15 вересня відбулася 32-га церемонія нагородження лауреатів Шнобелівської премії (Ig Nobel Prize) — пародія на Нобелівську премію вручається щорічно з 1991 року за «досягнення», які «спочатку викликають сміх, а потім роздуми». Цьогоріч, як і попередні роки, вона пройшла в онлайн-форматі, по ходу до прямої трансляції підключалися організатори та лауреати з виступами.
За традицією вручили 10 премій за визначні «досягнення» у галузях фізики, економіки, медицини, кардіології та інших. Церемонію провів незмінний ведучий — Марк Абрагамс, редактор і співзасновник науково-гумористичного журналу «Аннали неймовірних досліджень». Стисло розповідаємо про цьогорічних лауреатів Шнобелівської премії та їхні неймовірно курйозні дослідження.
Зміст
Історія мистецтв
Дослідників з Нідерландів, Гватемали, США та Австрії відзначили за експеримент з дослідженням «мультидисциплінарного підходу до сцен ритуальних клізм на стародавній кераміці Мая».
Вчені проаналізували іконографію на кількох глиняних виробах із зображенням клізм, а також гліфи, що з’являються в цих сценах. Вони дійшли висновку що древні індіанці практикували галюциногенні клізми. Вони також склали список можливих «етнофармакологічних» речовин, які могли використовувати мая, та висунули припущення, що ті могли використовувати не тільки алкоголь, а також, наприклад, тютюн.
Один з дослідників — Пітер де Смет — навіть перевірив ефективність кількох речовин-кандитатів, зробивши собі клізму з 5% вмістом спирту. «Результати, безсумнівно, підтверджують теоретичне припущення про те, що алкоголь добре всмоктується після клізми», — підсумували автори.
Практикувати тютюнової клізму, враховуючи докази токсичних побічних ефектів, та пробувати інші речовини зі списку автори не стали, та водночас порекомендували «подальші дослідження», щоб розширити розмір вибірки та діапазон дозування.
Кардіологія
Групу вчених з Чехії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Швеції та Аруби нагородили за пошук та збір доказів того, що серцебиття партнерів, які відчули романтичний потяг один до одного при першій зустрічі, починають синхронізуватися.
Автори дослідження залучили 140 учасників (71 пару) на три окремі події в Нідерландах: музичний фестиваль, фестиваль мистецтва та науки й фестиваль наукового кіно. Учасників парами запрошували у спеціальну облаштовану «кабінку для побачень» зі столом, розділеним пластиковою перегородкою. Побачення тривало кілька хвилин: після перших трьох секунд на перше візуальне враження перегородка підіймалася, а потім ще двічі опускалася, щоб дати незнайомцям по дві хвилини для вербальної та невербальної взаємодії. Після цього вони вирішували, чи хочуть другого побачення. Врешті після цих «побачень» наосліп 34% жінок і 53% чоловіків висловили бажання ще раз зустрітися зі своїм партнером, але взаємна симпатія спостерігалася лише у 17% випадкових пар.
Посмішка, сміх, погляд очей чи моторика не мали суттєвого впливу на романтичний потяг, але підйоми та спади в синхронності серцевого ритму і чутливості шкіри корелювали зі зростанням і зниженням рівня лібідо. Підсумок: серцю не накажеш, — і чутливість шкіри не дасть себе обманути.
Література
Нагородою відзначили дослідників з Канади, США, Великої Британії та Австралії за наукове дослідження феномену надмірної складності юридичних документів для розуміння звичайними людьми.
Автори вирішили перевірити основні гіпотези, зосередившись на ключових особливостях: незвичне вживання великих літер як-от фрази, повністю написані ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ; повторення архаїчних слів, які вкрай рідко використовуються у повсякденному спілкуванні; вибір слів можливість замінити юридичний жаргон простішими термінами без спотворення змісту); використання пасивного стану дієслова замість активного; і center-embedding (перевантаженість складнопідрядних речень підрядними означальними елементами з однотипними сполучними словами; наприклад: Чоловік, якого любить жінка, яку знає дитина →) — явище у лінгвістиці, коли юристи вбудовують юридичну термінологію у заплутаний синтаксис
Автори дослідження проаналізували базу даних юридичних контрактів і судових документів за період з 2018 по 2020 рік, а потім порівняли результати з іншою базою документів, написаних звичайною англійською мовою. Вони визначили повторюваність кожного з наведених вище показників і врешті виявили разючу різницю, оскільки в юридичних документах вони використовуються набагато частіше (як неочікувано, насправді ні). Потім 108 людей попросили прочитати 12 пар витягів з документів. Результати підтвердили психолінгвістичну гіпотезу, причому center-embedding найсильніше ускладнює розуміння змісту документів для читачів.
Біологія
Вчені з Бразилії та Колумбії отримали Шнобелівську премію за спробу виявити зв’язок між закрепами та здатністю до спарювання у скорпіонів.
Подібно до ящірок, які відкидають хвіст за будь-якої небезпеки, деякі види скорпіонів (Ananteris balzani) також жертвують своїми “хвостами”, але їхні анатомічні особливості означають втрату всієї «метасоми»: задніх відділів нервової, кровоносної та травної систем. Це стосується жала, отруйних залоз і анального отвору, що унеможливлює дефекацію.
Так от, автори дослідження хотіли визначити, чи впливає втрата метасоми на рухову активність скорпіона, тобто на його швидкість пересування. Зрештою вони спростували гіпотезу про втрату ваги після серії коротко- та довготривалих експериментів за участю 154 самців і самок скорпіонів. Результати показали, що відкидання метасоми ніяк не впливає на швидкість бігу ні самців, ні у самок скорпіонів.
Це означає, що у короткостроковій перспективі скорпіони можуть активно шукати їжу та втікати від хижаків, а самці здатні залишити по собі потомство — за умови, що встигнуть до настання неминучої смерті від закрепу.
Медицина
Дослідників з Польщі відзначили за статтю про зменшення побічних ефектів у пацієнтів, які проходять хімієтерапію — за умови, якщо один із компонентів лікування замінити морозивом.
Автори провели ретроспективне дослідження за участю 74 пацієнтів (середній вік: 58 років), яким була проведена трансплантація стовбурових клітин під час лікування онкологічної патології. Їхня кріотерапія включала три «дози» морозива, вибраного в їдальні лікарні (фруктове морозиво або молочні продукти). Пацієнтів проінструктували їсти повільно, щоб уникнути переохолодження горла. У підсумку лише у 28,85% пацієнтів, які застосовували кріотерапію морозивом, розвинувся оральний мукозит — проти 59% в іншій групі пацієнтів, які не отримували кріотерапію. Автори дійшли висновку споживання морозива є хорошим профілактичним засобом проти розвитку мукозиту ротової порожнини у хворих на рак.
Інженерія
Нагородою відзначили дослідників з Японії за спробу знайти найефективніший спосіб використання пальців при обертанні дверної ручки.
Автори дослідження наголошують на важливості хорошої універсальної конструкції ручки, особливо для «інструментів з поворотним керуванням». Усі 32 учасники дослідження були студентами 19–20 років, а 45 дерев’яних ручок мали діаметр від 7 мм до 130 мм. Ручки помістили на прозору акриловий лист (щоб краще бачити результати), який розмістили на столі (приблизно 80 см у висоту). Учасники по черзі правою рукою повертали кожну ручку за годинниковою стрілкою — великий і вказівний пальці використовувалися найчастіше, а додаткові пальці підключалися для ручок більшого діаметра. Якщо конкретніше, два пальці змінювалися трьома на рубежі 10–11 мм, від трьох до чотирьох пальців використовувалися на ручках 23–26 мм, а від чотирьох до п’яти пальців — на 45–50 мм. Промисловим дизайнерам на замітку.
Фізика
Дві команди вчених з Китаю, Великої Британії, Туреччини та США відзначили за експеримент, у якому вони досліджували, як каченятам і гусенятам вдається так добре тримати стрій на воді.
У 1994 році біолог Френк Фіш зацікавився, як флокування 
це колективний рух великої кількості самостійних осіб, який є колективною поведінкою тварин, представленою багатьма живими істотами — пташками, рибою, бактеріями та комахами у тварин може зменшити витрати енергії окремих осіб групи. Фіш виявив, що групове плавання справді зменшує затрати енергії, особливо для наймолодших каченят.
У новому дослідженні автори вирішили переглянути роботу Фіша та пояснити об’єднання каченят у групи з точки зору унікального явища — інтерференції хвиль. Вони виявили, що каченята інстинктивно прагнули «кататися на хвилях», створених матір’ю-качкою, щоб значно зменшити опір. Ба більше, вони навіть могли зберігати ефект у межах групи за допомогою «хвильової передачі».
Премія миру
Фахівці з дев’яти країн Китай, Угорщина, Канада, Нідерланди, Велика Британія, Італія, Австралія, Швейцарія, США отримали премію за розробку алгоритму, що допомагає пліткарям вирішувати, коли потрібно говорити правду, а коли — краще збрехати.
Автори дослідження поставили собі за мету — визначити схильність людей до чесності та нечесності у своїх плітках, спираючись на поведінкове моделювання. У підсумку автори дійшли висновку, що все зводиться до одного правила: «пліткарі завжди повинні бути чесними, коли є ідеальна відповідність інтересів, і нечесними — коли є ідеальна невідповідність». Ситуації з частковим збігом вимагають більш комплексної оцінки, але автори рекомендують робити вибір після зважування взаємозалежності почуття власної значущості з одержувачем і метою, а також максимальної користі/шкоди, які можна отримати, бувши чесним чи нечесним у конкретній ситуації.
Економіка
Премію отримали вчені з Італії за спробу пояснити з математичної точки зору, чому успіху найчастіше досягають не найталановитіші люди, а найщасливіші.
У західній культурі існує тверде переконання, що особистий успіх більшою мірою залежить від особистих якостей, зокрема таланту, інтелекту, навичок, наполегливості, схильності до ризику та старомодної наполегливої праці. Водночас часто ігнорується роль удачі у визначенні індивідуального успіху. Розподіл багатства відбувається відповідно до степеневого закону, між великою кількістю бідних людей і кількома надзвичайно багатими мільярдерами. Це, як стверджують автори, «вказує на те, що за лаштунками працює якийсь прихований інгредієнт».
І цим прихованим інгредієнтом, як дійшли висновку автори дослідження, є випадкова удача, заснована на простому агентній моделі, яку вони самі розробили. Тож «наївна меритократія», яка так широко поширена в західній культурі, фактично не розуміє прості причинно наслідкові зв’язки. Одного лише таланту й наполегливої праці недостатньо для успіху, якщо вам не пощастить опинитися в потрібному місці в потрібний час.
Премія за технічну безпеку
Ще одну нагороду отримав шведський інженер Магнус Генс — за розробку манекена лося для краш-тестів. Він присвятив цьому цілу магістерську дисертацію у 2001 році.
Проблема зіткнення автомобілів з лосями особливо гостро стоїть у Скандинавії, де живе велика популяція цих диких тварин і нерідко стаються смертельні ДТП. За словами Магнуса Генса, лише в Швеції щодня відбувається близько 13 таких зіткнень, частіше у травні з молодими особинами (200 кг проти 600 кг у дорослого лося), коли самка залишає своє однорічне потомство.
Після підготовчого 3D-моделювання Генс створив манекен лося для краш-тесту — зі 116 гумових пластин, доповнених різними сталевими компонентами для скріплення всієї конструкції. Генс випробував манекен у серії краш-тестів з новішим автомобілем Saab та старішим Volvo. Перший рухався зі швидкістю 72 км/год, а другий Saab — 92 км/год. Творець краш-лося із задоволенням виявив, що «розбиті автомобілі дуже схожі на ті, які насправді зіштовхувалися з лосями». Манекен досить міцний і здатен витримати не один краш-тест.
Нагороди цьогорічні лауреати Шнобелівської премії отримали поштою — паперові контейнери для зберігання своїх чудових ідей та купюри номіналом десять трильйонів зімбабвійських доларів (близько 40 центів у доларах США).
Якщо раптом маєте трохи вільного часу ввечері та хочете трішки продовжити собі життя, то ось повний запис трансляції.