знайомлять з усіма перевагами тоталітарного режиму: знущання з населення, повне пригнічення індивідуальності, телеекрани з пропагандою з уст Старшого Брата роль якого виконує антагоніст гри — Воллес Брін. А ще за секунду переносять гравця у такі рідні, для тих хто ріс у 90-ті, декорації пострадянського міста. Віктор Антонов, головний візуальний дизайнер гри, народився і зростав у Софії, тому чудово знайомий з радянською архітектурою. Цей факт вплинув на оформлення Сіті 17, розробники надихалися країнами Східної Європи, зокрема містами Болгарії, Румунії та росією. 

Пропрацьовуючи Місто 17, розробники наче керувалися «1984» як методичкою. Люди ходять в однаковому одязі, що відсилає до комбінезонів членів Партії з роману Орвела, скрізь розвішені агітаційні плакати та телеекрани з пропагандою, про які я вже згадував. У романі Орвела люди займаютсья сексом виключно заради продовження роду, а тілесна близькість заради задоволення вважається огидною. У світі створеному Valve людям ще не настільки промили мізки, але здатність мати дітей пригнічено штучним шляхом, саме тому по вулицях міста гуляють лише дорослі. Але постійні перевірки громадян, затримання з підозрою «інакомислення», стеження 24/7 практично дослівно втілюють Лондон з антиутопії Орвела.

Для людей постсовєтського періоду Half-Life 2, мабуть, найстрашніше втілення антиутопії у медіа взагалі, адже вона зображує практично апогей тоталітаризму в декораціях наших міст. Це те майбутнє в якому ми могли жити сьогодні, якби СРСР не розвалився 30 років тому і це те, куди намагається нас затягнути країна-терорист прямо зараз.

Тоталітарні та антиутопічні світи у відеоіграх

Абсолютна перемога тоталітаризму відбувається коли народ починає забувати значення слова «свобода» і сліпо вірить у все, що ллється з пропагандистських ротяк керівних органів держави та ЗМІ. На наше щастя, в Україні ми з такими порядками знайомі лише з літератури, кіно, відеоігор та прикладом сусідньої країни. І хай все так і залишається.

Звичайно, ми згадали лише кілька ігор, впевнені в коментарях ви наведете приклади багатьох світів які застрягли у тіні авторитарності та повного пригнічення свободи волі.


Завантаження коментарів...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: