"Дія", кібербезпека та ШІ: Україна поділилася досвідом з Японією — Дія

8 квітня в Токіо представили український досвід цифровізації. У заході брали участь представники урядових структур, наукових кіл та бізнесу обох країн. При цьому українська делегація ділилася досвідом того, як держава побудувала цифрову систему під час війни і як ці рішення можна використати в Японії.

Подія проходила у форматі панельної дискусії під назвою “Інновації, обумовлені війною в Україні: цифрова трансформація, штучний інтелект та кібербезпека”. Захід підтримали Посольство України в Японії, Українська торгово-промислова палата в Японії та Японський інститут закордонних інвестицій.

З українського боку виступили представники Мінцифри та Мінекономіки. Серед них — Валерія Коваль і Олександр Циборт. До розмови також приєдналися представники бізнесу. Зокрема, співзасновник Reface Олесь Петрів, топменеджер Nippon Electric Company Такеші Накаяма та інвестор Сергій Токарєв.

Головною темою обговорення стало те, як Україна створила цифрові сервіси й зібрала їх в єдину екосистему. Окремо розглянули, як держава спілкується з громадянами через ці інструменти і яку роль у цьому відіграє співпраця бізнесу та держави.

Валерія Коваль навела конкретні цифри. За 6 років Україна зробила великий ривок у цифровізації. Команди Мінцифри та застосунку “Дія” запустили понад 200 послуг. Люди можуть онлайн відкрити бізнес, купити авто, отримати послуги для дітей, студентів, ветеранів чи пенсіонерів. Є навіть онлайн-одруження. Цю функцію журнал Time визнав одним із найкращих винаходів 2024 року. Щодня кожна четверта пара одружується через “Дію”. Це наочно показує, як працює цифровізація. Нагадаємо, до кінця року планується запустити ще 20 цифрових послуг.

Першу частину дискусії присвятили цифровій державі та інтеграції ШІ у держпослуги. Другу зробили більш практичною. Говорили про кібербезпеку, розвиток фахівців зі ШІ та роль технологічних компаній і дослідницьких центрів.

Олександр Циборт пояснив, що наразі цифровізація в Україні — це вже спосіб швидшого вирішення проблем.

“Цифровізація в Україні пройшла фундаментальний зсув. Це більше не окрема індустрія — це спосіб, у який держава збирає сигнали, аналізує проблеми і прискорює рішення. Те саме стосується ШІ: не окремий інструмент, а вбудована здатність, яка робить весь цикл прийняття рішень більш доказовим і передбачуваним. Ми вже живемо в цій реальності — єДозвіл, Пульс, єЧек — це не пілоти і не концепції. Це системи, які працюють у продакшні під час активної війни. І головний урок який ми здобули: найбільша цінність ШІ в держуправлінні — не швидкість, а послідовність. Капітал іде туди де передбачувано. Саме це ми будуємо”, — заявив Олександр Циборт, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку.

Японська сторона відзначила практичність українського досвіду. Особливо звернули увагу на швидкість змін, кіберзахист і впровадження інновацій у держуправління.

Коїчі Акаїші пояснив, чому це важливо для Японії. Хоча країна живе без війни, але часто стикається з природними катастрофами. Тому питання цифрових рішень стоїть гостро. Український досвід може допомогти підготуватися до криз і швидко реагувати.

Наприкінці учасники поспілкувалися неформально та обговорили спільні проєкти. Йдеться про ШІ, кібербезпеку та цифрові сервіси.

Україна вже не просто наздоганяє світ у цифровізації. Вона показує, як будувати системи в складних умовах. І цей досвід викликає інтерес на міжнародному рівні.