Висловивши непевне бажання відвідувати саміт НАТО у Вільнюсі, президент Зеленський все ж вирушив на нього та зробив низку резонансних заяв. Яку користь зрештою отримала Україна? Підсумки саміту НАТО можна розділити на політичні та практичні, що виражаються у постачанні зброї.
Зброя: що Україна отримала до, під час та після саміту
Касетні боєприпаси
Принцип касетного снаряда – розкидування малих зарядів за площею. Це дозволяє «викосити» живу силу супротивника на значній площі, у відкритих окопах та інших місцях концентрації. Позавчора міністр оборони Рєзніков назвав їх наступним геймченйнджером на полі бою:
«Коли ми отримали у травні 2022 року 155-міліметрові артилерійські системи, це стало переломним моментом. У липні ми отримали різні типи РСЗВ, це стало наступною зміною правил гри… І я сподіваюся, що касетні боєприпаси стануть наступною зміною правил гри як зброя та боєприпаси для звільнення тимчасово окупованих територій».
Якість змін безпосередньо залежить від кількості отриманих снарядів – йдеться саме про артилерійські снаряди, не ракетні боєприпаси. Артилерія отримає не тільки поповнення боєкомплекту, але й можливість поєднувати високоточні удари та ураження за площею.
Президент Байден назвав їхнє надання вимушеним заходом через дефіцит снарядів у ЗСУ (про що могли здогадатися ті, хто уважно стежить за статистикою на полі бою і що було підтверджено військовими та політиками). Американці всіляко намагаються підкреслити невикористання ЗСУ касетних снарядів цивільними та територією Росії. Країна-агресор ніколи не соромилася застосовувати касетні боєприпаси – ними удосталь «поливали» свого часу Харків та інші прифронтові українські міста.
США йдуть шляхом нарощування виробництва БК для України, а не спустошення запасів Пентагону та активно підштовхують до цього союзників, але все одно їм доводиться використовувати запаси. Учора командувач оперативно-стратегічного угрупування «Таврія» Олександр Тарнавський підтвердив, що касетні снаряди вже в Україні та найближчим часом стануть на озброєння. Голова операцій об’єднаного штабу Пентагону генерал Дуглас Сімс розповів, що в Україну надійшли касетні боєприпаси й з інших країн. Заяви підтверджують два правила: постачання відбуваються до анонсів, частина з них не розголошується.
Пакети військової допомоги
США, головний донор безпеки України, оголосили про черговий пакет військової допомоги 7 липня. Він оцінюється у $800 млн і на нинішній час є досить великим (ми давно не отримували пакетів по кілька мільярдів на місяць, як це було минулого року). До його складу входять:
- 32 БМП «Бредлі», 32 БТР «Страйкер».
- 31 гаубиця калібру 155 мм
- Боєприпаси для ЗРК Patriot, ракети AIM-7 для ППО, заряди для HIMARS
- Високоточні авіаційні боєприпаси
- БПЛА Pinguin
- Зенітні комплекси Stinger, протитанкові TOW, Javelin та інші
- Артилерійські боєприпаси, у тому числі касетні
- Техніка для розмінування, буксирування, евакуації та прокладання шляхів, автомобілі
- Стрілецька зброя, патрони, гранати, підривні заряди
- Запчастини та польове обладнання
Президент Володимир Зеленський подякував США за «своєчасний, масштабний та дуже потрібний пакет оборонної допомоги від США», який «дасть нові інструменти для деокупації нашої землі та наближення світу». Сьогодні стало відомо, що США викуповують у Тайваню списані ЗРК MIM-23 Hawk, щоб направити їх до України.
Німеччина також надала значний пакет воєнної допомоги. До його офіційного оголошення Spiegel писав про БМП Marder, танки, Leopard 1, обладнання для розмінування, близько 20 тисяч артилерійських снарядів та зарядів для Leopard, a DPA писали про його вартість у €700 млн. Але 12 липня був офіційно оголошений дещо скромніший пакет:
- 6 самохідних зенітних установок Gepard та боєприпаси до них
- 10 пунктів керування вогнем для ЗРК IRIS-T SLM
- 10 прицільних лазерних установок для ЗРК IRIS-T SLM
- Снаряди, патрони та димові заряди
- Мостоукладальник, міст, автотехніка
- Два комплекти запчастин для дронів Vector
13 липня міністр оборони Резніков все ж підтвердив пакет допомоги Німеччини, який оприлюднили журналісти:
:
🚀 Ukraine will receive over €1.5 billion in military aid from its international partners.
✳️ Long-range SCALP missiles, Leopard tanks, additional Patriots, F-16 pilot training are just some of the things that can be announced publicly.
We can mention at least seven packages…
— Oleksii Reznikov (@oleksiireznikov) July 13, 2023
Зокрема, Резніков згадав вартість пакета €700 млн, він включає 25 танків Leopard 1A5, 40 БМП Marder 1A3, 2 системи ППО Patriot, 5 ЗРК Bergepanzer 2, боєприпаси.
За інформацією на 13 липня, ці 6 Gepard вже доставлені в Україну. Раніше, 29 червня, Німеччина передала 1 РЛС середнього радіуса TRML-4D, 3 мости для мостоукладачів та автомобілі. Відомо, що планується до передачі ще 45 установок Gepard. 7 липня стало відомо, що Німеччина закупить снарядів на €783,3 млн, 60% яких призначено Україні. У країні сильні настрої проти військової допомоги, тому не можна бути 100% впевненим, що перед нами усі цифри.
У складі пакета на $65 млн від Великої Британії боєприпаси до танків Challenger 2, понад 70 бойових машин та машин матеріально-технічного забезпечення.
«Ці програми фінансуватимуться через Комплексний пакет допомоги НАТО Україні та підтримуватимуться фахівцями всього Альянсу», – йдеться у заяві британського уряду.
10 липня стало відомо про отримання Україною систем придушення безпілотників AUDS британського виробництва разом із радарами. Комплекс працює на відстані 10 км та може придушувати сигнал короткочасно або до розряду акумулятора БПЛА.
11 липня президент Макрон оголосив, що Франція передасть Україні авіаційні ракети SCALP. Це французький аналог британських Storm Shadow з іншою системою кріплення на літаки. З огляду на інформацію про причетність Великобританії до їхньої передачі можна припустити, що проблему сумісності було вирішено. З джерел в армії Франції в Reuters дізналися, що ракети будуть взяті з військових запасів країни та «йдеться про значну кількість». «Домашні» запаси можуть означати дальність ураження до 560 км, але точної інформації про це немає. Дипломатичне джерело вказало, що надішлють 50 ракет.
Норвегія оголосила про збільшення підтримки України У 2023 році допомога Норвегії становитиме €960 млн, також Норвегія спільно з Данією активно передають Україні артилерійські снаряди.
12 липня стало відомо про передачу Норвегією «пакету підтримки NASAMS»: 2 центри управління вогнем, 2 пускові установки, запасні частини. Також норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace (KDA) нещодавно підписала контракт із Литвою на модернізацію та підготовку двох старих пускових установок NASAMS для передачі Україні.
Норвегія передасть Україні 1000 мініатюрних розвідувальних дронів Black Hornet. Мінідрони добре зарекомендували себе на озброєнні армій США, Британії та інших країн. Вертоліт важить 32 г, непомітний, ідеально підходить для розвідки у міських умовах.
Австралія передає Україні 30 БТР Bushmaster. Про це оголосив прем’єр-міністр країни Ентоні Албанізі 12 липня. Загальна кількість Bushmaster, поставлених Австралією, сягнула 120 одиниць.
На саміті НАТО прем’єр-міністр Канади оголосив про пакет фінансування оборонних потреб України $410 млн буде закуплено паливо, обладнання для прокладання мостів та камери для безпілотників. Також Канада зробила внесок $37 млн у фонд НАТО для України. Крім того, країна візьме участь у підготовці українських льотчиків на F-16.
Винищувачі F-16
У вівторок, 11 липня, Україна та її 11 союзників підписали меморандум про порядок навчання українських пілотів на F-16
«Сьогодні 11 країн-партнерів та Україна підписали меморандум, який визначає умови. Я особливо вдячний Данії та Нідерландам за виняткове лідерство у цьому процесі» – написав у Twitter міністр оборони Рєзніков.
Меморандум передбачає навчання пілотів, техніків та іншого супутнього персоналу. Програма відкрита для додавання до неї інших типів винищувачів. Коаліція зафіксувала готовність до інших можливих дій щодо надання Україні F-16.
Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція та Великобританія домовилися розпочати підготовку українців на F-16. Очікується, що навчання розпочнеться наприкінці літа у Данії. Результати підготовки очікуються за 6 місяців.
Румунія висловила готовність створити центр підготовки льотчиків F-16. Інфраструктуру для навчання українців на F-16 надасть Польща. Тим часом українська система бойового управління та обробки інформації Delta успішно пройшла випробування НАТО, в тому числі й на сумісність з F-16.
Після консультації з керівництвом Туреччини та Нідерландів президент Зеленський написав:
«Обговорили оборонну співпрацю, зафіксували терміни початку навчальної місії для українських пілотів на F-16».
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів армії США генерал-лейтенант Дуглас Сімс висловився про те, що зараз не найвдаліший час передавати Україні F-16:
«Я маю на увазі, що росіяни все ще мають певний потенціал протиповітряної оборони. Вони мають і повітряний потенціал. І та кількість F-16, яку буде надано, можливо, не є ідеальною для того, що відбувається зараз».
Генерал все ж висловив упевненість, що Україна отримає F-16 та закликав не боятися реакції на це кремля. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що Україна отримає перші F-16 до кінця березня 2024 року.
Червневе звернення України до Австралії про передачу F-18, що списуються, поки «пробуксовує». Офіційні особи говорять про «деякі труднощі», хоча, схоже, країна принципово готова до передачі.
Виробництво озброєнь
Україна купила у Словаччини ще 16 САУ Zuzana. Кошти, швидше за все, надали Німеччина, Норвегія і Данія. Україна та Словаччина також планують спільно розробляти новий тип гаубиць. Про це стало відомо 7 липня.
Україна підписала меморандум про військово-технічне співробітництво з Чехією. Документ передбачає спільні зусилля держав і оборонних компаній у виробництві зброї та боєприпасів. Конкретно йдеться про виробництво стрілецької зброї, боєприпаси та модернізацію бронетехніки. Наразі Чехія ремонтує та модернізує українські танки Т-64. Найближчим часом у рамках меморандуму Україну відвідає чеська делегація.
Франція та Україна спільно вироблятимуть запчастини для військової техніки. За словами міністра оборони Резнікова, «рамки співпраці вже визначено». На саміті НАТО держави підписали угоду, яка, зокрема, передбачає збільшення військової допомоги
Україна та Туреччина підписали меморандум про порозуміння у сфері стратегічних галузей промисловості. Серед напрямів співробітництва – розробка безпілотного транспорту, зокрема БПЛА. Зараз в Україні будується завод компанії Baykar з виробництва бойових безпілотників, запуск якого намічений на 2025 рік, також буде збудований центр навчання їхніх операторів. Крім наявних, українські та турецькі компанії підписали ще три великі договори про виробництво та співпрацю.
Німецька компанія Rheinmetall відкриє бронетанковий завод в Україні протягом 12 тижнів Про це заявив її директор Армін Паппергер. Окрім виробництва танків та бронемашин, компанія навчатиме фахівців з їх обслуговування. Попередньо йдеться про бронемашини Fuchs, Lynx і танки Panther.
«[Українці] повинні допомогти собі самі – якщо їм завжди доведеться чекати на європейців чи американців, щоб ті допомогли їм протягом наступних 10 чи 20 років… це неможливо. Але першим кроком має бути забезпечення гострих потреб країни у боротьбі», — сказав Паппергер в інтерв’ю CNN.
Політичні підсумки саміту НАТО для України
Підсумки саміту у Вільнюсі для України озвучив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Вони складаються з трьох пунктів:
- «Перше – це нова багаторічна програма підтримки України, яка уможливить перехід із радянських стандартів до натовських».
- «Другий елемент – створення Ради Україна-НАТО, яка стане форумом для кризових консультацій та прийняття рішень, де ми зустрічатимемося як рівні»
- «Третє – ми підтвердили, що Україна стане членом НАТО і погодилися вилучити вимогу щодо Плану дій. Це змінить шлях України з двокрокового процесу до однокрокового. Ми оголосимо про запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться та будуть досягнуті умови».
Конкретизував пункт про допомогу Міністр оборони України Олексій Резніков: «Україна отримає понад 1,5 млрд євро військової допомоги від своїх міжнародних партнерів». Фактично це стосувалося описаних вище пакетів допомоги. Резніков відзначив участь Австралії, Норвегії, Британії, Франції, Нідерландів та Канади.
Документ, погоджений 12 липня, має назву «Спільне право на підтримку України». На саміті натомість декларацію схвалили лідери всіх держав G7 (включаючи японського прем’єра Фуміо Кішиду, якого було запрошено на саміт) та керівництво ЄС.
Як таких гарантій безпеки документ не містить. Він передбачає «двосторонні зобов’язання з безпеки та домовленості, погоджені з цією рамковою угодою». Простіше кажучи, процес забезпечення гарантій Україні переходить у площину двосторонніх відносин із країнами G7.
Декларація закріплює продовження надання Україні «сучасного військового обладнання… з пріоритетом протиповітряної оборони, далекобійної артилерії та вогневих засобів далекої дії, бронетехніки та інших ключових засобів, таких як бойова авіація», а також «надання технічної та фінансової підтримки для задоволення невідкладних потреб України, спричинених війною з росією».
Щодо гарантій після війни, у документі сказано таке: «У разі майбутнього збройного нападу з боку росії ми маємо намір… надати Україні швидку та постійну допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку на суші, морі та повітрі, а також економічну допомогу, накласти на росію економічний тягар».
Що має робити Україна?
Декларація визначає обов’язки України щодо партнерів. Перше – це звіт про допомогу та «внесок у безпеку партнерів», тобто продовження боротьби з росією та взаємні гарантії безпеки зі сторонами декларації.
Також Україна має «продовжувати демократичні реформи… які наголошують на її прихильності до демократії, верховенства права, повазі прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять його економіку на стійкий шлях розвитку». Додається конкретний перелік: реформи правоохоронних органів та судової системи, боротьба з корупцією, реформи економіки та держсектору.
Також у документі є вимога «посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та підвищення ефективності та прозорості в оборонних установах та промисловості України».
Вимоги щодо входження України до НАТО залишаються розмитими, що й породило гостру дискусію останніх днів із різкими висловлюваннями президента Зеленського, міністра оборони Великобританії Бена Уоллеса та інших учасників. План дій для членства не передбачається, і з підсумкової редакції прибрано норми, які його підміняють. Якщо коротко, від України потрібні конкретизовані вище реформи, не прямо передбачається закінчення війни, а також згода та готовність партнерів прийняти її.
Джерела: Українська Правда, Мілітарний, LB.ua, RBC.ua