Океанографи нарешті знайшли пояснення існуванню великої ділянки холодної води в Атлантичному океані, на південь від Гренландії.

Всупереч логіці, ця аномально холодна зона в Атлантичному океані отримала назву Північноатлантичної діри потепління. Не дивлячись на те, що по всьому світу температура океану зростає, у цій області за останні 100 років вона впала на 0,3 С°. 

За результатами аналізу температури та солоності океану, науковці пов’язали зниження температури у цій зоні зі сповільненням системи океанічних течій, що називається Атлантичною меридіональною перекидальною циркуляцією (AMOC), яка переносить холодні глибинні води на південь, а поверхневі теплі — на північ. Холодна область довгий час викликала дискусії серед океанографів. Деякі пов’язували її існування з динамікою океану, інші — вважали одним з наслідків забруднення атмосфери аерозолями. 

Наразі вчені отримали підтвердження того, що на аномально холодну область впливає саме динаміка океану. Оскільки пряме спостереження за системою океанічних течій ведеться усього останні 20 років, науковці використали данні для моніторингу більш ранньої динаміки океанічних течій. Вони використовували дані про температуру і солоність, які корелюють з поточною швидкістю течій, щоб розкрити закономірності AMOC з минулого століття, і використовували 94 різні моделі океану для оцінки змін.

Отримавши чітку шкалу динаміки AMOC з плином часу, дослідники встановили, що тільки моделі, які включали сповільнення океанічних течій, були пов’язані з реальним охолодженням. Дослідники підкреслюють, що найкраще розуміння того, як сповільнюється AMOC, не лише пояснює холодний потік, а й сприяє прогнозуванню клімату. AMOC та створена ним аномалія впливають на європейські погодні умови, включаючи опади та вітер.

Морські екосистеми також можуть постраждати від зміни течій, оскільки температура та солоність води можуть визначати локальне місце існування деяких видів. Окрім цього у науковців є занепокоєння, що до 2100 року AMOC сповільниться щонайменше на 20%, однак незрозуміло, чи зупиниться система океанічних течій повністю. 

Результати дослідження опубліковані у журналі Communications Earth and Environment

Джерело: LiveScience