Видавець Firewatch та Untitled Goose Game компанія Panic Inc. у травні 2019 року анонсувала досить дивну консоль — Playdate. Пристрій одразу викликав цікавість не тільки у фанатів ретро-консолей, але й у всіх, хто так чи інакше полюбляє усіляку дичину для грання у відеоігри. Основною причиною цієї цікавості став спеціальний спосіб вводу — корба. Якою вийшла перша ретро-консоль від видавця інді ігор зараз розкажемо у нашому огляді Playdate.
Зміст
Технічні характеристики Playdate
| Комплектація | Playdate USB-C кабель Інструкція |
| Розмір | 76×74×9 мм |
| Маса | 85 г 130 г з обкладинкою |
| ЦП | ARM Cortex-M7F 180 МГц |
| ОЗП | 16 Мб |
| Пам’ять | 4 Гб |
| Екран | 2.7 дюйми, 400×240 1-bit (173 ppi) |
| Звук | Моно динамік 3,5 мм вхід для навушників |
| Комунікації | 802.11bgn 2.4GHz Wi-Fi Bluetooth (програмно вимкнутий) |
Що таке Playdate?
Це самодостатня консоль всього з 2,7-дюймовим однобітним екраном. Зате з чотирма гігабайтами пам’яті на які влізе близько сімдесяти ігор, а це навіть не половина доступних ігор в магазині. А ще Playdate дуже маленька, її легко можна носити просто в кишені чи жіночій сумочці й грати в будь-який зручний момент.
Колись вже існував фестиваль інді ігор з такою ж назвою, Плейдейт. І за рік до анонсу розробники консолі, так, саме консолі, надіслали запит організаторам фестивалю, що б ті змінили назву, аби не було плутанини. В результати всі залишилися при своїх назвах, і навіть більше, Panic став спонсором фестивалю. Щоравда той закрився через ковід.
Виробник обрав цікавий спосіб продажу консолі. Спочатку збирали замовлення, а вже потім відправляли консоль на виробництво. Такими чергами пристрій продавався досить довго. Першу партію попередніх замовлень з 20 тис. екземплярів в липні 2021 року розкупили за 20 хвилин. При цьому першим покупцям довелося чекати консоль аж вісім місяців, до квітня 2022 року.
Станом на лютий цього року по попереднім замовленням розпродали понад 70 тис. екземплярів консолі. Зараз Playdate можна вільно замовити на сайті за 199 доларів. Доступний також комплект з чохлом за $219, який окремо він коштує $30.
Обкладинка на магніті й кріпиться металевими ніжками в металеві пази консолі. Дуже надійно і не шкодить корпусу.
Цінник сам по собі вражає не менше, аніж консоль. При цьому потрібно враховувати, що прямого доставлення в Україну немає. А це плюс послуги перевізника, плюс мито. І не забувайте про доставляння по США з податком штату. Усі додаткові витрати разом з консоллю добігають близько $300, а це вже вартість нового Nintendo Switch.
Зважаючи на відсутність прямих конкурентів, унікальність та якість пристрою, можливо його ціна й виправдана. То що ж пропонують нам за такі гроші?
Дизайн та комплектація Playdate
Комплектація Playdate проста: сама консоль і USB-C шнур для зарядки в колір самої консолі. Це все. Зате запаковано стильно і мінімалістично.
Зібрана консоль дуже добре. Складається враження, що це монолітний шматок міцного якісного пластику, і почасти так воно і є. Кнопки натискаються дуже приємно, а динамік потужний як на свій розмір. Та й взагалі звучить консоль прямо кайфово. Коли витягаєш корбу так взагалі наче свято якесь.
З чохлом Playdate важить всього 130 грамів, тобто грати можна довго, руки не втомляться.
Playdate одночасно дуже ретро і дуже сучасна консоль. Поруч з однобітним екраном, тут USB-C порт, 3,5 мм вхід для навушників, Wi-Fi й навіть Bluetooth модуль. Останній, щоправда, чомусь програмно вимкнений. Навіть скриншоти можна робити з меню.
Найбільшим недоліком і навіть проблемою консолі є її екран.
Він не має підсвітки взагалі, а відтак пограти в темряві взагалі не вийде. Та навіть при хорошому освітленні грання важко назвати комфортним. Ідеальним місце буде сидячи під лампою, або в сонячний день на лавці.
Зате екран має 170 градусів кут огляду та використовує технологію схожу до електронних чорнил, а відтак економить акумулятор. Розряджається консоль довго, а повна зарядка займає близько години від повільного зарядного пристрою. Насправді я просто лишав консоль на зарядці поки займався справами, а коли повертався вже був повний заряд. Думаю від сучасних БЖ заряд поповнюватиметься значно швидше.
Ігри та керування Playdate
Головна причина цікавості до Playdate — корба. Зроблена вона дуже кльово і надійно, крутиться без шкребінь по корпусу і досить легенько. Та й ховається якщо не потрібна, бо насправді не всі ігри використовують цей спосіб введення.
Умовно ігри можна поділити на ті, які повністю зав’язані на корбі, які частково або опціонально залучають її, і для яких цей важіль взагалі не потрібний. Про всі ігри розповідати не буду, згадаю лише ті, в які грав найдовше, або які чимось зачепили.
Як не дивно, але найдовше залип у грі, для якої корба не потрібна — це Inventory Hero. Це такий собі автобатлер-автораннер. Персонаж все робить сам, а нам потрібно з випадаючих предметів одягати його та лікувати. Інколи інвентар може заразити якась болячка, типу кроликів і що б вона не замінила собою все наповнення інвентаря їх треба швиденько скинути. Гра дуже динамічна і залипуча.
Суто з корбою відзначу дві іграшки. Перша називається Flipper Lifter. Це буквально симулятор ліфтера для пінгвінів. Крутимо корбою, що б доставити пінгвіна на потрібний поверх. Поступово додаються нові поверхи, що ускладнює задачу.
Друга — Timetravel Adventure. В цій грі робот, який схожий на Залізного Лісоруба з Чарівника країни Оз, запізнюється на побачення. Нам потрібно якнайшвидше крутити корбою, що б той нарешті добіг до коханої. Але на дорозі виникають різні перешкоди, наприклад дикий кабан чи метелик. Крутячи корбу в інший бік ми ніби відмотуємо час назад для Лісоруба, але підступний метелик продовжує летіти вперед. Такими маніпуляціями вперед-назад ми й уникаємо перешкод.
Ці дві гри більше схожі на «досвід» та демонстрацію можливостей консолі. А от Casual Birder вже щось повноцінніше. Тут ходимо селом фотографуючи різних птахів. Корба служить трансфокатором (зумуємось та фокусуємося нею).
Ігор на Playdate дуже багато. Всі вони різні по складності та візуальній складовій. Є простенькі досвіди, а є ледве не повноцінні RPG. Є дуже прості візуально, а є ледве не витвори мистецтва.
Коштують ігри в середньому $1-5, проте й по $15 є, що немало. Але разом з консоллю в комплект входять 24 гри першого сезону, які по одній приходили щотижня протягом перших місяців з релізу консолі. Чи буде колись другий сезон невідомо, але навіть цих ігор має вистачити надовго, що б розкрити потенціал консолі.
Офіційний магазин налічує понад 180 ігор. Також на сайті itch.io у відповідному розділі можна придбати за символічний донат (чи безоплатно) сотні ігор, там я знайшов спеціальну Playdate версію Celest.
Що класно, на офіційному сайті є повноцінний SDK для розробників та інші програми й сервісі, типу онлайн конструктора, що б самому спроєктувати гру. Так само є програмка для трансляції зображення на ПК. Більшість ігроладнних кадрів для цього огляду я записував саме з її допомогою, а кілька були зроблені безпосередньо можливостями самої консолі (різницю легко помітити).
Досвід користування
З першого дотику Playdate складає враження якісного пристрою. Корпус монолітній та міцний. Попри квадратну форму консоль зручно тримати в руках завдяки маленькій вазі. Кнопки та хрестовина натискаються без зайвих зусиль, проте в першу чергу рука тягнеться до корби.
Важіль схований у ніші й легко виймається при першій же потребі, що супроводжується коротким музичним супроводом. Динамік гучний й навіть на максимальній гучності звук не спотворюється. Кожний клік та натискання кнопок супроводжується характерним і дуже приємним звуком.
По меню можна ходити корбою, що насправді хочеться робити лише перші хвилини користування, все ж традиційна хрестовина для цього зручніша. Меню структуровано логічно і на подив працює швидко. В будь-який момент гри можна викликати бічне меню в якому одразу налаштовується гучність, можливість зробити скриншот або ж вийти на головний екран.
За час поки у мене була консоль прийшло кілька оновлень та поповнень в каталозі, про які сповіщає маленький діод на кнопці розблокування. Приємно здивувала кількість ігор, їх якість та різножанровість, як і цінник на деякі з них.
На жаль, української локалізації консоль не має. Єдиною мовою інтерфейсу є англійська.
Playdate була у мене досить довго, але я не пригадаю, що б ігрові сесії тривали довше 20-30 хвилин. Але не думаю, що розробники розраховували на довгі ігрові сесії. Все ж це ідеальна консоль для коротких подорожей в громадському транспорту, чеканні в черзі чи просто провести кілька вільних хвилин за унікальним пристроєм. До того ж екран без підсвітки досить підступний. Інколи доводиться ловити світло, що б зображення на екрані було яскравим, а це не завжди зручно.
Проте абсолютно усі недоліки марніють після грання з корбою. Наче й доволі простий механізм, але крутіння вперед-назад захоплює дуже швидко. І хоч не усі ігри підтримують корбу, чимало розробників вправляються у тому, хто ж винахідливіше застосує головну фішку консолі.
Playdate залишила дуже позитивні емоції і я радий, що зміг насолодитися цим унікальним досвідом, але навряд вона зможе замінити повноцінну консоль чи ПК.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: