До 2050 року половина людей матиме це захворювання: винні не гаджети, а "темний" спосіб життя

Ще недовго залишиться до того, як половина населення світу стане короткозорою. Звичайно, однією з причин захворювання є сучасні гаджети, проте не поспішайте звинувачувати їх стовідсотково. Дослідники мають нову теорію щодо того, чому короткозорість досягає епідемічних масштабів у всьому світі.

Короткозорість, або міопія, поширюється по планеті з приголомшливою швидкістю. Поточні оцінки прогнозують, що до 2050 року 5 мільярдів людей — майже 50% населення світу — буде короткозорим. У частинах Східної Азії цей стан уже вражає приблизно 90% молодих дорослих. У США, які менш ретельно відстежують випадки міопії, її поширеність серед людей віком 12-54 років зросла з 25 відсотків на початку 1970-х до 42 відсотків на початку 2000-х, згідно з останнім великим національним дослідженням. Стурбовані батьки звинувачують смартфони в погіршенні зору своїх дітей. І вони не помиляються. Наприклад, огляд 2025 року показав, що ризик міопії значно зростав при 1-4 годинах використання екранів, а потім зростав повільніше.

Але вони не зовсім праві. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Cell Reports, час перед екраном — це не вся історія. Значна частина зростання захворювань на міопію відбулася ще до цифрового буму. Вчені з Коледжу оптометрії SUNY виявили, що інтенсивне фокусування на близьких об’єктах при тьмяному внутрішньому освітленні створює безпрецедентне навантаження на сітківку. Отже, саме поєднання двох факторів сучасного життя може сприяти зростанню міопії. Коли людина короткозора, її очні яблука дещо розтягуються. Це видовження робить віддалені об’єкти розмитими. Хоча генетика відіграє роль, різкий стрибок міопії лише за кілька поколінь вказує на потужний вплив сучасного, переважно внутрішнього способу життя.

Чому перебування всередині змушує наші очні яблука ставати занадто довгими? Коли ми виходимо на яскраве сонячне світло, наші зіниці природно звужуються, щоб захистити сітківку від пошкодження, водночас пропускаючи достатньо світла до неї. Але зіниці також зменшуються з іншої причини: щоб сфокусуватися на речах, розташованих прямо перед нашими обличчями. Уявіть око як діафрагму камери. Якщо ви сидите в тьмяно освітленій кімнаті й читаєте, ваша зіниця стискається, щоб текст залишався чітким. Оскільки кімната вже темна, ваші очі працюють понаднормово. Як наслідок, тривале фокусування на близьких об’єктах у таких умовах слабкого освітлення викликає надмірне звуження зіниці, що особливо виражено у людей, які вже короткозорі.

Дослідники SUNY залучили 34 учасників. Група включала 13 людей із нормальним зором і 21 людину з міопією. Команда відстежувала рухи очей і реакцію зіниць за допомогою спеціальних окулярів для відстеження погляду. Учасникам пропонували дивитися на невеликі мішені, світлі й темні, через налаштований електронний об’єктив, який навмисно розмивав їхній зір. Коли учасники намагалися пристосувати зір і сфокусувати розмиті квадрати, їхні очі поверталися всередину, а зіниці звужувалися. Такий механізм фокусування змушує зіницю значно зменшуватися, і ця реакція ще сильніша у короткозорих людей. Темні мішені викликали сильніше звуження зіниць, ніж світлі. Це показує, що нейронні зорові шляхи, які реагують на темні стимули, дуже чутливі, коли ми фокусуємося на близьких об’єктах.

Ще більш дивно, що дослідники виявили: міопія фундаментально змінює реакцію наших очей на моргання. Вони змоделювали у вигляді U-подібної кривої, яка пов’язує тривалість моргання з тим, наскільки звужується зіниця після нього. У здоровому оці ліва частина цієї “U” представляє короткі моргання, коли око залишається в режимі фокусування, а права показує довші моргання, які запускають світловий рефлекс, різко звужуючи зіницю для захисту сітківки, що стала гіперчутливою після миттєвої темряви. Однак у міопічних очах ця U-подібна крива згладжується, що означає втрату здатності ока “перезавантажуватися” через світловий рефлекс і залишатися в стані надмірного звуження. Це порушення потенційно може стимулювати біологічний сигнал, який наказує очному яблуку продовжувати розтягуватися.

Дослідники вважають, що для людини з нормальним зором навантаження на око під час завдань, які потребують звуження зіниці в тьмяному світлі, може поступово призвести до міопії. Якщо роками перебувати в цьому стані “світлового голодування” під час читання чи скролінгу, очне яблуко зрештою розтягнеться надто сильно, щоб повернутися у попередню форму. Коли ця фізична зміна відбувається, людина офіційно стає короткозорою. Дослідження також показує, що після цього очі стають ще чутливішими до ефекту: зіниці звужуються агресивніше, а очі сильніше повертаються всередину, що прискорює сам процес, який спричинив розмиття зору. Втім, вчені застерігають, що будь-яке медичне лікування, наприклад атропінові очні краплі чи мультифокальні лінзи, ймовірно, буде менш ефективним, якщо пацієнти продовжуватимуть годинами фокусуватися на екранах чи книгах у погано освітлених кімнатах.

Нове дослідження підкреслює, наскільки важливо проводити час на свіжому повітрі, щоб уникнути короткозорості. Перебування надворі забезпечує настільки багато розсіяного світла, що сітківка залишається здоровою, і око не змушене постійно фокусуватися на близьких об’єктах. Це особливо важливо для дітей. Однак водночас час для ігор на свіжому повітрі досяг історичного мінімуму. Ба більше, у дослідженні 2023 року в Journal of Pediatrics вчені стверджували, що зменшення гри та самостійності може бути однією з причин зростання тривожності, депресії та смутку серед дітей і підлітків.

Японські вчені створили VR-гру, яка здатна покращити зір

Джерело: ZMEscience