У NASA попереджають, що 25 цикл сонячної активності виявився набагато жвавішим, ніж очікувалось.

Зазвичай Сонце слідує 11-річному циклу активності, який починається з періоду тривалого спокою — сонячного мінімуму. Далі мінімум поступово прямує до максимуму активності, коли материнська зірка провокує потужні сонячні бурі. Ця закономірність корелює з кількістю темних плям на поверхні Сонця, яка збільшується або зменшується в залежності від активності зірки.

Цикл сонячних плям також регулюється більш тривалим, 22-річним циклом, відомим як цикл Хейла. Упродовж цього цикла магнітні полюси Сонця повністю змінюють полярність, а потім повертаються до початкового стану. Однак окрім цього наша зірка також піддається довгостроковим коливанням активності, які можуть охоплювати не одне десятиліття і їх набагато важче пояснити та передбачити.

Наприклад, у період з 1645 по 1715 рік Сонце демонструвало мінімальну активність. Цей період відомий як мінімум Маундера. Схожий період, що отримав назву мінімуму Дальтона, тривав з 1790 по 1830 рік, коли сонячна активність загалом була значно нижчою протягом послідовних циклів сонячних плям.

На початку 21 століття зниження сонячної активності навело науковців на думку, що Сонце входить у тривалий цикл мінімуму. Це припущення набуло ще більшого поширення за результатами останнього сонячного мінімуму у 2013-2014 роках. Однак поточний 25 цикл сонячної активності, який наразі досяг свого піку, повністю спростовує цю теорію.

Американські дослідники з Лабораторії реактивного руху NASA проаналізували ключові показники сонячної активності, включно із сонячним вітром, напругою магнітного поля та кількістю плям. Астрофізики з’ясували, що сонячні плями поступово зростають з 2008 року та, ймовірно, продовжуватимуть зростати протягом майбутніх циклів. Це свідчить про те, що теорія тривалого сонячного мінімуму потребує ретельного перегляду. 

Наразі добігає кінця останній максимум сонячної активності, який офіційно розпочався у 2024 році. За словами вчених, він протікає не так, як очікувалось. Коли наприкінці 2019 року почався поточний цикл сонячної активності, спеціалісти з Центру прогнозування космічної погоди (SWPC) передбачали, що період сонячного максимуму має розпочатись приблизно у 2025 році. Вони очікували, що він буде відносно слабким, як і попередній цикл. 

Однак доволі швидко стало зрозуміло, що період сонячного максимуму почнеться раніше і буде набагато активнішим, ніж прогнозувалось. На Сонці вже зафіксована найбільша кількість плям за останні 20 років. Окрім цього на зірці відбулась рекордна кількість потужних спалахів класу X — найпотужнішого типу вибуху, який може відбутись на Сонці. 

Під час поточного сонячного максимуму Земля вже зіткнулась з кількома потужними геомагнітними бурями. Найбільш примітною з них стала “екстремальна” подія у травні 2024 року, яка викликала одне з найяскравіших полярних сяйв за останні сторіччя і завдала шкоди більш ніж на 500 млн доларів.

Результати дослідження вказують на те, що тенденція, яка спостерігалась протягом кількох останніх років, може зберегтись у наступних сонячних циклах. Це може призвести до серйозних наслідків, адже навігаційні системи, такі як GPS, електромережі та супутники, вразливі до впливу сонячних бурь. В даний час неясно, чому за останні кілька десятиліть стався сплеск сонячної активності або що може бути причиною її відродження.

Результати дослідження представлені у журналі  The Astrophysical Journal Letters

Джерело: LiveScience