Режисер «Оппенгеймера» зачарований силою та потенціалом ШІ, але вважає, що не зможе розказати нічого нового про технологію у майбутніх фільмах.
Штучний інтелект останнім часом домінує у дискусіях Голлівуду — щойно завершились страйки акторів та сценаристів, які побоювались, що нова технологія забере у них роботу чи зменшить їхні заробітки. Схожі думки поділяє й режисер Крістофер Нолан, який зачарований силою і потенціалом ШІ, але переймається зловживанням технології. В інтерв’ю The Atlantic він чітко дав зрозуміти, що не хотів би працювати зі штучним інтелектом у майбутньому, та ніколи б не зняв про технологію окремий фільм.
«Думаю, конфлікт, який багато хто з нас відчуває щодо технологій, за своєю суттю драматичний. Я завжди був прихильником наукової фантастики, яку, на мою думку, краще називати спекулятивною фантастикою, де ви розглядаєте певні тенденції — технологічні, а також соціальні, економічні — і куди вони можуть піти, перебільшуючи сьогодення. Мені, звичайно, сподобалося грати в цій сфері», — каже Нолан.
Режисер окреслив свою трилогію «Темний лицар» як саме таку «спекулятивну вигадку»:
«Вся справа в Ґотем-Сіті полягала в тому, щоб перебільшити сучасне американське місто в усілякі способи, щоб підкреслити деякі драматичніші елементи. Сценарій мого брата підкреслив ідею про відстеження за допомогою мобільних телефонів, що набагато випередило свій час. На той час ідея була дуже неймовірною та екзотичною. Я пам’ятаю, як сказав йому: «Невже люди справді в це повірять?».
На питання про те, чи взявся б Нолан зобразити штучний інтелект у своєму фільмі, він відповів:
«Мій брат
Джонатан Нолан — британський сценарист і телевізійний продюсер. Став відомим за сценарії до фільмів «Темний лицар» і «Інтерстеллар», написані разом з його братом Крістофером Ноланом. зняв чотири сезони «Край «Дикий Захід» і п’ять сезонів «Підозрюваного» — дивовижні, далекоглядні дослідження штучного інтелекту та безпеки даних. Я до того ж великий шанувальник фільму «Космічна одіссея 2001 року», який у своїй елементарній «кубриковській» простоті начебто сказав усе, що можна сказати про штучний інтелект».
«Космічна одіссея 2001 року» — кінофільм режисера Стенлі Кубрика у жанрі наукової фантастики, який здобув премію «Оскар» за найкращі візуальні ефекти. Головна частина сюжету описує політ космічного корабля «Discovery One» до нововідкритого Моноліта. Під час подорожі штучний інтелект корабля ставить досягнення мети понад життя екіпажу, який починає боротьбу за виживання.
Раніше Нолан назвав «повною нісенітницею» створений штучним інтелектом сюжет фільму, заснований на «Матриці» та його двох фільмах «Початок» і «Тенет».