Аудіофіли провалили "сліпий" тест на чистоту звуку: його подавали через кабель, землю та банан — Модератор Pano з форуму diyAudio

Аудіофіли провалили “сліпий” тест на чистоту звуку. Записи прогнали через мідний кабель, мокрий бруд і навіть банан, але слухачі майже не змогли відрізнити їх від оригіналу.

Експеримент провів модератор Пано на форумі diyAudio, щоб подивитися наскільки насправді має значення матеріал кабелю. Він пропустив однакові аудіофайли через різні “провідники”, щоб побачити, чи почують люди різницю.

Спершу звучав оригінальний трек із CD, потім було декілька варіантів. Звук пропустили через 180 см професійного мідного дроту. Далі експериментували з 20 см мокрого ґрунту, додавши ще 120 см міді. І нарешті використали 13 см банан разом із тією самою мідною схемою. Всі варіанти зберігалися без втрат у форматах FLAC і WAV, а музика була у різних жанрах: рок, джаз і класика.

Слухачам давали треки без підписів, і вони надсилали свої відповіді окремо, щоб не бачити чужих варіантів. У теорії різниця мала бути помітною, але на практиці цього не сталося.

“Вражає, що ці файли звучать майже однаково. Здавалося, що бруд зіпсує звук, але він зовсім не поганий”, — написав модератор Пано.

Відповіді збирали протягом місяця: з 43 спроб лише 6 були правильними, що складає близько 13,95%. У додаткових розрахунках тестери визначили, що такий результат можна було отримати випадково з імовірністю 6,12%. У підсумку аудіофіли не змогли стабільно визначити, де звучить оригінал, а де сигнал пройшов через кабель, ґрунт чи банан.

Для тесту модератор використав звичайний ноутбук, простий USB-аудіоінтерфейс і програму для запису. Спеціальних дорогих систем не було, щоб умови нагадували реальне прослуховування. І навіть так результати виявилися майже випадковими. Лише один учасник на етапі бета-тесту показав трохи кращу точність, використовуючи дуже якісну аудіосистему, але різниця все одно залишалася майже непомітною.

Тут пояснення доволі просте. Банан чи мокрий ґрунт у цьому експерименті працюють просто як додатковий опір, який трохи гальмує сигнал. Це може трохи знизити рівень сигналу, але не створює чіткої відмінності, яку легко впізнати на слух. У результаті сигнал стає слабшим, проте не настільки, щоб більшість людей стабільно помічали різницю під час “сліпого” тесту.

На форумі вже обговорювали експерименти, і щоразу результат був майже однаковий. Наприклад, на Reddit “провідником” зробили маленьку моркву, а потім у 2024 році інженер Джуліан Крауз повторив експеримент. Навіть у сторонніх тестах, де Крауз пропускав сигнал через різні дивні матеріали, вимірювання змінювалося не кардинально.

Цей тест не означає, що матеріал кабелю зовсім не має значення. Він може впливати у довгих лініях, при передачі потужного сигналу на колонки або в дуже чутливих системах. Але експеримент показав інше. Якщо аудіофіли не знають, що саме звучить, вони не помічають стабільної різниці між оригіналом і треками, які пройшли через банан.