Дослідження американських науковців з Каліфорнійського університету у Берклі продемонстрували, що шимпанзе здатні змінювати власні переконання за наявності потужних аргументів.

У дослідженні тваринам пропонувалось знайти ласощі, сховані в одній з двох коробок. При цьому шимпанзе оцінювали кілька варіантів аргументів на користь того чи іншого вибору. Вони змінювали власний вибір за появи нових суперечливих доказів. Отримані результати свідчать, що шимпанзе використовують метасвідомість або міркування про свідомість для оцінки доказів і обґрунтованого ними планування.

Люди також використовують порівняння різних аргументів під час оцінки інформації з різних джерел і розробки власних планів. Ми коригуємо стратегії, якщо наші плани йдуть не так, як очікувалось.

Вченим давно відомо, що примати здатні оцінювати різні докази. У пошуках їжі шимпанзе звертають увагу на її ознаки, наприклад, наявність крихт чи чогось подібного. Вони будуть шукати далі, якщо наявних доказів буде недостатньо. Однак науковці не знали, чи здатні шимпанзе змінювати власні переконання під впливом нових аргументів.

Дослідники під керівництвом Яна Енгельманна використали кілька поведінкових тестів, що включали нагороду у вигляді їжі, приховану в одній з двох коробок.  У перших двох тестах шимпанзе навчалися вибирати одну з коробок для отримання їжі та отримували два суперечливі докази щодо того, в якій коробці вона міститься. Шимпанзе надавали один доказ, вони обирали коробку, а потім давали інший доказ і знову дозволяли обрати.

Переконливість аргументів була різною. В одній з умов “переконливих” доказів команда прорізала вікно збоку одного з ящиків, що дозволило шимпанзе побачити їжу всередині. Щоб надати “слабші” докази, дослідники струшували іншу коробку, демонструючи, що всередині щось є. Мавпи набагато частіше змінювали свою думку, коли дослідники надавали переконливі докази після їхнього початкового вибору, ніж коли вони надавали слабші аргументи.

Дослідники провели третій експеримент, показавши шимпанзе три коробки. В одній коробці були вагомі докази того, що в ній є їжа, в другій — слабші, а стосовно третьої — взагалі не було ніяких підказок. Перш ніж шимпанзе могли зробити вибір, коробку із переконливими аргументами прибирали. Мавпи у такому випадку кожного разу обирали коробку зі слабшими доказами, ніж взагалі без них. Це показало, що шимпанзе під час прийняття рішень враховували як сильні, так і  слабкі докази, а не лише сильні, не аналізуючи інші доступні варіанти.

У рамках завершальних експериментів дослідники перевірили дві додаткові метакогнітивні здібності приматів. У цьому випадку вони представляли не лише переконливі та слабші аргументи на користь двох коробок, а й ще один менш переконливий доказ. Це був або той самий слабкий доказ, що й раніше — дослідники струшували коробку, щоб показати, що всередині є щось, — або новий доказ: звук, з яким дослідник кидав у коробку другий шматочок їжі.

Шимпанзе з більшою ймовірністю змінювали власне рішення та обирали цю коробку, коли отримували два різні аргументи, а не один й той самий двічі. Це доводить, що вони враховували, як різні докази об’єднувалися для посилення аргументу. 

В останньому тесті дослідники знову додали додаткові докази, які мавпи мали розглянути після того, як зробили свій перший вибір. На цей раз нові докази спростовували перший аргумент; наприклад, шимпанзе показували камінчик всередині однієї з коробок, який міг видавати звук, який вони чули раніше. Мавпи постійно реагували на ці суперечливі докази, змінюючи своє рішення. 

Енгельман і його команда тепер планують поширити свої експерименти на інших не людиноподібних приматів, щоб перевірити, чи зможуть вони пройти цей тест на раціональність.

Джерело: LiveScience