Рецензія на мультфільм «Мавка. Лісова пісня» / Mavka: The Forest Song

Як і майже у будь-якого українського кінопроєкту з претензією на щось серйозне, шлях мультфільму «Мавка. Лісова пісня» до глядачів важко назвати простим. Його виробництво стартувало ще 2015 року, за цей час анімаційна стрічка встигла пережити кілька скандалів і суттєву зміну концепції. Однак від ідеї переказати «Лісову пісню» Лесі Українки на новий лад команда не відмовилася. На початку березня «Мавка. Лісова пісня» все-таки дісталася українських кінотеатрів. Розповідаємо, якою вийшла одна з перших весняних кінопрем’єр.

«Мавка. Лісова пісня» / Mavka: The Forest Song

Жанр анімаційна пригода
Режисер Олександра Рубан, Олег Маламуж
У ролях Наталка Денисенко, Катерина Кухар, Артем Пивоваров, Сергій Притула, Олена Кравець, Олег Михайлюта, Ніна Матвієнко
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb

Сюжет мультфільму бере за основу знайомі мотиви твору-першоджерела Лесі Українки, але переінакшує їх на сучасний і м’якший лад. Він концентрується на стосунках берегині лісу Мавки та звичайного хлопця Лукаша. Мавка має насамперед берегти природу, але вона переймається Лукашем завдяки його музичним талантам і починає відчувати до нього почуття. Та стосунками між двома настільки різними персонажами хоче скористатися Кіліна, яка шукає в лісі секрет вічного життя.

Якщо згадати оригінальну п’єсу Лесі Українки, то кінцівка в ній далека від щасливої. Але автори «Мавки» і не приховували, що намагалися зробити історію більш доступною і доброзичливою в плані сприйняття. Тож будьте готові, що мультиплікаційна «Мавка» — це не точний переказ, а вільна інтерпретація оригіналу.

Головний елемент, який розділяють рукописна й анімаційна «Лісова пісня» — протиставлення людського й чарівного. Контраст між Мавкою з її світом казкових істот і приземленим, але однаково чарівним Лукашем, який опинився в центрі вічних людських інтриг, проходить наскрізною лінією крізь увесь мультфільм. Класичне першоджерело подарувало адаптації досить сильні підтексти, що ріднить її з роботами Pixar.

Казковий бік «Мавки» цікавим і доволі веселим чином обходиться з міфологією України. Але обійшлося без якихось несподіваних відкриттів. Кумедних істот, що говорять, ми всі бачили вже сотні разів.

А от із «людською» стороною вийшло цікавіше. Якщо твір Лесі Українки зображував звичайне сільське життя, то «Мавка. Лісова пісня» підглядає деякі елементи у жанру стімпанк. Через це з точки зору художніх смислів мультфільм вийшов навіть цікавішим за п’єсу.

Але більшу частину глядачів цікавили не сюжетні перипетії, а візуальна частина «Мавки». Адже її рекламували як найдорожчий мультфільм, зроблений в Україні. Та й за трейлерами було видно, що анімація потенційно може бути однією з найкращих від українських аніматорів.

Так і виявилося. Візуально «Мавка. Лісова пісня» має вкрай приємний вигляд. Так, це очевидне наслідування стилю Pixar без будь-яких спроб відзначитися на кшталт поєднання двомірної та тривимірної графіки. Але наслідування це якісне й артистично приємне. Що навіть дещо іронічно, адже за виробництво мультфільму відповідала та сама студія, що й за «Казкову Русь», яка вже точно красою не блищала.

Але якщо розглядати «Мавку» виключно з технічного боку, то в ній вистачає недоліків. В одних сценах дещо кульгає плавність анімації персонажів, в інших — пейзажі починають здаватися надто статичними. Остання проблема особливо актуальна для сцен, у яких дуже багато дрібних елементів на кшталт листя або трави. А з огляду на сетинґ мультфільму, подібних локацій тут задосить.

Зате звучить «Мавка. Лісова пісня» максимально чудово. Це стосується й акторів озвучки, і саундтрека, і звукового дизайну загалом. А Ніна Матвієнко в ролі оповідачки історії так взагалі потрапляє в саме серце.

У спробах «бути як Pixar» творці мультфільму не зуміли витримати баланс між «дорослими» і «дитячими» темами. «Мавка» схиляється в бік останньої, що теж віддаляє адаптацію від першоджерела, але вже не в такій позитивній манері.

Це дещо наївний і банальний твір, але для сімейного перегляду, мабуть, нічого іншого й не потрібно. Зате знайшлося в «Мавці» місце для сцени після титрів. Таке ось наслідування сучасним трендам.