У широкий прокат виходить український фільм «Сторонній» від режисера Дмитра Томашпольського. Стрічка вже стала популярною за кордоном, тож і нам прийшов час оцінити сюрреалістичний горор, який знято за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Фільм був готовий до показу ще у 2019 році – саме тоді почалася його конкурсна історія. Стрічка взяла участь у 22 міжнародних кінофестивалях і отримала 11 нагород. Серед них відзнаки Міжнародного кінофестивалю фантастики, горорів та фентезі в Боготі (найкраща режисура, найкращий сценарій, найкращий оператор, найкращий художник-постановник та найкращий художній фільм в категорії SCI-FI). Більш того, за версією британського видання The People`s Movies, «Сторонній» увійшов до топ-20 найкращих фільмів жахів минулого року.

Зараз фільм закінчив фестивальну кампанію, тож слідом за Колумбією, США, Норвегією, Японією, Південною Кореєю та іншими країнами його нарешті побачать в Україні. Слід одразу сказати, що це видовище припаде до душі далеко не всім глядачам, та навіть не всім відданим фанатам горорів.

Спочатку просто подивіться трейлер. Якщо вам подобається його естетика, якщо ви любите дивні сюжети, якщо ви добре сприймаєте сюрреалізм, якщо ви допускаєте будь-які жанрові експерименти, що можуть залишитися без пояснення, то вам обов’язково слід побачити стрічку «Сторонній». В історії українського кіно ще не було подібного витвору, який міг так майстерно зачаровувати та повністю збивати з пантелику.

Отже, фільм починається, коли команда синхронного плавання безслідно зникає у басейні прямо під час виступу перед трибунами, заповненими глядачами. Через деякий час трапляється схожий інцидент – пацієнтка водолікарні пропадає під час приймання хвойно-перлинної ванни. За розслідування дивних випадків береться інспектор Глуховська, у кар’єрі якої немає жодної нерозкритої справи. Та, здається, цього разу Глуховська побачить докази, які відкриють те, чого вона зовсім не шукала.

Власне, з перших кадрів «Стороннього» стає очевидно, що режисер-сценарист Дмитро Томашпольський та оператор-постановник Сергій Смичок створюють особливу атмосферу, заради якої фільм хочеться дивитися і дивитися.

По-перше, це продумані ракурси, які перетворюють реально існуючий санаторій-профілакторій «Хвиля» на неймовірно чудернацький заклад, де людей чи то лікують, чи то навіки позбуваються від них (санаторій доповнюють локаціями, що належать «Київводоканалу» – вони також перетворюються на лякаюче привабливі місця, якими час від часу крокують незнайомці у жовтих скафандрах). По-друге, у стрічці є своя особлива естетика, яка помітна не тільки в інтер’єрах, але й в одязі головної героїні, а також у зовнішньому вигляді другорядних персонажів.

До речі, акторка Анастасія Євтушенко, яка грає суворого інспектора, виявляється чудовим провідником у цей химерний світ. Вона на якийсь час оселяється у водолікарні та намагається займатися пошуком доказів, не дивуючись майже нічому (навіть книжці, присвяченій чханню). Іноді творці фільму залишають її в неймовірно дивакуватих ситуаціях, які зрежисовані з гумором, та інспектор залишається непохитною, кажучи містицизму коронну фразу «розберемося».

Говорячи про сюжет, слід згадати про те, що «Сторонній» починається із цитати горор-письменника Говарда Лавкрафта. Тож із самого початку нам натякають на те, що глядач побачить те, що може вийти за рамки звичного світосприйняття. Та навіть більше – режисер продемонструє те, що буде важко опанувати та майже неможливо пояснити, проте у кожного все одно сформується своє бачення історії.

Здається, що Дмитро Томашпольський на якийсь час закликає нас позбутися раціонального мислення (дозволивши собі повірити у парадокси, побачити еротизм в картинах, що оживають, та навіть звикнути до того, що десь поряд існує людина-амфібія, яка уважно спостерігає за людьми). Попри це, фільм все ж таки має зрозумілу фінальну мету – хоч пригода інспектора була абсурдною, та вона все ж дещо змінила.

Тож, якщо ви зацікавилися, не пропустіть стрічку «Сторонній» у кіно. Вам буде здаватися, що ви задрімали, прочитавши збірку коротких горор-оповідань, від чого в голові змішалися усі дивні моменти із різних сюжетів. Та це одне із тих сновидінь, яке захочеться запам’ятати, хоч і переказати його комусь буде дуже складно.