Китайський побудує перший в світі 30-поверховий штучний острів для морських досліджень — Image: CCTV / Futurism

Шанхайський університет Цзяо Тун нещодавно оголосив про початок будівництва масштабного інфраструктурного об’єкта біля китайського узбережжя: найбільшої напівзаглибної дослідницької платформи з усіх, що коли-небудь споруджувалися.

Вона називається Deep-Sea All-Weather Resident Floating Research Facility, або “Open-Sea Floating Island” (“Плавучий острів у відкритому морі”) — і назви самі говорять за себе. Розрахована на 30 поверхів у стилі морської нафтової платформи, споруда буде більше схожа на “плавучий острів у відкритому морі”, ніж на традиційне дослідницьке судно, повідомляє китайський телеканал CCTV.

Загалом, КНР вже має найбільший у світі флот цивільних дослідницьких суден, що викликає критику з боку західних “яструбів”, налаштованих проти Китаю.

“У країні є різноманітні морські дослідницькі об’єкти: басейни для випробувань у глибоководних умовах, дослідницькі судна та глибоководні підводні апарати”, — розповів CCTV Сяо Лунфей, головний інженер проєкту.

На судні планується розмістити шість великих дослідницьких об’єктів, зокрема лабораторію морських катастроф, а також установки для вивчення морської метеорології та важкого океанського обладнання. Житлові приміщення розраховані на 238 осіб персоналу, включно з дослідниками, які зможуть проводити експерименти на максимальній глибині 10 000 метрів.

Будівництво плавучого дослідницького комплексу заплановано завершити до 2030 року. Після введення в експлуатацію площа палуби цього велетня складатиме дві футбольні поля, а “місячний басейн” буде достатньо великим, щоб умістити “дорослого блакитного кита”.

“Нам бракує саме дослідницьких об’єктів, які могли б і швидко пересуватися, і тривалий час працювати в одному районі в рамках однієї місії. Поєднавши характеристики напівзаглибних платформ і дослідницьких суден, що використовуються в морській нафтогазовій галузі, було сформовано принципово нову концепцію напівзаглибної дослідницької платформи”, — додав Лунфей.

Платформа матиме тришарову архітектуру: центральний плавучий модуль, бортові лабораторії та берегова інфраструктура підтримки. Така схема дозволятиме вченим безперервно обмінюватися даними між морськими експериментами та наземним аналізом — фактично перетворюючи “острів” на єдиний офшорно-береговий дослідницький організм.

Конструкція платформи передбачає напівзаглибний двокорпусний корпус, завдяки якому споруда зберігатиме стійкість навіть у штормових умовах. Висока вантажопідйомність і стійкість до суворих погодних умов, зокрема тайфунів, дозволятимуть продовжувати роботу в ситуаціях, за яких традиційні платформи були б змушені припинити діяльність. Янь Цзянмінь, дослідник університету, уточнив принцип роботи комплексу:

“Платформа зможе швидко переміщатися до місць проведення досліджень, після чого стабілізуватися для тривалої роботи — на відміну від звичайних суден, які постійно борються з хитавицею”, — каже він.

Серед заявлених можливостей — морські випробування великогабаритного обладнання вагою до 100 тонн. Передбачається, що платформа сприятиме вдосконаленню моделей прогнозування тайфунів, надаючи дані, які допоможуть зміцнити готовність прибережних районів до стихійних лих.

Крім того, заявлено дослідження сезонних змін у морських екосистемах і наукові завдання, пов’язані з вивченням еволюції життя в океані. Паралельно з початком будівництва Шанхайський університет Цзяо Тун відкрив новий інститут, спеціально присвячений глибоководній науці та інженерії.