Ми вже писали про те, на яку зброю від США та НАТО може розраховувати Україна найближчим часом. Тепер маємо ще одну радісну звістку: нещодавно Конгрес США підтримав проєкт закону про ленд-ліз для України.
Вперше після Другої світової війни США погодились надати настільки масштабну військову допомогу іншій державі. Окрім необмеженої (!) кількості зброї (насамперед важкої) ми також зможемо отримати настільки нам необхідні продовольство та паливо.
Отже, розглянемо докладніше на що саме ми можемо претендувати.
Зміст
Танк M1A2 Abrams
Тактико-технічні характеристики Abrams:
- газотурбінний двигун потужністю 1500 л.
- 120-мм гладкоствольна гармата Rheinmetall М256;
- два коаксіальних кулемета 7.62 M240;
- кулемет Browning M-2 50 калібру;
- максимальна швидкість 67 км/год;
- 40 пострілів, 1000 набоїв калібру 12,7-мм, 12400 набоїв калібру 7,62 мм;
- екіпаж – 4 особи
Abrams – доволі старий американський танк, але завдяки постійним апгрейдам він залишається одним із найсучасніших у світі. Модель M1A2, яку обіцяли надати нам, є модифікованою версією M1A1, яка була розроблена у 1990-х роках.
Якщо говорити про зовнішні зміни, то вони не настільки суттєві. У командирському відсіку лише встановили новітнє озброєння, тепловізійний приціл (CITV) та прилад нічного бачення. Завдяки цьому командир може самостійно вести пошук цілей у будь-яких погодних умовах.
M1A2 Abrams обладнали інформаційно-керуючою системою (IVIS), що дозволяє бойовим машинам обмінюватися між собою даними під час бою. Уся інформація, надіслана через IVIS, шифрується спеціальною системою Sincgars.
Ще одним нововведенням стала навігаційна система Posnav, з допомогою якої командир може самостійно відстежувати розташування та просування як власних танків, так і ворожих. Спочатку визначають позицію противника, потім її відмічають на карті та передають цю інформацію іншим підрозділам.
У новіших моделях танків дизельний двигун був замінений на потужніший газотурбінний.
Танки третього покоління стали більш комп’ютеризованими. Вони обладнані новими процесорами та пласкими моніторами. Завдяки новому інтерфейсу Soldier Machine Interface стало легше та ефективніше керувати вогнем. Розробники також покращили броню танка. Тут слід зауважити, що вона у нього дуже незвична. На відміну від інших танків у її складі застосовується збіднений уран. Потрібно це для того, щоб забезпечити кращий захист від кумулятивних снарядів та переносних протитанкових комплексів (ПТРК).
Трохи теорії: уран має більшу щільність за звичайну броню, тому він є стійкішим до зовнішнього впливу. Більшість з сучасних ПТРК діють за принципом «продавлювання» захисту. Тобто при зближенні з ціллю їхній заряд випускає струмінь рідкого металу, який проходить скрізь броню, як гарячий ніж скрізь масло. Уранові пластини, які закладаються між бронелистами, унеможливлюють це.
Але у цієї технології є і недолік. Оскільки уран дуже щільний метал, він має велику вагу. Відповідно вага самого танку автоматично збільшується. На сьогодні Abrams є найважчим танком у світі – він важить 66 тон. Але при цьому він є доволі маневреним.
Виробники випускають різні модифікації Abrams: з урахуванням місцевості, бойових умов, рухливості, маси та захисту. Для міських боїв танк обшивають додатковим захистом TUSK та протикумулятивними решітками, які захищають найбільш уразливі зони.
Бойові машини піхоти США M2A3 Bradley
Тактико-технічні характеристики Bradley:
- 8-циліндровий дизельний двигун «Cummins» з потужністю 500 к.с.;
- запас ходу – 483 км;
- 25-мм гармата М242 Бушмастер; 7,62-мм спарений кулемет М240С, дві ПТУР «TOW», шість стрілецьких установок М231 FPW та три РПГ М72А2;
- максимальна швидкість від 66-40 км/год;
- боєкомплект – 900 пострілів 25-мм, 2 340 набоїв 7,62-мм, ПТУР “TOW” та 4 200 набоїв 5,56-мм;
- екіпаж – 3-6 осіб.
Свого часу Bradley використовувалась під час військових операцій у Перській затоці, Іраку та Афганістані. Її розробила американська компанія United Defense Industries в 1972 року. Тоді вона створила дві моделі машин – M2 Bradley для піхоти і M3 Bradley для розвідки.
За рахунок прокручування гусениць Bradley може їздити по воді зі швидкістю 7 км/год. Машина має захист нового покоління ERA, комп’ютеризовану систему керування, навігаційний комплекс та тепловізійний приціл.
САУ M109A6 Paladin
Тактико-технічні характеристики Paladin:
- ствол калібру 155 мм з довжиною в 39 калібрів;
- боєприпаси Excalibur виробництва Raytheon;
- дальність стрільби до 30 км;
Paladin була створена під час Холодної війни для заміни гармати M44. У неї гусеничний хід, міцніша броня та краще озброєння. Її додатково броньована башта, що обертається, обшита зсередини кевларом. САУ має цифровий комплекс керування вогнем та напівавтоматичну систему заряджання.
На Paladin встановлено радіостанцію, навігаційну систему, балістичний обчислювач та приймач Navstar. Гідравлічні системи були замінені на електричні приводи, а дизельний двигун запозичений з БМП Bradley (500 к. с.).
РСЗО HIMARS M142
Тактико-технічні характеристики Himars:
- максимальна швидкість – 94 км/год;
- швидкість стрільби – 18 пострілів за хв.;
- прицільна дальність – до 300 км;
- стріляє снарядами M26 (дальністю дії 32-45 км), снарядами M30/31 (дальність дії 60-70 км), балістичними ракетами (дальність дії 300 км);
- запускає до 6 реактивних снарядів або одну балістичну ракету;
- колісна формула 6х6;
- запас ходу – 480 км.;
- екіпаж – 3 особи (командир, навідник та водій-механік);
- транспортно-заряджаюча машина;
- засоби управління вогнем.
Високомобільний ракетний комплекс Himars розміщений на 5-тонному колісному шасі FMTV M1140. Він був розроблений наприкінці 1990-х років в США. Система може знищувати військові об’єкти, льотовища та штаби. Пускова установка стріляє різними типами ракет – керованими кластерними боєприпасами (малої і середньої дальності), некерованими касетними боєприпасами, мінами, «розумними бомбами» та балістичними ракетами Atacms.
Atacms (у її новій модифікації Precision Strike Missile) має інерційне та GPS-наведення. Вона може завдавати ударів на відстані до 500 км. Це означає, що, якщо Himars розмістити біля українсько-російського кордону, то ракета, запущена ним, зможе долетіти до москви. Під час запуску ракета летить по балістичній траєкторії до 50 км зі швидкістю 3 махів.
Вперше Atacms застосували під час операцій «Буря в пустелі» (тоді було випущено 32 ракети) та «Свобода Іраку» (було випущено понад 450 ракет).
РСЗО M270 MLRS
Тактико-технічні характеристики MLRS:
- бойова машина;
- реактивні снаряди;
- апаратура управління вогнем;
- транспортно-заряджальна машина;
- система зв’язку та керування;
- екіпаж – 3 особи (командир, навідник та водій-механік);
- кількість ракет – 12×227 мм, або 2×Atacms;
- прицільна дальність – 120 км;
- площа ураження – до 25 га.;
- швидкість стрільби – 18 пострілів/хв.;
- запас ходу – 480 км;
- максимальна швидкість – 64 км/год.
Реактивна система залпового вогню Mlrs має гусеничне шасі від БМП Bradley, що дозволяє їй рухатися за будь-якої погоди. Зазвичай цю пускову установку використовують для знищення закритих вогневих позицій.
В Mlrs ракети зберігаються та перезаряджаються в спеціальних транспортно-пускових контейнерах (вони складаються з блоків на 6 ракет). РСЗО оснащена навігаційною системою, пультом керування та фільтровентиляційною установкою (яка захищає від радіоактивного забруднення або хімічної зброї).
Пускову установку Mlrs вже приїхала в Україну і вдало застосовується проти ворога у боях на Донеччині (вже було випущено 18 ракет).
ЗРК NASAMS 2
Тактико-технічні характеристики NASAMS:
- дальність – до 40 км;
- висота цілі – від 30 м до 21 км;
- час реагування – 10 с;
- час розгортання/згортання – 15/3 хв.;
- швидкість цілі – до 1000 м/с;
Nasams – це норвезький вдосконалений ракетний комплекс класу «земля – повітря» середньої дальності. Він також може стріляти американськими авіаційними ракетами класу «повітря – повітря» Amraam. Ракети цього типу призначені для ураження повітряних цілей, які знаходяться поза зоною видимості оператора. Ця всепогодна ракета відрізняється від інших шаленою швидкість до 4 махів. ЇЇ дальність дії від 70 до 180 км.
Корпус Amraam складається з трьох відсіків: головної, бойової та хвостової частин. У першій частині знаходиться система керування і наведення WGU, включно з радіолокаційною голівкою самонаведення та детонатором TDD. Також її додатково обладнали системою виявлення цілей та командний пункт Kongsberg.
Керована ракета Amraam (AIM-120D) або летіть прямо у ціль за вже визначеним маршрутом, або нею керують під час польоту. Якщо ціль маневрує, то командна система надсилає їй точні координати об’єкта через двосторонній канал. Її перевагою також є досить висока точність наведення під час підльоту до цілі.
Nasams оснащена 3 пусковими установками на 18 ракет, радіолокаційною станцією Sentinel (яка діє на відстані від 40 до 75 км.) та пультом управління вогнем. Завдяки потужному радару він здатен отримуючи данні від інших станцій та систем виявлення цілей. ЗРК може знищувати не лише ворожі літаки та вертольоти, а й балістичні ракети, які маневрують.
ЗРК Patriot
Тактико-технічні характеристики Patriot:
- радіолокаційна станція (з фазованими антенними гратами AN/MPQ-53);
- пункт керування вогнем AN/MSQ-104;
- пускові установки М901;
- зенітні керовані ракети МІМ104;
- джерела енергопостачання AN/MSQ-26;
- засоби зв’язку;
- засоби радіотехнічного та інженерного маскування.
ЗРК Patriot постійно модернізували, зокрема, для протидії різним типам ракет (дальністю від кількох десятків до кількох тисяч кілометрів). Ракетний комплекс складається з 3 пускових установок, командного пункту, РЛС та супутникових комплектуючих. Patriot встановлений на шасі автомобіля М814.
Пускова установка M901 складається з підйомної стріли, механізму підйому наведення ракет, системи живлення, радіовежи (приймає команди і передає дані на пункт управління вогнем), електронного блоку та засобів зв’язку.
Patriot відрізняється від інших ЗРК тим, що перед запуском ракети він попередньо розвертає стрілу ПУ у напрямку можливого удару. Також зенітна батарея витрачає мінімум часу для виходу ракети на задану траєкторію польоту.
Patriot створювався для того, щоб прикривати стратегічно важливі об’єкти, підприємства та військові бази від бомбардувань. Цей ракетний комплекс з легкістю розпізнає більше 100 повітряних цілей. Він може одночасно супроводжувати вісім із них. Водночас він збирає всі необхідні вихідні дані для стрільби, пуску та наведення до трьох ракет на кожну ціль.
Зенітна батарея складається з 4-8 пускових установок, кожна з яких має чотири ракети. Patriot здатен виконувати бойове завдання навіть з невеликим підрозділом та мінімальною вогневою підтримкою. Найчастіше ЗРК застосовується у складі дивізіону.
Patriot має комбіновану систему наведення ЗУР, що дозволяє при підльоті до цілі скорегувати ракету у потрібному напрямку.
У ЗРК застосовується одноступінчаста керована ракети MIM-104A. Вона складається з наступних відсіків: обтічника, голівки самонаведення, бойової частини, двигуна та системи управління. У головній частині знаходяться радіолокатор ГСП (діаметром 305мм) та система наведення Mdags.
У бойовій частині ракети розташовані інерційний датчик, допоміжна електронна апаратура та підривник (розривний осколково-фугасний заряд). Вона також оснащена твердопаливним двигуном Thiocol.
Під час запуску ракети її одночасно наводять на ціль з допомогою РЛС та 3УР. Сигнали отримані РЛС надходять через антену Mdags, яка передає його системі управління (тобто на бортову електронно-обчислювальну машину ЕОМ). Після аналізу і порівняння отриманих сигналів, ракета отримує команду наведення на ціль.
Винищувачі 4-го покоління F-16 C/D
Винищувач F-16 почали масово випускати наприкінці 1970-х років в США. Від самого початку він розроблявся як легкий винищувач, який прикриватиме від ворожих обстрілів важкіші та потужніші F-15. Для покращення його бойових характеристик літак неодноразово модернізували. Завдяки цім змінам він перетворився на сучасний багатоцільовий літак, який знаходиться на озброєнні багатьох країн.
Програма частої модернізації F-16 називається Mid-Life Update (MLU). Постійне удосконалення винищувача дозволило створити нову модифіковану модель F-16C/D (Block 50/52). У неї значно покращився запас надійності та ремонтопридатності. Нові літаки M3 tape оснащували системою обміну даних (Link-16), бомбами з GPS наведенням, захисними авіаційними шоломами (які мають системи цілевказання та індикації, окуляри нічного бачення, світлофільтри) та новим радаром з бортовим обчислювачем.
До моделей M4 tape додали ракети класу «повітря-повітря» ближнього бою (AIM-9X та IRIS-T), прицільний контейнер Sniper для уражень наземних цілей та оновили прицільну систему для протирадіолокаційних ракет HTS. Літаки моделі M5 tape оснастили керованими авіабомбами (AGM-154 JSOW), авіабомбами з лазерним наведенням (EGBU-12) та зробили їх стійкішими до різних завад GPS/ІНС.
На моделях M6 tape розмістили нові системи «свій-чужий», ракети «повітря-повітря» середньої дальності (AIM-120D), високоточні авіабомбми (GBU-39 та GBU-54 JDAM), систему уникнення зіткнення з землею та покращені пілони BRU-69 (на яких прикріплюють пускові установки).
Отже, ці моделі F-16 обладнані потужними бортовими радарами, ракетами з активними головками самонаведення та новішою авіонікою. Це допоможе нашим військовим ефективно боротися з ворогом у повітряному просторі.