Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
До написання даної статті мене наштовхнули постійні обіцянки революцій у фотографії на тому чи іншому смартфоні. Маркетологи заявляють, що тепер вже точно фотографія буде не гірша, ніж на «дзеркалці». Люди, які володіли достатньою кількістю фототехніки, давно не звертають увагу на цю необ’єктивну інформацію та скептично відносяться до настільки гучних заяв.
Вступ для лінивих
Якщо вам не хочеться страждати від чергового «довгочиту», то можете одразу відкривати розділ з порівняльним відео, яке я зробив спеціально для таких випадків або пірнайте до світлин у галереї. Для всіх тих, хто має декілька зайвих хвилин і кого цікавить фототематика – ласкаво прошу!
Дана стаття є логічним продовженням матеріалу (посилання ось тут), в якому я порівнював прогрес у відеозніманні на прикладі відеокамери з минулого – Canon DC 21 та смартфонів різних років “середнього” цінового діапазону: Samsung GT-i8262, Samsung S21 FE. Але тепер прийшов час перевірити, що змінилося в якості фотографічних можливостей пристроїв для середньостатистичного масового користувача.
Samsung S21 FE
Для чого це порівняння?
Порівнювати смартфон я буду з фотоапаратом, який придбав у далекому 2008-му році. Canon A590 IS був всього-на-всього «мильницею» – цифровим середнячком за 200 доларів, що позиціювався, як доступне рішення для кожного. Чому саме з ним? Тому що переглядаючи свої світлини, помітив, як впала якість моїх цифрових матеріалів з того часу, як я перестав користуватися «суперзумами» та «дзеркалками», перейшовши суто на «мобільне» фото.
На жаль (чи на щастя), iPhone 15 в мене немає, а процес випрошування 14-ки PRO у знайомої зірвався за сімейними обставинам. Тому нічого не залишалось, як заради статті дістати з кишені свій Samsung S21 FE.
Щоб провести цей тест мало зійтися багато зірок: вільний час, хороша погода, відповідна пора року, різноманітне освітлення. Крім того, свій старий фотоапарат я давно віддав, але не проблема відшукати цю модель на всім відомому ресурсі з древніми артефактами минулого.
Моє знайомство з фототехнікою
Ще з епохи плівкових фотоапаратів я просто обожнював фотографувати. Для мене це здавалось справжнім мистецтвом, адже в ньому переплітається знання технічної частини та наявність художнього смаку фотографа. В той час недостатньо було просто подивитися на дисплей і натиснути одну кнопочку «зробити красиво».
В часи мого першого знайомства з фототехнікою гарна світлина починалася з вибору якісної фотоплівки, потім значення її ISO виставлялося на самому фотоапараті: все робилось вручну, без будь-якої допомоги електроніки. Я тоді фотографував на досить посередній ФЭД-5.
Що було необхідно для вдалого кадру?
- Зафіксувати покази експонометра (вимірює світловий потік для параметрів експозиції)
- На їх основі виставити діафрагму та витримку
- Ефектно звести затвор, провести компонування в оптичний видошукач, вручну сфокусуватися (ніяких автофокусів)
- І аж тоді зробити знімок, без якоїсь можливості одразу побачити результат (Polaroid не рахується).
Потім фотолюбителя чекав наступний «квест» – проявити плівку, не засвітивши її, інакше всі кадри пропадуть. Цим займались як самостійно у власній любительській фотолабораторії, так і у спеціальних фотоательє (найчастіше). Аж після того ми отримували на руки такі дорогоцінні фотографії, що бережно вклеювались у величезні сімейні альбоми.
Тепер технічні тонкощі мало цікавлять звичайних користувачів і на додаток почав зникати смак фотографа: ми не обмежені кількістю кадрів, нема потреби виставляти якісь параметри, все робиться в режимі авто. За 6 місій Аполлону 12 астронавтів перебуваючи на поверхні Місяця, зробили загалом близько п’яти тисяч фотографій – це приблизно майже стільки, як середня “інстамодель” робить за тиждень перед дзеркалом) Але мова не про це…
Десь з 2006 року почали з’являтися камерафони, першим з яких я вважаю революційний Nokia N93 з фото модулем на цілих 5 мегапікселів та оптикою від Carl Zeiss.
Якість знімків з цих камерафонів була ще занадто “слабенькою”, в ліпшому випадку щось пристойне виходило хіба при ідеальних умовах. Щоб зрозуміти, про що я говорю, ось стаття з тих років тут на ITC.
Тому я почав шукати цифрову фотокамеру у бюджеті 150-200 доларів. Перечитавши десятки оглядів та переглянувши сотні порівняльних фото, я зрозумів, що в цьому сегменті варто звернути увагу на Canon PowerShot A590 IS.
Що собою представляє Canon A590 IS?
Фотокамера побачила світ у 2008 році та продавалася у невеликій яскравій коробочці. У комплекті крім самої камери поставлялася SD-карта на смішних 32 Мб, дві АА батарейки, AV-кабель, ремінець, USB-кабель, інструкція користувача та диск з програмним забезпеченням. Великим плюсом була підтримка карт пам’яті SDHC, тому я одразу придбав карту на фантастичних у той час 8 гігабайтів, що ще більше вдарило по моєму бюджету 🙂
A590 IS — зручна в керуванні майже за всіх сценаріїв, оснащена 4-кратним оптичним зумом, функцією розпізнавання обличчя, системою оптичної стабілізації зображення, а також технологією виявлення руху, яка позбавляє від “змазаних” фотографій. Крім того, в камері є 12 режимів: від “простого” для новачків, до повністю ручного режиму, для любителів витиснути максимум з оптики. Особисто мені найбільше подобався програмний режим, на якому я і робив 90% знімків.
Екран на нинішній час має занадто малий PPI, але свою функцію по композиції кадра та навігацією пунктами меню виконує справно. За бажанням можна використовувати старий-добрий оптичний видошукач. В наявності багато ручних елементів для зручного керування фотокамерою та режимами знімання.
Про фотоможливості Samsung S21 FE не буду довго розповідати, зауважу тільки декілька моментів, які суттєво відрізняють його від опонента. У Canon A590 IS група лінз об’єднана в рамках одного об’єктива, а у смартфона – три об’єктиви призначені для різних задач, такий підхід виходить з формфактора самого пристрою. Крім того, у смартфона більший розмір самої матриці, краща світлосила та 12 Мегапікселів проти восьми у фотоапарата. Але не в мегапікселях щастя, це вже знають багато користувачів цифрової фототехніки.
Детальні характеристики у порівняльній таблиці.
| Характеристики: | Canon PowerShot A590 IS | Samsung S21 FE |
| Датчик зображення | CCD, 1/2,5″ |
Sony IMX555 – 1/1.76″ Hynix HI-847 – 1/4,5″ |
| Число ефективних пікселів | 8 мегапікселів |
12 Мп – основна 8 Мп – телеоб’єктив |
| Оптичне збільшення | 4-кратне | 3-кратне |
| Процесор обробки зображень | DIGIC III з використанням технології iSAPS | Qualcomm Snapdragon 888 |
| Світлосила | F 2.6 |
F 1.8 – основна F 2.2 – телеоб’єктив |
| Діапазон фокусних відстаней, у 35-мм еквіваленті | 35–140 |
26 – основна 67 – телеоб’єктив |
| Стабілізатор зображення | З рухомою лінзою та корекцією | Оптичний стабілізатор |
| Система автофокусування | 9-точкове інтелектуальне автофокусування | Фазовий автофокус |
| Мінімальна дистанція фокусування, см | 5 (в режимі супермакро) | Окремий макромодуль відсутній, замість нього можна використовувати телеоб’єктив. |
| Світлочутливість одиниць в ISO-еквіваленті | 80-1600 | 50-3200 |
| Діапазон витримок, з | 15 – 1/2000 | 30 – 1/12000 |
| Видошукач | Оптичний, електронний | 🙂 |
| Дисплей | TFT – 2,5″ | OLED – 6,4″ |
| Підтримка карток пам’яті | SD, SDHC, MMC, MMCplus, HC MMCplus | Внутрішня flash |
| Габарити, мм | 94,3 x 64,7 x 40,8 | 155,7 × 74,5 × 7,9 |
| Маса, грам | 175 | 177 |
| Ціна на момент виходу, $ | 150-200 | 750 |
Філософія алгоритмів у смартфонах
Сирий знімок, до обробки всіма алгоритмами, виглядає досить сіро та похмуро. Але на виході ми отримуємо яскравий, насичений кадр. Як вийшло, що сучасні смартфони здатні робити непогані знімки, як за помахом чарівної палички?
Щоб підвищити динамічний діапазон знімка і знизити шум, в бій вступають алгоритми HDR. Традиційно, є два способи отримання HDR знімка – це або Image Stacking або Image Bracketing.
Image Stacking – це коли робиться кілька однакових знімків поспіль, а потім вони об’єднуються в середнє значення для кожного пікселя. Такий спосіб дозволяє сильно зменшити шум на фотографії, а також зробити знімок більш насиченим, адже при усередненні інформація про колір теж доповнюється. А вже після такої маніпуляції можна програмно підняти тіні, відновити світла і HDR знімок готовий.
Image Bracketing робить як мінімум 3 знімки: один нормальний, один переекспонований, щоб там були видні деталі в тінях, і один недоекспонований, щоб не було засвітів, а потім все це зшивається в одне ціле.
У результаті отримуємо широченний динамічний діапазон і насичені кольори, але платою за це виникнуть артефакти. Samsung, зважаючи на все, використовує комбінований алгоритм, тому що видно роботу обох алгоритмів. При цьому HDR працює взагалі на всіх камерах, включаючи надширококутну камеру та фронтальну камеру.
У Samsung S21 FE в наявності 3 об’єктиви:
- Основний об’єктив
- Ширококутний об’єктив дає змогу захопити в кадр ще більше простору – корисна штука під час знімання панорам та великих компаній, а також для перетворення обличчя на млинець 🙂
- Телеоб’єктив з вузьким полем зору дозволяє вести знімання з оптичним 3-кратним збільшенням
В теорії декілька камер роблять знімки, а потім процесор на основі алгоритму «зшиває» їх разом для подальшої обробки. Так ми зберемо більше світла, отримаємо кілька знімків з різною глибиною різкості, а також зможемо однаково чітко знімати найтемніші й найсвітліші деталі.
Об’єктиви можуть бути пов’язані самим різним чином, хитро перемикаючись між собою. З одного боку – це красива картинка майбутнього, в якій віртуальний помічник живе у нашому смартфоні, допомагаючи робити обличчя людей красивими, траву зеленою, а небо голубим. З іншого боку, реальність вже не раз доводила, що нинішній ШІ не можна називати інтелектом, це скоріше відносно проста нейронна мережа, яка навчилася виконувати роль звичайного фільтра. При цьому, найчастіше він не тільки не допомагає, а навпаки заважає, неправильно оцінюючи ситуацію, підсвічуючи й без того світлі фотографії або додає HDR туди, де все і так виглядає досить неприродно.
Порівняльне тестування у відеоформаті
Порівняльне тестування у фотоформаті
Спробуємо тепер «порозглядати пікселі» у пошуках своєї фотоістини. На жаль, максимальний розмір фотографій обмежений і я не можу розмістити їх в повному форматі, перед висновком залишу у галереї значно більше світлин.
Ще хотів зазначити один момент: на фотоапараті, із-за низької роздільної здатності дисплея видошукача, не завжди видно, чи оптика ідеально сфокусувалася. Іноді це стає зрозуміло занадто пізно, вже після перегляду результату на великому екрані. Наступне фото є прикладом цього випадку.
Якщо придивитися на правий край даних фото, то помітимо, що Samsung “розтягує” краї будівлі, з причини більш широкого кута охоплення в основному об’єктиві. Тому геометрично фотографії програють старому фотоапарату від Canon. Смартфон краще “витягнув” небо за допомогою мультиекспозиції, але як завжди переборщив з HDR. Він з однієї сторони створює ілюзію деталізованості шляхом більшої контрастності країв та “перешарпу” на базальтовій плитці, але насправді в реальності вона так не виглядає. Крім того, “усереднене” алгоритмами фото втрачає свою глибину, натуральні кольори та м’які тіні.
Коли у кадрі з’являються листя і дерева, то чудо-технологія HDR намагається перетворити велику кількість елементів у “акварельну фабрику” з чіткими контрастними краями, на лавочці з’являються якісь фантомні відблиски та не природні кольори. На екрані смартфона це не помітно на відміну від сценарію, коли відкриваєш оригінал на великому 4К моніторі.
Тут в цілому обидві камери непогано виконали свою роботу. Але якщо переглянути оригінал, то при збільшенні листя верби на задньому фоні у виконанні Samsung перетворюються на зміїний клубок, а гілки хвої набувають чітких контурів (знову уроки малювання від алгоритмів), на відміну від старого Canon.
А ось типовий випадок: при невдалому експонуванні ми “втрачаємо” синє небо на Canon. Якби фокусування йшло методом “усереднення” чи попередньої оцінки кадру, то такого результату можна було уникнути. Смартфон же показав нам небо ціною жахливої контрастності та неприродних кольорів “на землі”.
А ось протилежний випадок, коли у спробі “витягнути” небо, Самсунг втрачає сонце на вікні. Варто звернути увагу на цеглу, у фотоапарата вона реального кольору, а алгоритми смартфона позбавили її об’єму та домалювали зайвого, чого там і близько не було. Я вважаю, що перше фото тут поза конкуренцією в хорошому сенсі.
Ще один наочний приклад: м’які тіні заходу сонця перетворюються на якийсь Sharpness у виконанні смартфона. Також зверніть увагу, що елементи (біля ЛЕП), що знаходяться з краю фото, ніби розфокусовані. Це наслідок фізичних розмірів мобільної оптики. Нічим подібним чесний фотоапарат з минулого не страждає. Алгоритми Самсунг настільки захопились уроками малювання, що ледь не поміняли породу собаки на фотографії – це фіаско…
В цьому випадку знімання велося при чотирикратному зумі. Одразу відмічу, що у S21 FE максимальний оптичний зум – 3х, далі починаються муки цифрового “малювання”. І знову смартфон краде у нас тіні та спотворює кольори (класика жанру). В реальності все виглядає саме так, як на фотографії з Canon.
Тут одразу визнаю, що порівняння нечесне. На смартфоні знімання велося “з рук”, а фотоапарат я розмістив на штатив, оскільки для отримання придатного зображення необхідна витримка біля однієї секунди. Для S21 FE знадобилося в 10 разів менше часу завдяки більшій світлосилі об’єктива, ISO 1600 (на відміну від ISO 400 у фотоапарата) і хорошій роботі алгоритмів в умовах недостатнього освітлення. Тут беззаперечна перемога належить смартфону, крім того, на ньому майже відсутні шуми, на відміну від Canon.
Основні переваги пристроїв: |
|
| Canon A590 IS | Samsung S21FE |
|
|
Галерея зображень
Оригінали зображень ОСЬ ТУТ
Висновок
Перед тим, як робити підсумок, варто врахувати ще один аспект – вік пристроїв. Навряд чи можна сказати, що фотоапарат на 100% “у формі”. Цілком вірогідно, що з часом оптична група могла змінити певні свої властивості не в кращий бік, так само і матриця з часом деградує. Незважаючи на свою 16-річну історію, старий Canon все ще знаходиться у функціональному стані. Я впевнений, що через 16 років, увімкнувши його, ви зможете зробити знімок навідміну від свого опонента, хоча б тому, що фотоапарат працює від “пальчикових” батарейок.
На мою думку, якості світлин на сучасному смартфоні цілком вистачає для середньостатистичного споживача, якого не особливо цікавлять тонкощі фотографії. Тим більше, що на екранах мобільних пристроїв різницю потрібно шукати “з лупою”. Сучасні алгоритми постобробки діють по принципу: “не сфотографували, так намалюємо”. Звісно, це влаштовує далеко не кожного.
Я не закликаю користуватись древніми артефактами, як вищенаведений фотоапарат Canon A590 IS, але тим, хто хоче дійсно “зловити момент у всій красі”, варто подивитися в сторону сучасних без дзеркальних камер.
Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь, подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони (с)
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.