6 квітня Мережа Ланет виступила із гучною заявою, в якій повідомила про розірвання співпраці з «великою четвіркою» медіагруп (StarLightMedia, Медіа Група Україна, 1+1 media, Inter Media Group) та припинення трансляції їх телеканалів у травні цього року. Один з найбільших в Україні провайдерів Інтернет та кабельного телебачення звинуватив регулятора у лобіюванні інтересів великих медіагруп, які монополізували ТВ-ринок, а тепер нав’язують провайдерам кабальні умови.
У травні цього року Ланет поступово прибере телеканали цих медіагруп зі своєї сітки.
Ланет припиняє співпрацю з «великою четвіркою» медіагруп — «1+1», «2+2», «ICTV», «Інтер» та інші телеканали покинуть сітку провайдера вже у травні
Виключення каналів «великої четвірки» з сітки Мережі Ланет:
- ICTV, Новий канал, СТБ, М1, М2, ОЦЕ (StarLightMedia) — 1 травня 2021 року;
- Україна, НЛО TV, Індиго TV (Медіа Група Україна) — 5 травня 2021 року;
- 1+1, 2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бігуді, Уніан (1+1 media) — 19 травня 2021 року;
- Квартал TV, Bolt, StarFamily, StarCinema, FilmUA Drama, КусКус, 36,6 (канали, що дистриб’ютуються 1+1 media) — 19 травня 2021 року;
- Інтер, К1, К2, НТН, Мега, Enter-фільм, Піксель, Zoom (Inter Media Group) — 21 травня 2021 року.
Нагадаємо, що конфлікт між Ланет і медіагрупами тягнеться з минулого року. Останні протягом останніх років систематично підіймають роялті. В Ланеті вважають тарифи завищеними та несправедливими. Свої аргументи Мережа Ланет стисло виклала у матеріалі «Змова та лобізм: як медіагрупи формували олігополію ТВ-ринку», і вони зводяться до двох ключових тез — лобіювання інтересів великих медіагруп та монополізація ринка, наслідком якої й стала нинішня ситуація.
У 2006 році Нацрада з питань телебачення і радіомовлення затвердила термін «універсальної програмної послуги» (УПП), а також перелік програм, які згідно з нововведенням є обов’язковими для трансляції у мережах провайдерів. За словами Ланету, у появі УПП були насамперед зацікавлені великі ефірні мовники, які прагнули гарантованого та безкоштовного потрапляння в кабельні мережі. У 2012 році Нацрада затвердила розширення УПП і внесла у перелік обов’язкових каналів ще низку цифрових телеканалів, серед яких і канали медіагруп, що дозволило медіахолдингам міцно закріпити свої позиції на ринку телебачення та сформувати у глядачів думку про «обов’язковість» їхнього контенту. А вже у 2016 році Нацрада реформувала УПП таким чином, щоб великі канали могли вийти зі списку обов’язкових до трансляції, що дозволило медіагрупам перейти на виключно платну модель відносин із провайдерами та щорічно змінювати правила ретрансляції.
За останні чотири роки сума, яку провайдери виплачують медіагрупам за 1 абонента, зросла майже у 6 разів: з 4,95 грн у 2017 році до 28,1 грн у 2021.
Підвищення цін на ретрансляцію змушує все більшу кількість ТВ-операторів закривати напрям телебачення. Згідно зі звітами Нацради, за 2020 рік надійшло 43 заяви на анулювання ліцензій, тоді як у 2019 році — 29.
У Ланеті також поскаржились, що медіагрупи регулярно намагаються втручатися у господарську діяльність провайдерів та згадали скандал навколо телеканалу «Сонце» влітку 2020 року. Тоді медіагрупи намагались змусити незалежні канали закодувати свій сигнал на супутнику.