26 жовтня Disney+ презентував анімаційний серіал-антологію «Оповідки про джедаїв». Він налічує 6 епізодів тривалістю 10-15 хвилин. У рецензії нижче розповідаємо, чому цей проєкт виявився чудовим подарунком для всіх шанувальників пригод, що відбуваються у далекій-далекій галактиці.
«Оповідки про джедаїв» / Tales of the Jedi
Жанр пригоди, наукова фантастика
Режисери Сол Руїс, Натаніель Вільянуева, Чарльз Мюррей
Ролі озвучили Корі Бертен, Ешлі Екштейн, Ді Бредлі Бейкер, Метт Лантер, Ліам Нісон
Прем’єра Disney+
Рік випуску 2022
Сайт IMDb
Після завершення трилогії сиквелів та невдалого спінофу про Хана Соло стало зрозуміло, що «Зоряні війни» можуть чудово почуватися на малих екранах. Та окрім серіалів цей фантастичний всесвіт вже давно тішить своїх прихильників й цікавими анімаційними проєктами. Одним з таких є «Оповідки про джедаїв» – короткі історії, які зосереджують увагу на персонажах Асоки Тано та графа Дуку.
Дія обох сюжетних ліній відбувається за часів трилогії приквелів. Ці невеличкі замальовки розкривають важливі епізоди з життя означених героїв. Очевидно, що вони розраховані в першу чергу на фанатську базу, тож, щоб уловити важливі нюанси, треба як мінімум мати уявлення про події з фільмів Джорджа Лукаса.
І якщо завдяки йому глядачам добре відомо, яким чином Енакін Скайвокер став адептом темної сторони Сили, то чому б не з’ясувати, як те саме трапилося з магістром-джедаєм Дуку?
Тутешні автори, на чолі з Дейвом Філоні, раніше вже працювали над різними проєктами всесвіту ЗВ, в тому числі й анімаційними («Війни клонів», «Бракована партія»). Їм вдається не тільки не спаплюжити канон та грамотно зв’язати події з перипетіями трилогії приквелів, а ще й залучити велику кількість добре знайомих та культових персонажів.
І все це виглядає цілком обґрунтовано. Чи то Мейс Вінду, чи, наприклад, Яддль або Квай-Гон Джин – усі вони виконують важливу функцію, яка рухає сюжет у заданому напрямку. Що там і казати, якщо навіть Ліам Нісон не відмовився озвучити Квай-Гон Джина, що постає перед глядачем падаваном Дуку.
Крім того, творці використовують фірмову для «Зоряних війн» анімацію, і в цьому теж бачиться слідування усталеним канонам, до яких вже давно звикли прихильники. Разом з тим арка Дуку виглядає дещо цікавішою в порівнянні з історією Асоки. Обидва джедаї відчували розчарування щодо джедайського Ордену та обрали власний шлях, проте зовсім різний.
Але про Асоку тут просто розповідається у контексті якихось подій з її життя, нехай навіть доленосних. А от лінія Дуку виглядає суттєвішою, трагічнішою та похмурішою, такою, що змінює розставляння сил та пояснює, якими мотивами керувався герой, коли переходив на темний бік.
Оповідь серіалу ведеться з точки зору хронології, тому перший епізод розповідає про народження Асоки, а вже наступні три перемикають увагу на другого головного героя. При цьому події перестрибують через значні часові проміжки, тому ще й через це важливо розуміти бекграунд глобальної історії. Наприклад, п’ятий епізод демонструє часи, коли Асока була ще ученицею Енакіна, а наступний – коли загинула Падме Амідала та відбулося падіння Республіки.
Сама героїня переховувалася та зайнялася більш приземленою фермерською діяльністю, замінивши світловий меч на сільськогосподарський інвентар. До речі, після Наказу-66 подібним чином вчинив і Обі-Ван Кенобі, що було показано у відповідному серіалі.
Усі без винятку короткі оповідки тримають високий рівень напруги, тож спостерігати за тим, що відбувається на екрані дуже цікаво. Творчу роботу Філоні розпочав ще під час виробництва «Мандалорця», а в результаті це починання втілилось у якісний продукт. «Оповідки про джедаїв» нехай, на перший погляд, і виглядають як не надто помітна дрібничка, та насправді виявляються приємною несподіванкою, яка точно сподобається справжнім фанатам «Зоряних війн».