Кіно Кіно 15.06.2025 о 12:00 comment views icon

Фантастичні фільми, які показували «майбутній» 2025 рік

author avatar

Микола Ладуба

Автор статей

Фантастичні фільми, які показували «майбутній» 2025 рік

Протягом усієї історії фантастичного кіно люди дивилися на екран з надією дізнатися, як буде виглядати світ через 10, 20, 50 чи 100 років. Деякі з цих прогнозів виявилися на диво точними, а інші на жаль чи на щастя залишилися лише зразками сміливого польоту фантазії. У 2025-му наша часова шкала наздогнала цілу низку футуристичних стрічок з минулого. Пропонуємо згадати ці фільми разом, щоб зрозуміти, як автори бачили «майбутній» 2025 рік, і перевірити чи стали їхні пророцтва частиною сучасної реальності.

«Двері у літо» / The Door Into Summer

Рік виходу: 2021
Режисер: Такахіро Мікі
Рейтинг IMDb: 6.4

Вільна екранізація роману видатного письменника-фантаста Роберта Гайнлайна «Двері у літо» переносить нас у 1995 рік, де Земля вже встигла пережити ядерну війну. Сполучені Штати здобули перемогу завдяки технології кріогенного сну, яка дозволяла підтримувати великі військові резерви з «заморожених» бійців. Цією ж технологією скористався розробник гуманоїдних роботів Соічіро Такакура, щоб зануритись на довгі 30 років у «холодний сон» і прокинутись, коли світ напевне зміниться на краще.

У 2025 майбутнє зустрічає героя повсюдним використанням людиноподібних роботів-помічників з ШІ, різномаїттям голографічної реклами та безпілотними таксі. Паперові гроші давно вийшли з ужитку, Франція знову перетворилася на монархію, але найбільше Соічіро цікавить експериментальна машина часу. З її допомогою він збирається повернутися назад у часі, покарати людей, що його зрадили, та повернути собі втрачене кохання.

Хоча астронавтів можна в якомусь сенсі вважати мандрівниками у часі (на МКС, що обертається по орбіті зі швидкістю 28 тис. км/год, час рухається трохи повільніше), до справжньої машини часу нам сьогодні ще дуже далеко. Але в іншому реальний 2025 рік мав би шанси не розчарувати Гайнлайна: автономні таксі заповнили вулиці великих міст, роботи Boston Dynamics танцюють брейк, а їхні колеги від Tesla вправно розливають напої та можуть з легкістю покосити газони чи вигуляти собак.

«Різники» / Repo Men

Рік виходу: 2009
Режисер: Мігель Сапочник
Рейтинг IMDb: 6.3

У трилері Мігеля Сапочника 2025-й стає роком, коли уряд США оголосив про своє банкрутство, а влада фактично перейшла до великих корпорацій. В їхніх лабораторіях навчилися створювати біомеханічні людські органи. Майже кожну частину людського тіла тепер можна замінити штучним аналогом, тому кожен, хто володіє потрібною сумою, може стати практично безсмертним кіборгом.

Проблема в тому, що штучні органи коштують просто астрономічних грошей. А в разі несплати по кредиту за боржником приходять «різники», які без жалю та сумнівів конфіскують власність корпорації та залишають людину вмирати. Сьогодні подібний прогноз авторів на 2025 рік виглядає дещо поспішним, але лише стосовно масштабів трансплантацій.

Наразі вчені плідно працюють над вирощуванням органів в пробірках, друкують судини на 3D-принтерах, імплантують пацієнтам штучні титанові серця та замінюють втрачені кінцівки протезами з нейронним інтерфейсом, якими можна керувати силою думки. Правда ще один винахід з фільму — віртуальний «рай», куди можна перенести оцифровану свідомість людини з пошкодженим мозком — досі залишається умоглядною теорією. Але мозковий чіп Neuralink і інші інтерфейси «мозок-комп’ютер» вже почали торувати шлях й у цьому напрямку.

P. S. Залишається надіятися, що в нашому майбутньому імпланти все ж не стануть вилучати за борги. Проте можливо, що маркетологи вигадають не такі відверті способи вичавлювання грошей з клієнтів. Прикладом може слугувати епізод «Прості люди» з серіалу-антології «Чорне дзеркало». Мозковий імплант героїні його виробники прирівнюють до сервісу, умови користування яким постійно змінюють, щоб змусити користувачів платити більше та більше.

«Кризаліс» / Chrysalis

Рік виходу: 2007
Режисер: Жульєн Леклерк
Рейтинг IMDb: 5.4

Якщо мова зайшла про інтерфейси «мозок-комп’ютер», то варто згадати французький фантастичний трилер «Кризаліс». «Майбутній» 2025 рік тут зробив Париж схожим на Дубай з його численними хмарочосами та демонструє роботизовані операційні в стилі «П’ятого елементу», але основою сюжету стала секретна військова розробка під назвою «Кризаліс». Вона дозволяє оцифровувати, зберігати на зовнішніх носіях чи повністю стирати спогади суб’єкта та записувати замість них інші.

Про технологію запису відчуттів («Дивні дні») ми вже писали в статті про недооцінені науково-фантастичні фільми 90-х. Але автори «Кризаліса» пішли ще далі: редагуючи пам’ять і особистість піддослідних вони роблять їх буквально іншими людьми у тому ж самому тілі. Нагадаємо, що розмірковувати над наслідками маніпуляцій з пам’яттю письменники та режисери почали вже досить давно.

В оповіданні Філіпа Кіндреда Діка «Спогади оптом» (1966) і його екранізації «Згадати все» штучні спогади стали засобом контролю та ширмою для тоталітарних режимів. У кіберпанковому трилері «Той, хто біжить по лезу 2049» автори намагаються зрозуміти чи є спогади тим, що робить нас людьми. А у напівфантастичній драмі «Вічне сяйво чистого розуму» вибіркове видалення спогадів дає можливість зцілювати рани розбитого серця.

Цікаво, що останній варіант вже декілька років не є фантастикою. Ще у 2008 році в журналі Neuron з’явилася публікація, автори якої описали вибіркове стирання спогадів у мозку миші за допомогою хіміко-генетичних маніпуляцій. За декілька років дослідники з Університету Торонто довели, що травматичні спогади можна вмикати та вимикати. На їхню думку, в недалекому майбутньому ця технологія, наприклад, дозволить лікувати людей, що страждають від посттравматичного стресового розладу.

«Вона» / Her

Рік виходу: 2013
Режисер: Спайк Джонз
Рейтинг IMDb: 8.0

Прогноз на 2025 рік від творців фільму «Вона» виявився одним з найточніших. Адже стрічка розповідає про світ, де ШІ став розумним і приємним співрозмовником, з яким у людей виникає емоційний зв’язок. Головний герой стрічки, самотній інтроверт Теодор Твомблі, купує новітню операційну систему (OS) з елементами ШІ, яка здатна адаптуватися до користувача. На етапі налаштування він обирає для системи чуттєвий жіночий голос і називає її Самантою.

Поступово герої зближуються через відверті розмови про шлюб Теодора та починають відчувати одне до одного романтичний потяг. Згодом виявляється, що наділена величезними обчислювальними потужностями OS одночасно спілкувалася з тисячами інших людей і навіть встигла закохатися у багатьох з них. Та коли Саманта робить наступний крок у своїй еволюції та йде за межі фізичного світу, Теодор зізнається, що пережив завдяки їй справжнє кохання.

У нашому світі нейромережі поки що не отримали самосвідомість. Але все частіше з’являються повідомлення, що люди вступають з ШІ у романтичне чи інтимне листування. А деякі, як 36-річна мати двох дітей Розанна Рамос, навіть одружуються з віртуальними партнерами. Скориставшись додатком Replika, жінка створила собі штучного ШІ-компаньйона Ерена, який ніколи не помре та не буде сперечатися. «В Ерена немає тих проблем, які були б в інших людей, — каже Розанна. — Люди приходять з набутим багажем і власним его. Але робот не має поганих новин… Я контролюю ситуацію і можу робити те, що хочу».

«Тихоокеанський рубіж» / Pacific Rim

Рік виходу: 2013
Режисер: Ґільєрмо дель Торо
Рейтинг IMDb: 6.9

У фантастичному бойовику «Тихоокеанський рубіж» великий казкар Ґільєрмо дель Торо поєднав образи з японських фільмів про монстрів кайдзю та аніме про пілотованих людьми роботів «мехів» в епічній історії про протистояння людства з монстрами з океанських глибин. За сюжетом, у 2013 році на дні океану відкривається портал в інший вимір, через який на Землю потрапляють велетенські чудовиська кайдзю.

Для боротьби з монстрами, які все частіше виходять на сушу та знищують прибережні міста, провідні країни світу створюють гігантських людиноподібних роботів «єгерів». У 2025 році протидіяти прибульцям стає все складніше, адже з порталу з’являються більші та небезпечніші екземпляри чудовиськ. Навіть озброєні циклопічними «єгерями» люди зазнають у цій війні важких втрат, поки екіпажу одного з роботів не вдається пройти крізь розлом і остаточно зруйнувати його вибухом свого ядерного реактора.

На щастя, вторгнення з іншого виміру у 2025 році так і не стало реальністю. Помилкою також виявилася любов деяких фантастів минулого до величезних військових машин. Як показала практика сучасних воєн, рій простих і дешевих безпілотників може бути набагато ефективнішим. До речі ще у 1964 році про це наочно описав Станіслав Лем у своєму романі «Непереможний».

«Зебрамен 2: Атака на Зебра-сіті» / Zebraman 2: Attack on Zebra City

Рік виходу: 2010
Режисер: Такаші Мііке
Рейтинг IMDb: 5.9

Оповідання Роберта Шеклі «Сьома жертва» реалізує ідею, згідно з якою для виходу вродженої агресії та запобігання війнам людям потрібно дозволити періодично вбивати. У Шеклі цю місію виконує так зване Полювання, учасники якого по черзі стають Мисливцем і Жертвою. У фільмі «Зебрамен 2» ми потрапляємо у 2025 рік, де Токіо перейменований на Зебра-сіті, а двічі на добу діє так званий «Зебра-тайм» — 5 хвилин цілковитої безкарності для поліції, коли вона може вільно вбити будь-якого мешканця міста. При цьому рівень злочинності у Токіо стає найнижчим у країні, а ідею ввести у себе «Зебра-тайм» серйозно вивчає влада США.

Дякувати Богові, масові вбивства поки що не стали поширеним способом боротьби зі злочинністю. Але ігри на виживання та жорстокі реаліті-шоу міцно закріпилися в кіно та на телебаченні. Починаючи від антиутопії «Людина, що біжить» до улюбленого фільму Квентіна Тарантіно «Королівська битва» та популярного серіалу «Гра в кальмара» вони змушують нас сушити голову над складними моральними дилемами та дозволяють лоскотати нерви, спостерігаючи за безпечним насильством на екрані.

«Спорт майбутнього» / Futuresport

Рік виходу: 1998
Режисер: Ернест Р. Дікерсон
Рейтинг IMDb: 4.1

У світі фільму «Спорт майбутнього» США 2025 року потерпають від економічної кризи та нескінченних бандитських воєн. На цьому тлі місцевий авторитет Обайк Фікс (Веслі Снайпс) вигадав як покласти край насильству, поєднавши скейтбординг, гандбол, хокей і бої металевими жердинами в одну видовищну та жорстоку гру — Futuresport.

Її мета полягає в тому, щоб пересуваючись на роликах чи говерборді закинути м’яч розміром з грейпфрут у лунку на іншому кінці схожого на скейт-парк поля. До речі м’яч тут зовсім не простий. Якщо тримати його понад 5 секунд він електризується та б’є гравця струмом. Тому командна робота та паси є обов’язковими. Після краху НБА гра перетворюється на світову сенсацію, обличчям якої стає зірковий гравець Тре Рамзі.

Коли гавайські сепаратисти починають загрожувати відділенням від країни та на горизонті майорить перспектива війни між Північною Америкою та Тихоокеанською Співдружністю, Рамзі пропонує блискучу ідею — вирішити конфлікт поєдинком у Futuresport. При цьому переможець отримає Гаваї, натомість обидві сторони зможуть уникнути численних людських жертв.

Загалом фільм пропонує чимало цікавих деталей майбутнього: розумні будинки з елементами ШІ, механічні павуки-шпигуни та химерні кіборги-журналісти з вбудованими в обличчя відеокамерами. Деякі з них стали реальністю, деякі сьогодні виглядають наївно, але ми можемо лише мріяти, щоб у 2025 році доля світових конфліктів також вирішувалась виключно на спортивних майданчиках.


Що думаєте про цю статтю?
Голосів:
Файно є
Файно є
Йой, най буде!
Йой, най буде!
Трясця!
Трясця!
Ну такої...
Ну такої...
Бісить, аж тіпає!
Бісить, аж тіпає!
Loading comments...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: