Дослідники з Університетського коледжу Лондона та Інституту біології старіння Товариства Макса Планка випробували на мишах комбінацію двох протиракових препаратів і подовжили тривалість їхнього життя на 35%. 

Мова йде про комбінацію препаратів рапаміцин та траметиніб. Зазначається, що миші, які отримували ін’єкції цих препаратів, демонстрували значно здоровіше старіння, з відстроченим утворенням пухлин, меншими рівнями запалень і ознаками покращення роботи мозку та серцево-судинної системи. 

На початку дослідження науковці прагнули відповісти на питання, чи може поєднання двох геропротекторних препаратів забезпечити більший ефект, ніж сума їхніх частин. Початково рапаміцин був отриманий з грунтових бактерій з острова Пасхи. Він широко застосовувався для запобігання відторгненню органів у пацієнтів після трансплантації та незмінно подовжував життя у мишей, навіть якщо його вводили у літньому віці. 

Траметиніб був схвалений для лікування меланоми. Хоча він подовжував життя плодовим мушкам, його ефекти у ссавців були досі невідомі. Для того, аби з’ясувати це, дослідники з Інституту Макса Планка тримали сотні мишей на дієті, яка містила рапаміцин, траметиніб, або ж суміш обох препаратів. 

Сам по собі рапаміцин збільшив середню тривалість життя мишей на 17-18%. Зі свого боку Траметиніб подовжив тривалість життя на 7–16%. Суміш цих препаратів збільшила тривалість життя мишей на 26–35%. Найбільш виражений ефект спостерігався у самиць мишей. Максимальна тривалість життя також збільшилася: на 32% у самок та на 26% — у самців. 

Як підкреслюють дослідники, мова йде не про саму тільки тривалість життя, а й про покращення показників здоров’я гризунів. Миші, що отримували обидва препарати, були більш активними у похилому віці, значно менше набирали вагу, та демонстрували повільніше зниження показників роботи серця. В них навіть зменшилося запалення мозку та знизилися показники раку.

Обидва препарати націлені на біологічну систему, відому як сигнальна мережа Ras/Insulin/TOR. Цей механізм регулює зростання та метаболізм. Він бере участь у процесах старіння і відповідає за виникнення вікових захворювань. Рапаміцин пригнічує mTORC1, ключовий білковий комплекс у цій мережі, тоді як траметиніб блокує білки MEK далі на шляху Ras. 

Дослідники зазначають, що, ймовірно, дія препаратів викликає зміни експресії генів, на що по одинці нездатний жоден з них. Результати аналізу тканин мишей, що приймали обидва препарати, продемонстрували, що комбінація викликала незвичайні зрушення активності генів. Особливо це стосувалось генів, відповідальних за запалення та функцїі імунної системи.

Комбінація двох препаратів повністю заблокувала у мозку мишей вікову зміну, яка провокувала підвищене поглинання глюкози і була пов’язана з погіршенням когнітивних здібностей. Маркери хронічного запалення значно знизилися в мозку, нирках, селезінці та м’язах.

Лікування стримало появу пухлин. У той час, коли майже у 70% самців мишей, які не приймали препаратів, на другому році життя почали виникати пухлини печінки, їхня кількість була значно нижчою у тих мишей, що приймали обидва препарати.

При цьому комбінація не збільшила побічні ефекти, вже пов’язані з будь-яким із цих препаратів. У той час як рапаміцин сам по собі викликав підвищення рівня цукру в крові, траметиніб цього не робив, а комбінація не посилила цього ефекту. Попередні клінічні дослідження демонстрували, що рапаміцин може мати антивікові ефекти, покращуючи роботу імунітету у людей похилого віку. 

Медики офіційно визнали нову форму діабету

Результати дослідження були опубліковані у журналі Nature

Джерело: ZMEScience