Нещодавно онлайн-видання The Verge взяло інтерв’ю у Кріса Діксона — інвестора та генерального партнера венчурної компанії Andreessen Horowitz. 2021 року він очолив «список Мідаса» — щорічний рейтинг 100 найуспішніших венчурних інвесторів світу за версією Forbes.
Кріс поділився своїми думками з приводу подальшого розвитку web3, розповів про потенціал NFT і передбачив неминучий крах п’яти найбільших інтернет-монополістів.
Пропонуємо вашій увазі третю частину цього інтерв’ю (його першу і другу частини ви можете прочитати тут і тут).
Інтернет ґрунтується на принципі відкритості інформації. Але в ньому домінує Google тому, що забезпечує найкращий користувацький досвід. Microsoft — величезна компанія, але її Bing не може конкурувати з Google щодо цього.
Google – дуже цікавий приклад. Конкуренція тут дуже щільна, і на це ціла низка причин, включаючи data network effects. Є ще фактор реклами, який створює network effect.
Що стосується web1, то я не стверджую, що люди безпосередньо взаємодіятимуть з протоколами. З SMTP взаємодіють не безпосередньо, а через спеціальне клієнтське програмне забезпечення (Gmail — тоді це був Hotmail — або Outlook). За наявності протоколу ключовим є можливість змінити постачальника послуг. Якщо я користуюся хостингом Rackspace або Hotmail, а вони починають поводитися неадекватно (наприклад, брати з мене занадто велику плату), я можу перейти до іншого провайдера. З Twitter так не вийде. Мені не подобається Twitter, але я не можу перейти на іншу платформу. Я кілька років створював аудиторію та не зможу забрати її із собою. А ось у web1 можу. І для мене це є важливим.
Я не заперечую того, що централізованих постачальників послуг вибиратимуть через кращий досвід користувача. Головним тут буде відповідь на запитання: «Чи будуть вони домінувати настільки, що користувачі не зможуть перейти від них до іншого постачальника послуг?» Якщо відповідь «так», то вони зможуть зловживати своїм становищем, змінюючи фінансові умови й алгоритми на власний розсуд. Якщо ви використовуєте централізованого посередника (такого як, наприклад, клієнт електронної пошти), можете будь-якої миті його поміняти. Це утримує великі компанії від спокуси зловживати своєю владою.
Почитайте статтю у блозі Моксі Марлінспайка, засновника Signal. Він дуже розумна людина, але я вважаю, що він випускає з уваги один важливий момент. Ви завжди будете використовувати централізовані сервіси, тому що централізовані компанії забезпечують кращий досвід користувача, ніж протоколи.
Питання полягає в наступному: хто використовує digital effects краще – компанії чи протоколи? У web1 це протоколи, а web2 — компанії. У web3 ми намагаємося розробити архітектуру таким чином, щоб ефект від їхнього використання був кращим при використанні протоколів.
Ми є інвесторами OpenSea. Звісно, ми розраховуємо отримати прибуток. Але прошу зауважити, що його розмір становитиме 2,5%. А це навіть віддалено не нагадує прибуток у web2. Більше — ніяк. Чому? Бо є альтернатива. Якщо вони піднімуть ставку, то будуть обмежені у можливостях. StockX та eBay, які торгують офлайн-товарами, або OpenSea, який продає NFT, – усі вони заробляють набагато менше. Бо є альтернатива. Ви можете продати свої кросівки в іншому місці. Ті, хто має 100% прибутку, користуються тим, що люди не мають вибору. Якщо ви зібрали аудиторію в TikTok або Twitter, то там вона залишиться назавжди. І нічого ви з цим не зробите. Вони можуть заламувати за це будь-які ціни. І в цьому для мене полягає принципова різниця.
Я не заперечую, що з аргументацією в Моксі слабкувато. Ми є інвесторами Coinbase, і справи у нас йдуть чудово. Але якщо ми захочемо заробити біткоїни в іншому місці, то завжди зможемо це зробити. І це утримує їх від того, щоби стати монополістами. Для мене це важливий момент. Можна мати відмінний інтернет з безліччю першокласних сервісів, функціонал яких відповідає web2. Але при цьому необхідно контролювати монополістів і робити так, щоб network effects працювали на протоколи, що належать спільноті, а не на компанії.
Поговоримо про монополіста, з яким ви поки що нічого не можете зробити. Колись ви входили до ради директорів Coinbase, а це публічна компанія. Вони щойно опублікували в себе у блозі повідомлення про відданість свободі слова. Але при цьому їм не хочеться стати мучениками за свободу слова. Суть у тому, що для того, щоб застосунок з’явився в магазині застосунків, ви повинні підкорятися вказівкам Apple. Це факт. Хтось намагається це заперечувати в судовому порядку, але поки що все залишається саме так.
Якщо ви продаєте NFT, тобто цифровий товар, Apple вам рано чи пізно скаже: «Це цифровий товар, і ми хочемо отримати 30% від цієї транзакції». З криптовалютами вони поки що так не роблять. Як за такої екосистеми створювати застосунки для телефону, з допомогою яких люди могли б здійснювати транзакції і не сплачувати Apple 30%? MetaMask не дозволяє нічого купувати, а OpenSea не дозволяє нічого купувати на iPhone.
Мій ширший погляд полягає в тому, що я цілком і повністю на стороні Epic. Забудьте на хвилину про web3. Сама думка про те, що постачальник обладнання може стягувати 30% з постачальника ПЗ в себе на платформі, здається мені божевільною та нездоровою. Особливо коли розробники застосунків і споживачі не мають альтернативних магазинів застосунків або іншого вибору. У світі не так багато компаній, які можуть дозволити собі заплатити 30%-й податок. Це суттєво обмежує можливості. А взагалі я оптиміст і вважаю, що все розставить на свої місця вільний ринок. Я знаю, що зараз така думка є непопулярною. Я не думаю, що таким чином усе обстоїть з телефонами. Можливо, знадобиться втручання регулювальних органів.
Чи зможе OpenSea масштабуватись без використання смартфонів?
Я думаю, рано чи пізно Apple зіштовхнеться із цими проблемами. Деякі є чисто технічними. Apple планує дозволити повернення платежів, а це дуже складно в разі криптовалюти. Проблема в тому, що платежі в криптовалютах не підлягають відкликанню, якщо ви продаєте NFT. Уявіть собі, що ви купили NFT, продали його, а потім кажете: «Гей, я хочу повернути свої гроші». Такі компанії, як Stripe та інші постачальники платіжних послуг працюють над розв’язанням цієї проблеми. Я дуже сподіваюся, що в якийсь момент ми як спільнота зможемо переконати Apple, що це не дуже правильна політика. Я не думаю, що Apple подобаються соціальні мережі. Але якщо ми покажемо, що завдяки їм музиканти можуть отримувати значні прибутки — те, про що я говорив раніше — я думаю, це буде для них переконливим аргументом.
Мені здається, Apple щиро цінує конфіденційність і творчий початок. Як ви вже зрозуміли, з усіх великих компаній Apple є моїм фаворитом. У них прозора бізнес-модель, у якій відсутнє стеження за користувачами та нав’язлива реклама. У них справді надто багато влади. Але, я думаю, вони підтримують творчих людей і їм не подобається інтернет, де дії користувачів відстежують. Я сподіваюся, що ми як спільнота зможемо переконати їх у тому, що ця технологія справді відповідає деяким їхнім цілям. Якщо нам це вдасться, вони можуть піти на ослаблення своєї політики. Для нас це більш довгострокове завдання.
Проблема в тому, що юристи, які спеціалізуються на авторському праві (зокрема і я, хоч я більше цим не займаюся), вважають, що для передачі Bored Ape потрібен документ із підписом.
Я й не здогадувався, що дискутую з юристом, який спеціалізується на авторському праві.
Я цього не афішую. Як ви вже зрозуміли, я не дуже добре знався на подібних питаннях. Іншою проблемою є те, що найбільшою обчислювальною платформою є мобільні телефони, а компанії, які контролюють їхні операційні системи, обмежують продаж цифрових товарів у разі несплати податку. Вам не здається, що вам доведеться із цим щось зробити? До вас не підуть користувачі, доки ви не будете доступними в телефонах.
Звісно. Я згоден. Я думаю, у цьому точно щось є. Я багато разів виступав у Apple з доповідями. Я наводив ті самі аргументи, що й сьогодні. І позитив у тому, що вони готові їх почути.
А один з ваших аргументів звучав так: «Подивіться на мої покупки в одній лише Candy Crush. Ось як я вас підтримуватиму фінансово».
Саме так. Ми постійно працюємо над цим. Наприклад, зараз я поясню вам свій погляд. Я також можу проводити індивідуальні зустрічі та розповідати людям про те, як вони взаємодіятимуть із цією технологією. Зазвичай венчурні капіталісти таким не займаються. Якщо ви подивитеся на історію розвитку технологій, то зазвичай подібні речі вирішують з допомогою продуктів-хітів. Підприємці створюють їх і з їхньою допомогою переконують людей.
А, можливо, голова Apple приходить додому і бачить, як його дитина робить якусь круту штуку у web3. Так це все популяризується. Дає надію те, що якщо донедавна у web3 домінували суперхардкорні технологічні ентузіасти, то зараз їм на зміну приходить зовсім інший тип підприємців. Я порівняв би це з мобільним зв’язком. iPhone з’явився 2007 року, а App Store — 2008-го. Зазвичай людям потрібен рік, щоб вирішити, що робити, наприклад, із застосунками для ліхтарика. Потім проходили ще два-три роки та з’являлися справжні підприємці. А потім уже і Snapchat, Uber та Instagram.
Більшість популярних на сьогодні мобільних застосунків (за винятком, можливо, TikTok) створили з 2009 по 2011 роки. Web3 зараз дуже потребує припливу підприємців, і я вважаю, що вони поступово з’являються. При цьому їхній рівень значно зріс. У мене є друзі, які навіть не цікавляться web3. Це звичайні технологічні інвестори. Так ось, вони мені розповідають, що від 50% до 75% їхніх пітчів зараз — це web3. Я чую це від них постійно. Це саме те, що нам зараз і потрібне. Таланти, які створюють застосунки-хіти, а ви з їхньою допомогою демонструєте людям справжній потенціал технології і змінюєте при цьому їхню свідомість.
Кейсі Ньютон і Ліз Лопатто мені не вибачать, якщо я не спитаю вас про інвестиції в Yuga Labs і Bored Ape Yacht Club. Я поставлю дуже просте запитання. Ви інвестували $450 млн у Yuga Labs?
Ні. То був загальний раунд.
Загальний раунд, звісно. Тож скільки інвестував Andreessen?
Нам забороняють оприлюднювати цю інформацію.
Скажімо, це якась величезна сума. Наприклад, $450 млн. Її дають окремі інвестори, а я просто все складаю до однієї купи. У стандартній венчурній моделі ви розраховуєте отримати 10–30-кратний прибуток. Тобто від $4,5 млрд до $13,5 млрд. Як ви плануєте їх заробити?
У цій спільноті є ціла низка унікальних речей. Я думаю, що це свого роду культурний феномен. Завдяки хайпу в них з’явилися різні дочірні компанії. Одна з них називається Jenkins the Valet. Ці люди придбали Bored Ape, а тепер вони створюють навколо цієї платформи цілу спільноту — з книгами, фільмами та багатьма іншими речами. Зараз я в Лос-Анджелесі та займаюся web3. Голлівудські ЗМІ дуже зацікавлені у web3, і причин для цього багато. Для них NFT – це насамперед продаж емоцій. Це саме те, чого не розуміють багато експертів у галузі технологій, які воліють працювати по-старому. Я думаю, у Голлівуді також не люблять web2 і чекають на появу нових архітектур.
Мене дуже приваблює ідея створювати так званий децентралізований контент, або децентралізований сторітелінг. Новий Disney чи Marvel не буде компанією з вертикальною інтеграцією. Її створюватимуть інтернет-спільноти, які об’єднані NFT, токенами й іншими web3-концепціями. З їхньою допомогою вони створюватимуть сюжети та персонажів, а також частково володіти ними або контролювати їх. Замість самотньо сидіти осторонь і розмірковувати про те, яким має стати канон нової серії «Зоряних воєн», вони зможуть вирішувати це всією спільнотою. Так само, як «Вікіпедія» перетворила централізоване створення енциклопедій на процес, який контролює інтернет-спільнота. У цьому, як на мене, і полягає найвища сила інтернету.
Децентралізовано створювати контент стане можливим завдяки широкій екосистемі, яку створює спільнота Bored Apes. Тут будуть і ігри, і метасвіт. Основним його двигуном буде активне ядро спільноти, завдяки якому воно дедалі більше розростатиметься.
Я почав нашу розмову із запитання про те, як ви ухвалюєте рішення. Ви відповіли: «Одинаки приймають рішення краще, ніж колективи». Як на мене, найбільший творчий потенціал мають творці-одинаки або невеликі команди творців. Цим вони вигідно відрізняються від великих колективів. Досить просто подивитись на Голлівуд. Чому це так? І чи дозволить це створити новий Disney чи Marvel?
Я не думаю, що архітектура складатиметься зі 100 осіб, які однаково виконують свою роботу. Я думаю, що ієрархія можлива, але це буде ієрархія, яка формуватиметься знизу догори. Чи для вас оптимальна система – це коли ти маєш переїхати до Лос-Анджелеса, вісім років відсидіти за столом і завести зв’язки, щоб твій сценарій прочитали?
Ні, але якби мені довелося навести аргументи на користь web2, то я сказав би, що він протиставив себе наявній системі і дозволив залучити набагато більше людей.
Згоден. Я думаю, web2 покращив цю систему. Але я не думаю, що вона справді змінила економіку та менеджмент у Голлівуді. Але сама ідея про те, що у вас можуть бути фанати, які беруть участь у спільнотах і вигадують сюжети, дійсно дуже цікава.
Я б додав, що Netflix досяг успіху частково тому, що він дозволяє режисерам і шоуранерам робити те, що вони хочуть, без зайвого втручання з боку студії.
Я ніколи не створював телешоу. У мене є друзі, які цим займалися, і вони розповідали мені, що мали великі кімнати, де сиділо багато сценаристів, які писали сценарії. Я не думаю, що всі вони мали рівне право голосу. Але мені здається, що там цінували внесок кожного автора. Можливо, було кілька ключових людей, які ухвалювали рішення.
Чи думаєте ви, що ця модель дозволить вам якось заробити від $4,5 до $13,5 млрд?
У нас є портфель інвестицій. І коли ми вкладаємо гроші, ми запитуємо себе: «Якщо все складеться як треба, чи зможемо ми отримати прибуток у десятикратному і більшому розмірі? Чи чудова в них команда? Чи вдала це ідея? Чи все робиться правильно?» Якщо відповіді є позитивними, ми інвестуємо. Десь виходить заробити, а десь ні. Якщо ми добре підготувалися, то більшість інвестицій стають успішними. Я не кажу, що це гарантовано спрацює. Але я гадаю, що це переконливо. Я думаю, що запорука успіху – це здатність передбачати та чудова команда.
Структура цієї угоди шалено складна. Є нова криптовалюта — ApeCoin. Її контролює DAO. DAO не є частиною Yuga Labs, але Yuga Labs віддала її їм безкоштовно. Тепер ApeCoin належить їм, і вони випустили велику кількість цієї криптовалюти. 15% віддають інвесторам, а Yuga Labs має 25%. На мою думку, це дуже складна структура. Зрештою, ви отримали купу токенів, які відразу ж виростуть у ціні. Вам не здається, що у вас уже є щось подібне до пакета акцій чи цінних паперів?
Давайте коротко про закони про цінні папери. У світі існує безліч активів — нафта, золото, бейсбольні картки та предмети мистецтва. Їхнім еквівалентом є цінні папери. Прецедентне право налічує сто років, і найвідоміша справа, яку слухали у Верховному суді, це «SEC проти Howey Co». Є така річ, яка називається Тест Howey, у якому використовують п’ять критеріїв визначення цінних паперів. Одним з них є наявність групи менеджерів, які мають асиметричну інформацію, яку потрібно розкрити громадськості. Саме тому всі закони про цінні папери ґрунтуються на нерозкритті інформації та запобіганні шахрайству. Наша спільна думка полягає в тому, що цілі SEC та цілі спільноти web3, насправді, збігаються, але з різних причин.
«Спільнота web3 хоче усунути вогнища асиметричної влади»
Спільнота web3 хоче усунути вогнища асиметричної влади, а SEC хоче усунути вогнища асиметричної інформації. Така річ, як біткоїн, зараз максимально децентралізована. Ми навіть не знаємо, хто такий Сатоші. Є якась команда розробників, але я не думаю, що вони якось впливають на ціну біткоїна. Різні регулювальні органи вважають його товаром, таким як нафта чи золото.
У світі, безумовно, є люди, які є експертами із золота, керують золотодобувними компаніями, володіють хедж-фондами, пророкують ціну золота, використовують супутникові знімки та багато інших речей. Але як не існує головної компанії із золота, так не існує і головного експерта із золота (як Тім Кук). Так само як немає і людей, які заздалегідь знали б квартальний прибуток наступного місяця.
У нас є шестеро юристів, у тому числі кілька колишніх співробітників регулювальних органів. Ми багато думали на цю тему і намагалися зробити так, щоб наші компанії були справді децентралізованими мережами. Щоб вони не мали можливості монополізувати свою владу. Щоб вони не мали асиметричної інформації, яка порушує закони про цінні папери.
Я думаю, нам пощастило в тому, що закони про цінні папери й етика web3 збігаються. І ті, і ті прагнуть отримати високо децентралізовані мережі. Ми намагаємось стимулювати людей, які приходять у цей простір. Ми хочемо, щоб він був таким самим, як Bitcoin та Ethereum — тобто щоб він дійсно належав спільноті та керувався нею, а не творцями системи. В ідеалі, володіючи токенами, тут усі матимуть рівне право голосу. Зрештою, багато з цих проєктів не повинні мати керівних компаній. Вони повинні бути такими самими, як Linux.
Є одна людина, яка дійсно важлива для Linux.
Програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом зазвичай створюють спільноти. Я думаю, що криптопроєкти і web3-проєкти зрештою повинні стати сервісами, які належать інтернет-спільнотам і ними управляються. А компанії згодом мають зникнути. Така моя думка.
Так багато хто бачить прогресивну децентралізацію.
Важко досягти цього відразу, але є ціла низка гарантій, які можна забезпечити на законних підставах. Щодо самого біткоїна, то Сатоші брав участь у форумах і займався кодуванням протягом перших двох років. Потім він зник. Спочатку дуже важко, тому що люди дивляться на тебе як на божевільного та не збираються брати участь у твоїх проєктах. Часто вони працюють на ранніх стадіях, а потім йдуть.
Якщо вже ви згадали Linux, то дозвольте мені тоді порівняти з відкритим ПЗ. Чи вважаєте ви, що Yuga Labs має зникнути, а ApeCoin стати окремим протоколом? Ми почали з протоколів і досвіду користувача, а також відмінностей між ними. Спробуйте застосувати ті самі критерії до Bored Ape Yacht Club.
Ми не керуємо компаніями, тому наші проєкти робитимуть те, що їм заманеться. Можливо, є компанії, які створюють клієнтське програмне забезпечення, або фонд, який ними управляє (наприклад, Linux Foundation). Але я хотів би бачити світ, у якому всім цим керують відкриті протоколи, а компаній немає взагалі. На мій погляд, у цьому полягає основна суть цієї тези.
Ми говоримо про культуру фінансування, але у глибшому сенсі. Про криптовалюти, цінні папери, токени та купівлю речей. Діти, які заходять в інтернет, мають мало грошей. Доходи у творчих людей невеликі. Але в них усіх є доступ до такого, що ніколи раніше не існувало. Завдяки цьому вони можуть не просто здобути 1 тис. справжніх фанатів. Їх може бути 1 млн, причому у всьому світі. Наприклад, K-pop – це феномен, який виник завдяки інтернету. Якщо ви почнете обмежувати його грошима, токенами та спеціальними привілеями, чи не приведе це до створення екосистеми, розрахованої лише на багатих людей?
Я гадаю, що все навпаки. Подивіться на ігри. Вони завжди випереджали інші види медіарозваг на 5–10 років. І почалося це ще з того часу, коли вони почали з’являтися в інтернеті. Тоді ж виникли Steam і цифрова дистрибуція. У технічному і творчому плані ігри багато в чому стали культурним центром. Зараз домінує модель League of Legends або Fortnite, за якої ви отримуєте гру безкоштовно, а її монетизація здійснюється шляхом внутрішньоігрових покупок. Монетизують статус. Чому ви купуєте костюм кролика у Fortnite? Чому ви купуєте плащ вовка в League of Legends? Усе це статусні речі, і тут незрозуміло — чи це смішно, чи це круто. Усе це як косметика.
Ви не купуєте нічого особливого, але при цьому Fortnite заробляє на «косметиці» до $2 млрд на рік. Поговоримо про стримінг. Якщо ви думали, що через свою бізнес-модель розробники комп’ютерних ігор перешкоджатимуть їх шерингу, то ви глибоко помилялися. Насправді все навпаки. Усі компанії, які розробляють ігри, включають стримінгову підтримку. Nintendo тривалий час боролася з цим, тому що це було порушенням авторських прав. Але вони зрозуміли, що маркетингові переваги переважають аргумент щодо порушення авторських прав.
Я сказав би, що зараз ігрова індустрія більш вільна й відкрита, ніж будь-коли. При цьому левову частку грошей у ній заробляють на внутрішньоігрових продажах. На мій погляд, у цьому вона має багато спільного з NFT. Для більшості в інтернеті це віртуальні товари. Незабаром музиканти зможуть монетизувати свій контент на кшталт Fortnite. Тому я раджу їм безкоштовно ділитися своєю музикою. У майбутньому така модель стане панівною. Ми нікому її не нав’язуємо, але я гадаю, що люди виберуть саме її. Робіть усе те саме, що роблять розробники ігор — поширюйте безкоштовно музику, давайте її слухати, робіть ремікси, рекламуйте її та впроваджуйте її в культуру. А потім монетизуйте статусний рівень, рівень NFT та рівень віртуальних благ. Розробники відеоігор це вже зрозуміли. Насправді в цьому немає нічого революційного. Цією ж технологією можуть скористатися й інші. Я думаю, що завдяки їй медіа стануть ще відкритішими. А коли у вас буде нова бізнес-модель, ви зможете більше часу приділяти творчості. Скільки дизайнерів застрягли в Pepsi, роблячи стотисячний ідіотський рекламний ролик, коли вони могли б займатися чимось набагато цікавішим?
Ми тільки-но дізналися, що Pepsi ніколи не стане обмеженим партнером a16z. Далі я не продовжуватиму. Скажу лише, що це мені нагадує мою розмову зі Стівом Аокі. Він запропонував зробити те саме. І тоді я запитав його: «Ви великий музикант. Ви хочете сказати, що музика сама по собі не матиме жодної цінності і стане інструментом для маркетингу чогось більш прибуткового?»
Це все одно що сказати, що відеогра не має цінності. Звичайно, вона має цінність.
Ви ж кажете, що вся музика буде безкоштовною, тому люди не купуватимуть її.
Відеоігри безкоштовні, але це не означає, що відеоігри не мають цінності.
Відеоігри зараз схожі на торговий центр, де ви купуєте одяг. Музика – це не те.
Я не думаю, що порівняння із шопінгом тут доречне. League of Legends та Fortnite — відмінні ігри, і вони безкоштовні. Я з вами не погоджуюся.
Вони є транзакційними платформами. Із піснями такого не вийде.
Усі вже зрозуміли, що пісня має бути неймовірно популярною у всьому світі. Інтернет — це гігантська машина для поширення мемів. Ви можете намагатися боротися з нею, але це не найкраща стратегія. Дозвольте їй робити свою справу та монетизуйте статус. Ось чому відеоігри стали центром культури та бізнесом з оборотом $150 млрд на рік. $60 млрд із цієї суми — це віртуальні товари. Оборот усієї музичної індустрії оцінюється приблизно у $20 млрд.
Гроші важливі, бо вони йдуть на фінансування музикантів. Завдяки їм більше людей можуть займатися своєю улюбленою справою. І так і має бути. Для творчих людей в інтернеті має настати нове золоте століття. Ви натискаєте кнопку — і 6 млрд людей отримують доступ до вашого контенту. Єдина причина, чому зараз цього не відбувається, полягає в тому, що нам заважають це зробити п’ять компаній з їхніми алгоритмами та рекламою, спрямованими на вилучення якомога більшої кількості грошей. Бачити сотий раз рекламу про відпустку на Гаваях у себе в музичній стрічці набридає. І жодної користі від цього також немає. Нашим слухачам можуть не подобається відеоігри, але я думаю, що зараз вони переживають свій розквіт. Більшість із них безкоштовні, тому що їхні творці вигадали інший спосіб монетизації. Ми маємо використовувати це.
Не впевнений на всі 100%, але гадаю, що цей експеримент варто провести. Ми навіть виділимо гроші на нього. І я попрошу наших слухачів неупереджено поставитися до нього. Вони не зобов’язані вірити всьому, що я сказав сьогодні. Але це дуже важливо, оскільки стосується того, як буде влаштований інтернет — економічно та щодо управління — найближчими десятиліттями.
Я думаю, на цій оптимістичній ноті ми можемо поставити крапку. Кріс, дякую вам велике за те, що прийшли, за участь і за запитання. Я вам дуже вдячний. Ми зустрінемося за три місяці, коли Ethereum перейде на proof of stake.
Добре. Дякую, Нілай. Був радий бачити вас.