Дослідники з Університету Твенте у Нідерландах вкрили сперматозоїди магнітними наночастинками для керування ними в режимі реального часу.  

Ці крихітні біороботи можуть колись бути використані у репродуктивній медицині, для доставки ліків в організм та у діагностиці безпліддя. Дослідники створили керованих сперматозоїдів з бичачої сперми та продемонстрували, що можуть керувати ними всередині анатомічної моделі жіночої репродуктивної системи, а також відслідковувати їхній розвиток за допомогою рентгенівськіх променів.

За словами дослідників, керовані за допомогою магнітів сперматозоїди здатні доставляти ліки безпосередньо у матку, маткові труби та інші складні частини жіночої репродуктивної системи. Нідерландські науковці переконані, що це може полегшити лікування таких важких захворювань, як рак матки та міома.

У 2020 році Іслам Халіл входив до складу дослідницької групи, яка представила біогібридних магнітних сперматозоїдів-мікророботів. У рамках нового дослідження науковці встановили, що підвищення концентрації наночастинок оксиду заліза на поверхні цих мікророботів покращило здатність виявляти та контролювати їх, гарантуючи, що вони не пошкодять матку. 

Зазначається, що сперматозоїди-мікророботи не демонстрували токсичності до клітин людської матки принаймні після 72 годин впливу. Дослідники перевірили своїх мікророботів на надрукованій на 3D-принтері моделі ділянки жіночого репродуктивного тракту, використовуючи зовнішнє магнітне поле для переміщення цих мікророботів від сурогатної шийки матки через порожнину до фалопієвих труб, де найчастіше відбувається запліднення.

Вони виявили, що переміщення керованих сперматозоїдів можна відслідковувати за допомогою рентгену у режимі реального часу, що неможливо у випадку з реальними сперматозоїдами. Автори дослідження наголошують, що відсутність можливості відслідковувати рух сперматозоїдів в режимі реального часу дуже ускладнювало розуміння питань, пов’язаних з репродуктивним здоров’ям та лікуванням безпліддя. Дослідники зазначили, що неінвазивний спосіб відстеження сперматозоїдів може допомогти їм краще зрозуміти, наприклад, системи транспортування сперматозоїдів та чоловіче безпліддя.

Результати дослідження опубліковані у журналі Robotics

Джерело: Livescience