Нейрони у чашці Петрі змусили грати в Doom — CL-1грає в Doom / Photo: Cortical Labs & YouTube

Кілька років тому компанія під назвою Cortical Labs оприлюднила відео, на якому спрощена версія Pong грається культурою людських нейронів у чашці Петрі. Тепер компанії вдалося змусити подібну культуру нейронів грати в Doom.

У дуже стильному маркетинговому відео компанія демонструє “справжній геймплей нейронів”: Doom, що працює на її системі нейронних обчислень CL-1 — мікрочипі, на якому розміщено 200 000 людських нейронів у так званому “масиві з багатьох електродів”. Для порівняння: хоча точна кількість нейронів у середньому людському мозку досі є предметом дискусій, йдеться про десятки мільярдів — що лише ще раз підкреслює, наскільки неймовірно потужними й складними є наші власні мозки.

У будь-якому разі, це відео — шалене, і воно стає ще шаленішим, коли різні представники компанії пояснюють, що саме відбувається. По-перше, чип не запускає Doom; він грає в Doom. Або, точніше кажучи, різні елементи даних на екрані відображаються у вигляді патернів електричних стимулів, які потім передаються нейронам. Нейрони відповідають на ці стимули власними сигналами, які керують діями персонажа на екрані.

“Якщо нейрони спрацьовують у певному патерні, Doomguy стріляє. Якщо в іншому патерні — він рухається праворуч. І так далі”, — йдеться у поясненні.

У якийсь момент дослідник показує зображення чипа під мікроскопом, і ми бачимо, як складні й виразно органічні мережі нейронів обвивають чіткі, прямі лінії схем. Це виглядає так, ніби прямо з науково-фантастичного фільму. Ще один момент — нейрони навчаються. Наразі вони не надто добре грають у Doom:

“Клітини грають як новачок, який ніколи не бачив комп’ютера. І, якщо чесно, вони й справді його не бачили”, — кажуть дослідники.

Але дайте їм кілька років — і хто знає? Пластичність мереж, які формують нейрони, — велика частина того, що робить наші власні мізки такими потужними й адаптивними. Якщо ці мережі адаптуватимуться подібним чином, може виявитись, що зрештою вони стануть дуже, дуже хорошими в Doom. Втім, за винятком кількох коротких фрагментів, на відео насправді не показано Doom. Нейрони грають у Freedoom, який працює на рушії Doom — що був відкритий із відкритим кодом уже десятиліттями — але не використовує жодних культових демонів чи видів зброї з Doom, які залишаються захищеними авторським правом.

Очевидно, що така технологія порушує багато захопливих і потенційно тривожних питань. Одне з них, яке одразу спадає на думку: “Чиї це клітини?”. Вони ж повинні містити чиюсь ДНК. Чи не опинимося ми за два десятиліття в ситуації на кшталт історії, коли кожен із нейрокомп’ютерів, що громить усіх онлайн у Call of Duty 17, міститиме нейрони, які походять від однієї й тієї самої людини? Компанія запустила те, що вона називає “Cortical Cloud”, що обіцяє дозволити розробникам у всьому світі експериментувати з CL-1 через API на базі Python. Такий академічний дух заслуговує на повагу, але сама ідея того, що людські нейрони можуть зрештою використовуватися для створення, скажімо, ШІ-порно, виглядає не дуже приємно. Хоча, можливо, за кілька поколінь це здаватиметься так само буденно, як сьогодні — використання неймовірно складних процесорів для тієї ж мети.