Кількість підписників у соцмережах стрімко втрачає значення. У міру того як платформи дедалі більше покладаються на алгоритмічні стрічки, автори контенту живуть у новій реальності: сам факт публікації більше не гарантує, що її побачать навіть власні підписники.

Алгоритми та аудиторія

Для творців це не новина. CEO Patreon Джек Конте роками попереджав про цю тенденцію. Але протягом року індустрія — від інфлюенсерів до стримерів — почала реагувати на неї по-різному. За словами керівників, автори шукають нові способи будувати відносини з аудиторією: одні стають протиотрутою від “ШІ-сміття”, інші, навпаки, заповнюють стрічки його новою формою.

Компанія LTK, що належить Box, з’єднує авторів із брендами через партнерський маркетинг. Творці отримують комісійні за рекомендації товарів, а вся модель тримається на довірі аудиторії. З огляду на фрагментацію зв’язку між автором і підписником це могло б стати серйозною загрозою для бізнесу. Але дослідження, замовлене в Північно-Західного університету, показало несподіваний результат: довіра до творців зросла на 21% у річному вимірі.

За словами Box, споживачі частіше спеціально шукають контент від авторів, яким довіряють. Згідно з дослідженням, 97% директорів із маркетингу планують збільшити бюджети на інфлюенсер-маркетинг у новому році.

Втім, володіти відносинами з аудиторією стає складніше. Творці LTK роблять ставку на те, що скепсис до ШІ приведе людей до прямих контактів — платних фан-спільнот або менш алгоритмізованих платформ на кшталт LTK. Для стримерів, відеоподкастерів і відеоавторів короткого формату стратегія більше нагадує ґроус-хакінг (підхід у просування, де головну роль відіграють експерименти, аналітика й креатив, а не класична реклама).

Кліпінг — у маси

CEO Dhar Mann Studios Шон Аткінс описує проблему так:

За словами співзасновника Karat Financial Еріка Вея, у творців з’явилася нова зброя — “армії підлітків” у Discord. Автори платять їм за створення кліпів з основного контенту, які ті масово публікують в алгоритмічних стрічках.

Вей вважає, що популярність кліпінгу (стратегія просування контенту, коли з довгих відео або стримів вирізають короткі, яскраві фрагменти і масово публікують їх у соцмережах) зростатиме, адже навіть найбільшим авторам стає важко напряму достукатися до фанатів. Для алгоритмів не важлива історія акаунта — якщо кліп хороший, платформа поширить його ширше. У результаті кліпери можуть заробляти залежно від кількості переглядів.

За його словами, між авторами розгортається справжня гонка за максимальним охопленням одного й того ж контенту.

Водночас CEO Night Рід Дакшер, який працював менеджером MrBeast і відповідає за стратегію Kai Cenat, ставиться до кліпінгу стриманіше. Він визнає, що це ефективний спосіб “залити зону” контентом, але зауважує складність масштабування через обмежену кількість кліперів і високі витрати.

Чим вужча ніша — тим більше шансів

Засилля контентного “сміття” стало настільки помітним, що Merriam-Webster назвало slop (низькоякісний масовий контент, який штучно заповнює стрічки соцмереж і майже не має цінності для користувача) словом року. За словами Box, понад 94% людей вважають, що соцмережі більше не є соціальними, а понад половина переходить у менші нішеві спільноти — на платформах на кшталт Strava, LinkedIn чи Substack.

Дакшер прогнозує, що успішними стануть автори з чіткими нішами. Повторити шлях “макротрців” на кшталт MrBeast, PewDiePie чи Charli D’Amelio стає дедалі складніше. Алгоритми надто добре навчилися підсовувати користувачам саме той контент, який їм потрібен, і прорватися одразу в усі ніші майже нереально.

Аткінс додає, що економіка творців давно вийшла за межі розваг. Як приклад він наводить Epic Gardening — бренд, що виріс із YouTube-каналу й у підсумку придбав третю за величиною насіннєву компанію у США.

Джерело: techcrunch