
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Сучасні геймери все частіше задають собі запитання: що сталося з відеоіграми та чому вони більше не приносять задоволення? В цьому дописі я хочу поміркувати, чому останнім часом олди відчувають так звану “ігрову імпотенцію”, коли технології стали лише кращими, а ігри стають дедалі амбітнішими.
По ідеї, ми повинні бути задоволені поточним станом ігор, але чомусь постійно розчаровуємося з виходом чергового рімейку, чи наступної гри з відомих серій.
Зміст
Ігри AAA, чи раніше було краще?
Коли згадуєш про ігри AAA, на думку приходять шедеври: Red Dead Redemption 2, The Witcher 3: Wild Hunt, серія ігор GTA, Cyberpunk 2077, The Last of Us та багато інших… Проте реальність ігрових титанів на сьогодні полягає в тому, що багато цих ігор були “поламаними” та забагованими в день запуску.

Складається враження, що розробники насправді просто не здатні подолати перешкоди, які здавалися дикими ще 20 років тому. Адже не було такого поняття, як патч першого дня, тож чому раптово в ньому виникла потреба? Це одна з тих речей, де помітний контраст у порівнянні з ігровою індустрією минулих часів.

Повернімось у 2002 рік до першої консольної гри, яка коли-небудь отримала патч для завантаження. Він розв’язував проблеми з продуктивністю – це була гра Unreal Championship на Xbox.
Розробникам знадобився цілий рік, щоб зрозуміти, як застосовувати оновлення до гри для розв’язання проблем продуктивності «на льоту». Тож якщо ми врахуємо, що Unreal Championship була першою грою, яка отримала оновлення для консолі, то виходить, що майже всі ігри до цієї дати, а особливо до створення Xbox, мали бути ідеальними? Адже одразу після релізу не було можливості завантажити жодного оперативного патча, щоб виправити серйозні помилки, які порушують роботу гри або викликають проблеми з продуктивністю.
Варто зрозуміти й наступний момент, що тоді ігри створювалися в набагато меншому масштабі, тому тестування ігор було набагато легшим. Враховуючи неможливість одразу випустити патч, розробники набагато більше зосереджувались на тестуванні.

З новою можливістю просто виправляти ігри “на льоту” в поєднанні з їх величезним масштабом і необхідністю створювати наступний відкритий світ, правила гри помінялися. Але водночас шедеври перетворюють на забагованого монстра, коли необхідно якнайшвидше випускати ігри, щоб отримати вигоду від ажіотажу.
Більше — не значить краще
Ще одна причина, чому я вважаю, що ігри AAA отримують погану репутацію — це ця тенденція в галузі, де розробники дотримуються установки, що більше завжди краще. На цьому етапі хочеться звернутися з проханням заради всіх богів Азгарду, зробіть проєкт меншим! Сотні гігабайт незрозумілого сміття перетворюють навіть великий накопичувач на майданчик виживання, де ніколи немає місця.
Коли ігри створювалися ще в епоху Super Nintendo, GameCube мав мізерні 43 мегабайти загальної оперативної пам’яті.
Тенденція в сучасній ігровій індустрії, здається, рухається до мінімуму в 16 гігабайтів відеопам’яті та це навіть не враховуючи оперативну пам’ять вашої системи, де бажано мати хоча б 32 Гігабайти.
Божевілля полягає ще в тому, наскільки великими стали ці ігри AAA для завантаження, іноді здається, що жорсткого диска в один терабайт, який був би гігантським у свій час, недостатньо, щоб умістити всі ігри, у які я хотів би грати щодня.

Багато цих ігор сьогодні вимагають використання швидкісного SSD. Подумайте про те, що SSD раніше були розкішшю для комп’ютерних ігор в силу свого невеликого об’єму.
Можна подумати, що я просто наганяю зайву зраду й насправді все прекрасно. Проте, на конференції Game Developer Collective у травні було проведено опитування розробників ігор – більша частина з них заявила, що індустрія перебуває в поганому становищі.


У ході заходу було опитано понад 600 розробників. Учасники опитування вважають, що знають основні проблеми індустрії: 59% з них назвали стан поганим, ще 19% опитаних думають, що ситуація погіршуватиметься, а 25% – оптимістів вірять у покращення.
Проблема в нас самих?
Спробуймо відкинути теорії змов та пошукаємо проблему в собі. Якщо вам за 30, то можливо не ігри погані, а справа в зовсім інших причинах, в яких точно не винні розробники.
З віком ми перенасичуємося контентом, що призводить до зниження інтересу до нових ігор. Такий самий механізм діє на все, що ми переживаємо. Наприклад, ось ви купили свій перший автомобіль, радості немає меж. Але через місяць, коли пристрасть уляглись, ви починаєте помічати його недоліки. Не проходить і пів року, як ви вже чітко розумієте, що хочете чогось кращого.
У віці тридцяти років і старше часто змінюються пріоритети, додається сім’я, кар’єра та інші обов’язки, що банально зменшують час, відведений на ігри. Наприклад, після напруженого робочого дня хочеться не стільки в щось пограти, скільки подивитися якийсь відео контент.
Крім того, міняється гормональний фон і загалом дофамінова система починає працювати трішки інакшим чином.
На додаток сучасні ігри нерідко мають складні системи та механіки, які аж ніяк не входять в парадигму розслабленого дозвілля. Якщо ми вже звикли грати в такі знайомі Герої 3, то навряд чи захочеться переучуватись в якусь інакшу стратегію.
Так це ж було вже… (с)
Якщо ваш ігровий стаж складає понад 15-20 років, то відсутність новизни в ігровій індустрії може бути одним із факторів, що знижують ваш інтерес.
Чому так? Все дуже банально. В нових проєктах часто повторюються одні й ті ж механіки, жанри та сюжетні ходи. Багато комп’ютерних забавок використовують схожі формули. Це може набриднути гравцям зі стажем, які шукають оригінальності та нових вражень.
Сюжетний хід: «Люк! Я твій батько…» не може працювати вічно. Перший раз він тебе здивує, а на другий викличе здивований погляд: «Так це ж було вже…» (с)
Хоча час від часу з’являються нові ігрові концепти, але інновації уніфікуються в рамках одних і тих же жанрів або стилів. Якщо ігри не пропонують значних нововведень або вдосконалень, це ймовірніше за все поставить на них жирний хрест у вашому дозвіллі..
Більше римейків богу римейків
Один з символів стагнації – це нескінченні римейки або ремастери старих ігор. Хоч вони візуально або технічно покращені, але часто здається, що саме такими ми їх бачили, коли грали в них багато років назад.
Наш мозок зовсім інакше сприймав комп’ютерні забавки в ті далекі часи та з віком ще й прикрасив графіку, відштовхуючись від наших вражень.
Ну і куди ж без жадібних ігрових студій, які зосереджуються тільки на створенні ігор, що забезпечують високі прибутки через перевірені формули. Як кажуть: «Піпл хаває, так дамо їм ще!»
Усі ці фактори можуть сприяти відчуттю, що ігрова індустрія стає менш цікавою і новою, особливо для людей, які мають більше досвіду і шукають більш унікальні ігрові враження. Як бачимо, факторів дуже багато і кожен з них може здаватися спірним, якщо розглядати його з різних сторін. Надалі я планую продовжити цю тему і детальніше зупинитися на кожному з аспектів.
!!! ГОЛОСУВАННЯ ЗА «АВТОРА МІСЯЦЯ» ДОСТУПНЕ ОСЬ ТУТ !!!
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: