Серія фільмів «Місія неможлива» залишається одним із головних атракціонів, на який можна сходити в кінотеатр. Том Круз особисто стежить за рівнем якості кожної частини й не забуває про небезпечні трюки, які виконує самостійно. «Розплата» — сьома частина франшизи, а дотримуючись новомодної традиції Голлівуду її розділили на два фільми. Розповідаємо в рецензії нижче, якими вийшли нові пригоди агента Ітана Ханта.
«Місія неможлива. Розплата. Частина перша» / Mission: Impossible — Dead Reckoning Part One
Жанр бойовик
Режисер Крістофер Маккуоррі
У ролях Том Круз, Ребекка Фергюсон, Пом Клементьєфф, Гейлі Етвелл, Ванесса Кірбі
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Агент Ітан Хант (Том Круз) продовжує нести службу в особливому загоні «Місія неможлива». Його нове завдання пов’язане з пошуком ключа, який за чутками може дати контроль над особливою електронною сутністю. Ця сутність може контролювати абсолютно всі цифрові пристрої та нібито навіть володіє своїм розумом.
У гонитві за двома половинками ключа Ітан зіштовхнеться з небезпечним ворогом із минулого. Також йому потрібно протистояти, здається, взагалі всім електронним пристроям. І в таких умовах агент може довіряти лише найближчим людям, адже абсолютно всі листування та переговори можуть виявитися фальшивками.
«Місія неможлива» як серія фільмів тримає на кількох простих для сприйняття, але досить складних для реалізації стовпах. Кожна частина має бути наповнена небезпечними трюками, політичною напругою, якоюсь світовою загрозою і практично чужорідною харизмою Тома Круза.
Відразу скажемо, що з останнім у «Розплаті» проблем немає, Круз так само сяє на екрані. Хоча й помітно, що він уже не такий вже й свіжий — і основний постер фільму, на якому Хант має молодий вигляд, дещо вводить в оману в цьому плані.
«Розплаті» вдається підтримувати постійно високий рівень напруги всі свої майже три години хронометражу. І це саме по собі досягнення, адже сценарії франшизи «Місія неможлива» завжди були дещо надуманими. Сьома частина вирізняється тим, що перетворює просту і зрозумілу всім електроніку на основну зброю проти головних героїв.
Подібний хід вносить нове дихання в сценарій і навіть дещо руйнує стандартні художні стежки бойовиків, з якими Голлівуд працює вже багато років. Бо всі ці перемовини між агентами та спостереження через камери у «Розплаті» перестають бути надійним джерелом інформації.
У новому фільмі Хант протистоїть цілому цифровому світу — і в цьому навіть можна угледіти певну метафору на сучасне суспільство, яке надто сильно залежить від технологій.
Про класичний екшен автори фільму теж не забули. Його тут більш ніж достатньо, він грамотно поставлений і ідеально вибудуваний з точки зору темпу. При цьому він не скочується в зовсім вже пафосне і безглузде дійство. За що знімальній команді окремий плюс.
Найяскравіше це помітно по конкретній сцені, яка полягає в гонитві у Венеції. Практично аналогічна за обставинами гонитва була у «Форсажі Х». Тільки там усе скочувалося в майже іграшкове протистояння, в якому напругу створювали коштом штучних сценарних елементів. У «Розплаті» автори в гонитві використовують безліч креативних елементів і незвичних умов, завдяки яким усе відчувається максимально природно.
Фільм не намагається вичавити 120% з кожної своєї сцени. Якраз навпаки, він відчувається дещо приземленому — і це за обставин загрози для всього світу та наближення Третьої Світової війни.
Автори франшизи «Місія неможлива» не просто зняли бойовик, а дали змогу глядачам доторкнутися до вигаданої та максимально продуманої реальності, в якій багато моментів перетинаються з нашим світом. Звідси й максимальна довіра кожній сцені фільму. Навіть коли Том Круз бігає по даху поїзда, так.
Утім, інші актори не дозволяють Крузу перетягнути всю увагу на себе. Особливо тут відзначилася Гейлі Етвелл, яка зіграла чергову «фатальну жінку» (але з людським обличчям) Грейс. Усі моменти з Грейс так і просякнуті чарівністю акторки, а додатково вона створює цікавий контраст із вічно серйозним і налаштованим на розв’язання важливих питань Хантом.
А окремо хочеться виділити героїню Пом Клементьєфф. Вона тут майже не говорить і виступає в ролі радше «бойового» антагоніста. Але кожна її поява на екрані — це справжнє шоу. Клементьєфф здатна мімікою і жестами передати всю нестримну енергію своєї героїні.
Є у фільмі й доречний гумор, і своєрідні «ігрові» моменти з головоломками, і загальне гнітюче відчуття, що все давно вирішено і сплановано за головних героїв. Тут абсолютно немає зайвих моментів.
Хіба що одну ключову важливу розмову в середині фільму можна назвати дещо надуманою. Але і її сприйняття залежить від того, наскільки сильно ви вірите в головну загрозу сюжету фільму. І «Розплата» робить усе, щоб ви повірили в неї всім серцем.