Схоже на те, що «Ґодзілла проти Конґа» / Godzilla vs. Kong — останній фільм у кінофраншизі MonsterVerse від Legendary Pictures. Хоча б на деякий час. Ліцензійна угода між Legendary та Toho спливає, й хоча студія говорить про можливий спін-офф MonsterVerse та Pacific Rim, це, схоже, лише балачки. Навіть прикро, бо декілька годин спостерігати, як дві величезні потвори несамовито лупцюють одна іншу по макітрі, було досить весело. Ну, якщо заздалегідь геть вимкнути будь-яке критичне сприйняття фільму. Те саме ми радимо зробити й перед переглядом Godzilla vs. Kong, інакше дивитися на цю маячню взагалі неможливо.

Кінг-Конґ був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх монстряк…

Стоп… це не звідси… Хоч, відверто кажучи, Кінг-Конґ — таки так, парубок (а це вже питання, бо де ж його жінка, та з первинними статевими ознаками якось не склалось) моторний. Але ж й Ґодзілла — хлопець (знов ця невизначеність…) нервовий, конкуренції терпіти не може, тож їм на роду було написано зійтися у двобої, як тим самим Енею та Турну. Але навіть не за самицю, а так, завзятість показати, пару спустити й все таке інше. Люди тут зовсім ні до чого, лише під ногами плутаються, хоч, будемо справедливі, тутешні «Аннушки» у певний час влучно розіллють потрібну рідину (ні, це не евфемізм) в потрібному місці.

Сюжет… раджу взагалі не звертати на нього увагу, тому що рівень маячні тут зашкалює навіть за мірками фільмів про монстрів. Лише одна фраза – Конґа везуть на величезному контейнеровозі (майже такому, що застряг нещодавно у Суецькому каналі) до Антарктиди, щоби велика мавпа привела дослідників через мережу тунелів до центра Порожнистої Землі… Я ж кажу, вирубайте мізки…

З іншого боку, пам’ятати хто всі ці монстри (та люди), звідкіля взагалі з’явилася ідея Порожнистої Землі та на чийому боці воювали монстри у попередніх фільмах MonsterVerse, все ж таки треба. Наприклад, той же Ґодзілла у MonsterVerse – це така собі невідворотна сила природи, як, скажімо, тайфун чи землетрус. Він той, хто підтримує баланс, пильно охороняє свою територію та свій статус альфа-самця. Кінг-Конґ же – вартовий острова Черепа, той хто наодинці не пускає монстрів з Порожнистої Землі на поверхню та вміє якось жити у злагоді з місцевими. Тобто обидва — досить непогані хлопці, але занадто буйні й трохи завеликі, тому час від часу трощать різні міста та інфраструктуру, ну й деяку кількість людей на додаток.

Особисто мені весь час здавалося, що велетенський ящур, який хаває атомні боєголовки на сніданок, випускає з горлянки ядерний промінь, який пропалює Землю наскрізь (ні, це знову не евфемізм), той, що здолав інопланетну летючу гідру, здатну регенерувати – найсильніша істота на Землі… Мавпа-переросток, яка вміє хіба що трощити черепи примітивною дубиною, зовсім не супротивник королю Ґодзіллі… але автори фільму знайшли спосіб озброїти мавпу потужним… [спойлер] який допоможе їй у скрутну годину. І взагалі, Godzilla vs. Kong — це не зовсім про двобій монстрів, тут все трохи складніше [спойлер].

Хоча, будемо відверті, фільми на кшталт Godzilla vs. Kong дивляться не заради сюжету. Тут головне монстри, спецефекти, звук та постановка бійок. На таку стрічку треба йти у IMAX чи хоча б у кінотеатр з найбільшим екраном, що є у вашому місті… але враховуючи ситуацію з пандемією, IMAX не загрожує нам ще довго (ви ж не думали, що карантин відмінять за два тижні?). Так що шукайте телевізор побільше, з гарним екраном і звуком, та насолоджуйтесь картинкою. Й хоч по цікавим стилістичним рішенням, кольоровому забарвленню кадра та незвичайним ракурсам Godzilla vs. Kong не дотягує до Godzilla (2014) чи Kong: Skull Island, це в будь-якому разі набагато краще, ніж останній Godzilla: King of the Monsters. Бійки тут показані дуже класно, до того ж вони ще й досить вигадливі та цікаві. Сцени на авіаносці (навіть не питайте) та руйнування Гонконгу дуже вражаючі, фільм варто подивитися хіба що через них.

Як завжди, Legendary Pictures запросила до фільму досить гарних, відомих й, напевно, недешевих акторів. Александр Скашґорд (старший з п’яти молодших Скашґордів) дуже непогано зіграв у серіалі Big Little Lies, зірка Stranger Things Міллі Боббі Браун взагалі зараз на підйомі, Ребекка Голл — теж непогана акторка… Але в Godzilla vs. Kong їм взагалі то нема що грати. Усі люди тут — лише функції, їх за бажанням можна звести до голосу за кадром. Єдина, хто в цьому фільмі потрібна, та грає добре й з задоволенням, то маленька Кейлі Хоттл, виконуюча роль глухонімої дівчинки Джіа, яка спілкується з Конґом мовою жестів. Так, Конґ у цьому фільмі непогано прокачав свій IQ, він використовує знаряддя і взагалі веде себе майже як велика людина. Дуже велика…

Що ж, як казав український класик «Iтогi подвeдьом…». Дивитися Godzilla vs. Kong можна. Але думати у процесі вкрай не радимо. Ліпше знайдіть екран побільше, візьміть трохи пива (бо на тверезу голову дивитися це дуже складно) і насолоджуйтесь бійками величезних почвар. Як казав все той же класик далі: «…яка розумная цьому альтернатiва?».