Досвід використання Nintendo Switch Lite: як випадково стати нінтендобоєм

У сьогоднішньому огляді розповімо про 6-місячний досвід використання Nintendo Switch Lite в ролі основної ігрової консолі. Детально розберемося в особливостях пристрою та його актуальності у 2023 році.

В мене ніколи не було приставки Nintendo з огляду на її високу вартість, проблеми з придбанням картриджів і малу кількість активних користувачів. Але спогади про улюблену PSP,  китайські підробки Nintendo і SEGA, підключені до пузатого бабусиного телевізора, не давали спокою з перших днів релізу Nintendo Switch.

Наприкінці 2022 року, у самий розпал відключень електроенергії, один знайомий запропонував мені викупити в нього Nintendo Switch Lite за дуже приємною ціною, оскільки він зрозумів, що йому потрібна OLED-версія, а мені здавалося, що буде достатньо Лайта. Я не планував використовувати її в стаціонарному режимі та мені потрібна була саме портативна консоль, тому вирішив нарешті придбати собі японську портативку.

Пакування та комплектація

Консоль поставляється в картонному пакування з кольоровою поліграфією. Кожен елемент усередині додатково упакований у поліетиленові пакети, а всередині коробки знаходиться:

• Nintendo Switch Lite
• Брендований зарядний пристрій на USB-C
• Інструкція

Так, порівняно зі старшими версіями Switch комплект максимально урізаний, але враховуючи, що це найдешевша версія приставки, комплектація виправдана. Фірмовий ЗП з якісних матеріалів і ним зручно користуватися, але провід USB-C незнімний.

Нова оригінальна зарядка обійдеться приблизно в $15-30, тож з нею краще бути акуратнішим; але її несправність – не проблема, адже Switch можна заряджати сторонніми ЗП.

Дизайн Nintendo Switch Lite

Консоль повністю з матового, тактильно приємного, пластику. У моєму випадку це сіра версія, але також є жовтий, кораловий, синій і бірюзовий стокові кольори корпусу, плюс спеціальні версії, присвячені ігровим серіям або окремим іграм.

На лицьовій панелі розміщені основні органи управління: два асиметрично розташованих джойстика, хрестовина, кнопки ABXY (які розташовані не в тому порядку, до якого всі звикли на PlayStation і XBox, що перший тиждень зводить з розуму), кнопка скриншота, кнопка Home та клавіші меню, які з першого погляду можна прийняти за регулювання гучності, що логічно для символів «+» та «-», а також 5,5-дюймовий сенсорний дисплей, вкритий пластиком.

На задній панелі знаходиться логотип компанії, напис Nintendo Switch і решітка для забору повітря системою охолодження.

На верхньому боці розташований слот для картриджа, 3,5 мм аудіо вихід, решітка кулера, гойдалка регулювання звуку, кнопка ввімкнення і дві пари курків.

На нижньому боці розмістили динаміки, вхід USB-C, наклейка з серійним номером і слот карти microSD.

Nintendo Switch Lite – компактний і легкий пристрій, який можна без проблем взяти з собою в дорогу, закинувши в рюкзак, сумку або навіть глибоку кишеню куртки. Корпус монолітний, відмінна якість збірки та матеріалів – пристрій створено для безпроблемного транспортування і геймінгу поза домом.

Ергономіка та управління

З компактних габаритів і плоского корпусу випливає одна з проблем консолі: не найзручніша ергономіка. Для зручного хвата не вистачає виступів корпусу, які впиралися б у долоні, забезпечуючи підтримку, як це реалізовано на тих же геймпадах PlayStation і XBox.

Nintendo Switch Lite дуже легка, тож руки втомлюються не так сильно, але все ж після 20-30 хвилин гри з’являється втома і хочеться зробити перерву. Також періодично з’являється бажання купити спеціальний чохол, який додає руків’я, як у геймпадів. Але якщо користувач не фанат багатогодинних ігрових сесій і віддає перевагу коротким 20-хвилинним забігам – то проблема може взагалі не виникнути.

Відсутність вібрації дратує, так само як і пластикове скло. Звичайно, виробнику якось потрібно виділяти свої дорожчі версії консолей, але собівартість вібромоторчика в кілька доларів не дає просто закрити на це очі. Керування гіроскопом чуйне і зручне як під час основного застосування, так і в якості допоміжної механіки (наприклад під час прицілювання).

Для більш зручної взаємодії зі стіками рекомендую відразу докупити гумові накладки. У мене вони йшли в комплекті з чохлом і я думав, що це просто черговий варіант непотрібної прикраси, але вони істотно покращують ергономіку стіків – через більшу висоту і більш чіпкий матеріал користуватися ними стає зручніше.

Дисплей Nintendo Switch Lite

Роздільна здатність 5,5-дюймового екрана становить 1280х720 пікселів. Для 2023 року це має дуже застарілий вигляд, але для подібного формфактора це насправді плюс, адже обсяг акумулятора обмежений габаритами консолі.

Пластикове покриття дисплея – ще один мінус, який дратує. Ковзати пальцем по пластиковій поверхні без олеофобного покриття некомфортно. Проблема вирішується купівлею звичайного захисного скла за $7-10, яке відчувається набагато приємніше, на одному рівні зі смартфонами.

Звук Nintendo Switch Lite

Консоль звучить чудово, особливо з огляду на її габарити, невеликі розміри динаміків і їхню відсутність на лицьовій панелі.

Для гри в приміщенні зазвичай достатньо 30-60% гучності. У деяких іграх-ексклюзивах звук взаємодіє з корпусом, створюючи додатковий тактильний ефект вібрації: наприклад, у Metroid Dread під час реплік персонажів з голосом робота відчувається приємне деренчання корпусу, що підсилює ефект металевого голосу. Можливо, це було зроблено і не навмисне, але за враженнями це не баг.

Передача звуку по Bluetooth має відчутну затримку. Це сильно помітно на навушниках AirPods Pro 2, Anker SoundCore Liberty Air 2 Pro і Google Pixel Buds Pro (так, всі Pro). Можливо мені просто не пощастило, оскільки проблема не масова, але все ж досвід неприємний.

Програмне забезпечення

Оболонка Switch зроблена чудово – приємно просто переміщатися по меню, бо анімації та звукові ефекти роблять кожен пункт меню окремою інтерактивною складовою. Все літає, жодних гальм і лагів.

Чого не можна сказати про жахливо працюючий Nintendo eShop. Він не тільки працює дуже повільно, а й періодично вилітає або скидає щойно введені дані, залишаючи поле з інформацією порожнім.

Щоб не псувати собі враження від консолі, краще зайвий раз не заходити в меню електронного магазину. З чим це пов’язано важко сказати, але Nintendo не єдині хто не може налаштувати роботу eShop на власних пристроях, тож проблема не унікальна.

Автономність Nintendo Switch Lite

Акумулятор об’ємом 3570 мАг забезпечує 3-4 години безперервної гри на максимальній яскравості дисплея і з увімкненим звуком. Цього більш ніж достатньо для середньостатистичної ігрової сесії, та й ніхто не забороняє тримати консоль на зарядці під час гри, наприклад від павербанка.

Кулер працює абсолютно безшумно і консоль практично не гріється навіть на вимогливих іграх (термопасту замінив одразу після купівлі). Та й у разі істотного нагріву гравець його не відчує, оскільки гріється центральна частина корпусу, якої не торкаються руки.

Технічні характеристики Nintendo Switch Lite

Ігри та досвід використання Nintendo Switch Lite

Ігровий досвід на портативній консолі дуже відрізняється від стаціонарного завдяки підвищеному комфорту, мобільності, а також швидкістю початку і завершення ігрової сесії, що було визначальним фактором під час купівлі.

Останнім часом дедалі рідше виникає бажання сідати за ПК або стаціонарну консоль, щоб спеціально пограти. Це вимагає часу: потрібно сідати за стіл, вмикати комп’ютер, запускати гру, а потім так само довго робити все те ж, але у зворотному порядку. Після такого тривалого ритуалу не хочеться грати 5-10 хвилин, а вже потрібно посидіти хоча б годинку, раз спеціально сів грати.

З портативною консоллю в цьому нема потреби – за пару секунд вмикаєш її в будь-якому місці та в будь-який час, граєш 10-15 хвилин і так само швидко вимикаєш, кинувши в наплічник або на стіл. Для мене це ідеальний формфактор геймінгу, тож це можна назвати головним плюсом Nintendo Switch Lite.

За час використання виділив такі умовні категорії ігор на Nintendo Switch:

Порти з ПК

Це ігри, до яких не доходили руки через небажання грати в них за комп’ютером, або улюблені ігри, в які із задоволенням грав на ПК і хочеться перепройти в портативному режимі, або ж великі порти ААА-проектів. Сюди можна віднести такі тайтли:

• The Witcher 3: Wild Hunt – чудова гра, портативного проходження якої достатньо, щоб захотіти купити собі цю консоль. Графіка мильна, що не даватиме спокою людям, які грали у Відьмака навіть на мінімальних налаштуваннях на ПК, але з часом звикаєш і перестаєш помічати недоліки.
• Doom 2016 – така ж мильна як Відьмак, а ще занадто динамічна для гри на Switch. Була кілька разів пройдена на ПК на передмаксимальній складності та дуже розчарувала на Switch.
• The Elder Scrolls V: Skyrim – ідеальна як для першого проходження, так і для 10-го перепроходження після ПК. Стара, але все ще красива, графіка чудово поєднується з невеликим дисплеєм портативки.
• Diablo III: Eternal Collection – прекрасно підходить для проходження на консолі, відмінно оптимізована, але для себе знайшов занадто багато геймплейних косяків. Краще ще раз перепройти Diablo II.
• NieR: Automata – Action RPG, яка свого часу кілька разів була закинута на перших рівнях, під час спроби проходження на ПК, але в портативному режимі пройдено без виходу в головне меню та бажання пограти в щось іще.
• Mortal Kombat 11 – мильне місиво, більше тут додати нічого. Гальма і погана графіка не дають насолоджуватися ігровим процесом, тож на Switch Lite не рекомендується (хоча спочатку була однією з основних причин придбати портативну консоль).
• Серія Darksiders – так само як і Skyrim прекрасно підходить для перепроходження в портативному форматі. Графіка першої частини занадто застаріла для гри на ПК у 2023 році, але для Switch Lite якраз те, що потрібно.

Невеликі та інді-ігри

Порівняно короткі напів-казуальні, або навпаки хардкорні, ігри. Найчастіше indie з піксельною графікою, управлінням заточеним під геймпад і короткими ігровими сесіями:

• Broforce – веселий інді-бойовик, у якому постійно щось вибухає, і ти не завжди розумієш, ти це зробив чи противник сам себе ненавмисно підірвав. Чудово підходить для гри на консолях і є однією з тих ігор, у які набагато веселіше грати з кимось ще (особливо коли вас четверо).
• Blasphemous – Dark Souls від світу метроідваній. Цікаво, але багатьом може не сподобатися через занадто часті смерті, як, власне, і Dark Souls.
• Hades – приголомшливий roguelike пройдений на одному подиху. Дуже рекомендую всім і чекаю виходу наступної частини; чудово підходить для проходження на консолі.
• Enter the Gungeon – одна з найулюбленіших bullet hell ігор, у якій вирішує скіл гравця і рандом луту, що випадає. Чудово підходить для проходження на Switch, особливо весело проходиться в кооперативному режимі.
• Katana ZERO – крутезний інді-платформер із цікавим сюжетом, приємною ігровою механікою, якісною музикою і приємною картинкою. Проходити на консолі набагато приємніше ніж на ПК.
• Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge – пройдена з ностальгічних міркувань, але по факту нудна. Хоча пограти в неї з кимось вдвох на геймпадах можна, але півтори-дві тисячі гривень це не варте.
• Dead Cells – непогана метроїдванія, але особисто мені набридла досить швидко.
• Ori The Collection – хороша метроїдванія з приємним геймплеєм, яку можна перепройти навіть після проходження на іншій платформі.
• Little Nightmares – цікава серія ігор з тієї категорії, коли гра занадто хороша, щоб у неї не пограти, але недостатньо захоплива, щоб спеціально відводити на це час. Ідеальна для портативної консолі.
• Limbo – та сама категорія, що й Little Nightmares; хороша гра, яка чудово підходить для гри на ходу.

Ексклюзиви Nintendo

Серед ексклюзивів трапляються як дуже хороші ігри з максимально приємним і доведеним практично до ідеалу геймплеєм, так і відверто нудні тайтли, розраховані або на фанатів певної серії, або на зовсім дитячу аудиторію.

• Bayonetta 3 – має цікавий і захопливий вигляд, але зрозуміти, що взагалі відбувається, особливо без прочитання лора та історії попередніх частин, вкрай важко. Непогана боївка, але я краще ще раз пройду God of War.
• Metroid Dread – легендарний предок усіх метроідваній, в яку потрібно пограти кожному фанату жанру. Поріг входження досить високий, але щойно розумієш принцип взаємодії з картою й оточенням, хочеться досліджувати далі.
• Mario + Rabbids Kingdom Battle – напрочуд цікава покрокова тактична стратегія. Поєднання Маріо і геймплея X-COM звучить як щось безглузде, але грати в неї весело і місцями навіть доводиться подумати над проходженням.
• Kirby and the Forgotten Land – дитяча і невинна гра з приємним геймплеєм, але нудним сюжетом. Для різноманітності можна пройти, якщо придбати її для своєї дитини, але дорослій людині грати в неї буде найімовірніше не цікаво.
• Super Mario Odyssey – цікава гра з різноманітним геймплеєм. Рекомендується до проходження, щоб розуміти в чому суть більшості якісних ексклюзивів Nintendo.
• Paper Mario: The Origami King – також як і Super Mario Odyssey рекомендується до проходження для розуміння, що таке хороший ексклюзив Nintendo. Приємний геймплей, цікаві ігрові механіки та симпатична, стилізована під папір, графіка.
• New Super Mario Bros. U Deluxe – також як і Teenage Mutant Ninja Turtles пройдена через ностальгію, але грати в Маріо в такому вигляді виявилося набагато нудніше, ніж це було в дитинстві.
• The Legend of Zelda: Link’s Awakening – мені гра не сподобалася і була дропнута після перших годин спроб влитися в те, що відбувається. Важко сказати з чим саме це пов’язано, але грати було не цікаво.
• The Legend of Zelda: Breath of the Wild – справді один із найкращих ексклюзивів Nintendo Switch з красивою стильною графікою, цікавими ігровими механіками та загальною високою якістю виконання. Людям, які грали в того ж Відьмака, буде гостро не вистачати наповненості світу і хоч скількись захопливого сюжету, з цим у Зельди є проблеми. Але в іншому гра чудова.

Навіть найкасовіші ексклюзиви особисто у мене не викликали такого невимовного захоплення, якого можна очікувати після реакції західних блогерів на чергову гру від японського бренду; а якщо вони й сподобалися, то далеко не з першого разу. У більшості західних видань і ютуберів ігри Nintendo вкриті величезним шаром ностальгії, а без нього часто їх досить складно сприймати як щось цікаве.

У разі покупки ігр через OLX, E-Bay і тому подібні майданчики необхідно зазначити, що купівля картриджів, що були у використанні, ніяк не збільшує доходи Nintendo; а ще картриджі перепродаються за не найприємнішими цінами й істотно заощадити на них не вийде.

Щоб підтримати розробників і легально купити гру за вигідною ціною, потрібно купувати або в Nintendo eShop на знижках, що зробити з українського акаунта дуже важко (а іноді й взагалі неможливо), або у більш-менш офіційних продавців картриджів. В іншому це не набагато краще за піратство, яке редакція, звісно ж, засуджує, але не у всіх є 2-3 тис. грн на ексклюзиви 6-річної давності (привіт The Legend of Zelda: Breath of the Wild).

Що вибрати: Nintendo Switch Lite, Nintendo Switch або Nintendo Switch OLED?

Якщо обирати зараз консоль від Nintendo, то коротка відповідь буде: беріть звичайний Nintendo Switch. А ще краще OLED-версію, яка ще дорожча, але зате ви отримуєте величезний і контрастний, порівняно з Lite, дисплей на всю передню панель, нормальну підставку і всі бонуси звичайного Nintendo Switch.

Усі плюси, які приписують Nintendo Switch Lite, здебільшого притягнуті за вуха і нівелюються тим фактом, що рано чи пізно вам захочеться скористатися перевагами, які дають два знімні джой-кони з керуванням жестами та підключення до великого екрана.

По пунктах основні плюси Switch Lite порівняно зі звичайною версією Nintendo Switch і Nintendo Switch OLED, з якими автор зіткнувся під час вибору консолі:

Nintendo Switch Lite менший і легший за звичайну версію.

Так, але різниця настільки несуттєва, що це жодним чином не позначається на її використанні, а під час транспортування непомітно зовсім, хіба що планується переносити її в кишені одягу, що не надто зручно.

Корпус Switch Lite монолітний і не так схильний до поламання.

Це дійсно так, зламати Лайт складніше ніж звичайний Свіч, але це не привід відмовлятися від плюсів Joy-Con.

У Switch Lite нормальна хрестовина, на відміну від роздільних кнопок звичайного Switch.

Це помітно тільки у файтингах, яких на Switch не так вже й багато. В інших іграх немає ніякої різниці, який вигляд мають кнопки напрямку. Плюс до звичайного Switch можна докупити джой-кони від сторонніх виробників практично будь-якої зручної форми та з іншим розташуванням кнопок і стіків.

Мені не потрібне підключення до монітора, вібраційні джойстики та можливість управління жестами, я хочу виключно портативну консоль, щоб грати самому.

В такому разі це цілком виправдане рішення, але так здається тільки перших пару місяців. Потім, коли трохи звикаєш до нової консолі, хочеться пограти ще з кимось (вирішується сторонніми контролерами, але це додаткові витрати, які вже включені в ціну класичного Switch), а також іноді хочеться запустити гру на великому екрані, особливо якщо це ексклюзив, у якого немає аналога на ПК. Вібрація та управління жестами це хоч і необов’язкові опції, але вони все ж роблять геймплей веселішим, і згодом хочеться хоча б кілька разів помахати віртуальним мечем у тому ж Скайрімі.

У Switch Lite маленький дисплей, а значить і погану графіку буде видно гірше.

Це одна з найабсурдніших заяв, яка часто зустрічається в інших оглядах. Більший дисплей звичайної та OLED-версії не зробить мильні ігри більш мильними, а пікселі більшими настільки, щоб це погіршувало зображення. При безпосередньому порівнянні всі ігри мають кращий вигляд на версіях з великим екраном, а також набагато легше читається текст, якщо мова про порти на кшталт The Witcher 3, в яких багато діалогів.

Мінуси:

У Nintendo Switch Lite незнімні Joy-Con, якщо вони зламаються – то дорога тільки в сервіс, а у звичайного Nintendo Switch можна просто купити нові.

Ще одна сумнівна заява, оскільки нові оригінальні Joy-Con коштують в районі 3-5 тис. грн, що становить половину вартості Nintendo Switch Lite. Жодна розсудлива людина не стане просто викидати їх, щоб купити нові – набагато дешевше віднести Joy-Con у сервіс або відновити самому.

У Switch Lite маленький дисплей, на якому нічого не буде видно на відстані витягнутої руки.

Мало людей грають на повністю витягнутих руках, тож це теж не можна назвати об’єктивним мінусом, якщо у користувача, звісно, все гаразд із зором. Та й розмір дисплея не настільки маленький, щоб вдивлятися в нього на таких коротких дистанціях.

У Switch Lite маленький акумулятор.

Батареї Switch Lite досить для 4 годин геймінгу, за весь час використання автор жодного разу не був у ситуації, коли він несподівано розряджався, адже це не смартфон і він не повинен працювати весь робочий день. Але батарея у старших версій тримає довше, тож це мінус об’єктивний.

Ціна і конкуренти

На сьогодні ціна Nintendo Switch Lite становить в середньому 9 000 грн.

Nintendo Switch обійдеться в 12 000 грн, а Nintendo Switch OLED приблизно 15 000 грн.

По суті це всі конкуренти серед портативних консолей станом на квітень 2023 року. Для покупців немає нічого гіршого за конкуренцію бренду із самим собою – у цьому разі він не намагається придумати, як зробити свій продукт кращим, щоб його купувало більше людей, а думає, що можна ще вирізати, щоб продати це в наступному поколінні. Так було з першими ревізіями Switch, в якому чомусь не додали нативну підтримку Bluetooth навушників, замість нормальної ніжки встановили якесь непорозуміння і тому подібні особливості, які будуть у ньому присутні поки не з’явиться адекватний конкурент.

Вважати конкурентною портативною консоллю Valve Steam Deck, яка важить 669 г (проти 280 г Switch Lite) і має такі габарити при стартовій ціні в 19 000 грн – просто смішно. Це не портативна консоль, а порівняно невеликий комп’ютер з джойстиками; досить подивитися на порівняння розмірів або спробувати пограти довше 5 хвилин тримаючи 600-грамовий пристрій у висячому положенні, щоб це стало очевидним.

Тож покупцям залишається тільки чекати та сподіватися, що до перегонів портативних консолей нарешті приєднаються інші великі бренди.