До «Економічної правди» потрапили три законопроєкти, які передбачають примусову реєстрацію абонентів мобільних операторів, блокування «сірих» смартфонів за IMEI-кодом, а також запровадження кримінальної відповідальності за ввезення в Україну, продаж «сірих» смартфонів та навіть за зміну кодів IMEI. За новою (насправді старою) ініціативою, яка у розробці щонайменше з квітня 2021 року, стоїть група депутатів фракції «Слуга народу» на чолі зі славнозвісним Олександром Федієнком.
Спершу варто пригадати, що це далеко не перша спроба ввести примусову реєстрацію абонентів та блокування так званих «сірих» смартфонів, ввезених в Україну без належного митного оформлення та сплати податків. Законопроєкт в різних варіаціях намагаються проштовхнути останні десять років. Якщо пам’ятаєте, востаннє така спроба була здійснена у 2019 році (цим самим Федієнком), але в підсумку під тиском громадськості Федієнко відкликав законопроєкт «з метою доопрацювання». І схоже, що зараз Федієнко вирішив спробувати ще раз.
Цього разу народні депутати з парламентського комітету з питань цифрової трансформації на чолі з Олександром Федієнко підготували одразу три законопроєкти — поки що вони не зареєстровані у Верховній Раді, але з квітня місяця цього року над ними працює робоча група, до складу якої входять представники 15 державних органів, мобільних операторів і громадських організацій. Серед них, крім Федієнко, представники Мінцифри, Державної митної служби, Державної податкової служби, НКРЗІ, Держспецзв’язку, УДЦР, «Київстар», Vodafone Україна, lifecell, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, «Телас» та «Український союз промисловців і підприємців».
Що пропонується в доопрацьованих законопроєктах?
Прийняття першого з них, забезпечить блокування «сірих» смартфонів з 1 січня 2023 року. Він передбачає:
- створення мобільними операторами локальних баз даних ІМЕІ;
- запровадження дозволів продажу на території України лише тих пристроїв, ІМЕІ яких наявні в Реєстрі ідентифікаторів (ІМЕІ) зі статусом дозволеного до застосування в мережі;
- покладення на регулятора (Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) зобов’язання щодо введення в обіг пристроїв з ІМЕІ та контроль за їх обігом;
- зобов’язання для мобільних операторів вести локальні бази даних ІМЕІ, перевіряти коди нових пристроїв в мережі, інформувати абонентів про можливість їх використання та блокувати пристрої;
- зобов’язання для абонентів самостійно реєструвати пристрої, які отримали тимчасовий – на два місяці – дозвіл на використання в мережі.
Другий законопроєкт — зміни до Кримінального кодексу з метою запобігання нелегальному ввезенню і торгівлі телефонами. Норми можуть запрацювати з 1 липня 2022 року передбачають покарання за три нових види злочинів.
- В статті 201-1 («Контрабанда»), поруч з лісоматеріалами з’явиться санкція «за переміщення в Україну поза митним контролем смартфонів і іншого обладнання з ІМЕІ-кодом». За перше таке порушення каратимуть штрафом на 34 тис. грн або позбавленням волі на строк до 3-х років. У випаду повторення – до 6 років.
- Якщо хтось захоче змінити на телефоні ІМЕІ-код, то за це також доведеться нести відповідальність. На перший раз, мінімум у вигляді штрафу в 17 тис. грн, повторне порушення — позбавлення волі до 2-х років.
- За продаж підробленого або вкраденого телефону спершу штрафуватимуть на 8,5 тис. грн, а при повторному порушенні — саджатимуть на строк до 2-х років.
Нарешті, третій документ передбачає примусову реєстрацію абонентів. Якщо приймуть цей законопроєкт кожен, хто користується мобільним телефоном повинен буде пройти ідентифікацію шляхом укладення відповідного договору. Тим, хто цього не зробить, мобільні оператори з 1 січня 2023 року перестануть надавати послуги. Тобто, відключать.
В інформаційній довідці автори вказують, що у 2020 році сукупний ринок смартфонів в Україні становив 33 млрд грн. Це близько 30% від усього ринку побутової техніки (101,7 млрд грн).
«За оцінкою експертів, у 2020 році обсяг «чорного» імпорту смартфонів, при якому не сплачується ПДВ, становив 7,45 млрд грн (24,6%), через що держава недоотримала близько 1,49 млрд грн ПДВ», – зазначається в документі.
Ще 17-20% від сукупного обсягу ринку смартфонів у 2020 році становив «сірий» імпорт, головним чином повʼязаний зі штучним заниженням ціни товарів, які ввозяться на територію країни. Загалом державний бюджет у 2020 році від функціонування «сірого» ринку побутової електроніки недоотримав близько 7 млрд грн.
Реакція Мінцифри та експертів
Міністерство цифрової трансформації виступає категорично проти всіх трьох законопроєктів, а опитані ЕП експерти переконані, що у просуванні подібних ініціатив зацікавлені правоохоронці й великі постачальники електроніки.
В Мінцифрі також наголошують, що застосування кримінальної відповідальності за імпорт і продаж «сірих» смартфонів не відповідає ступеню їх суспільної небезпеки.
«Кінцеві користувачі не контролюють, як ввозиться кінцеве обладнання бізнесом. А законопроєктом фактично на громадян перекладається державне завдання щодо боротьби з такими правопорушеннями та правові наслідки у вигляді припинення надання послуг за неправомірні дії третіх осіб, які незаконно ввозять на територію України таке обладнання.
Будь-які законодавчі ініціативи, які зачіпають приватність громадян, мають бути добре продуманими та обґрунтованими, інакше викликатимуть жорстку протидію суспільства і сприйматимуться як звуження свобод та порушення прав користувачів.
Нам не зрозуміла суть проблеми, яка потребує розв’язання, причини її виникнення, чим зумовлені вказані зміни до законодавства, та яка мета прийняття такого акта. Пояснювальна записка до запропонованих законодавчих змін може прояснити таку потребу, проте нам її не надавали».
із заяви Мінцифри
Консультант учасників ринку телекомунікацій Роман Хіміч вбачає в примусовій реєстрації абонентів бажання нардепів підвищити відповідальність мобільних операторів за захист абонентських номерів, які сьогодні масово використовуються для здійснення банківських фінансових операцій.
Експерт з інформаційної безпеки Микита Книш підтримує видачу SIM-карт за паспортами, оскільки за його словами, це загальноприйнята світова практика, яка може суттєво знизити випадки шахрайства. Водночас він не підтримує створення реєстру IMEI та вбачає в цій ініціативі перекладання відповідальності на бізнес, щоб той заплатив за розв’язання чинних проблем.