Група дослідників з NASA виявила, що Земля відбиває дедалі менше сонячного світла, особливо у Північній півкулі.

Зниження цього показника чітко прослідковується за останні 20 років за даними NASA. Група дослідників під керівництвом доктора Нормана Леба з Дослідницького центру Ленглі проаналізувала, скільки променевої енергії наша планета відбиває назад у космос. 

Вчені проаналізували супутникові дані за останні 24 роки, включно із показниками сонячної радіації, альбедо та радіаційним балансом. Отримані результати свідчать, що з 2001 року Північна та Південна півкулі потемнішали та наразі відбивають менше сонячного світла.

Поглинання радіації загалом збільшилось на 0,83 Вт/м² за десятиліття. Особливо це вплинуло на Північну півкулю, яка додатково поглинає 0,34 Вт/м². Хоча частина цього надлишку компенсується повітряними потоками та океанічними течіями, чисте зростання складає 0,21 Вт/м² за десятиліття.

Попередні дослідження припускали, що повітряні потоки та океанічні течії значною мірою вирівнюють баланс між Північною та Південною півкулями, однак останні вимірювання демонструють, що він все більше порушується.

Серед факторів, які впливають на погіршення відбиття сонячного світла:

• Танення льоду — сніговий та крижаний покрив в Арктиці стрімко скорочується, а темні поверхні поглинають більше енергії.
• Зменшення аерозольних частинок призвело до зменшення утворення хмар, що також вплинуло на показники відбиття сонячної радіації.
• Лісові пожежі та виверження вулкана Хунга-Тонга спровокували викид додаткової кількості аерозолів, посиливши відбиття у короткостроковій перспективі, але не у довгостроковій.

Зниження відбиття демонструє, що такі природні механізми стабілізації, як хмари та океанські течії вже не працюють повноцінно. Це означає, що Земля, особливо Північна півкуля, накопичує більше енергії у довгостроковій перспективі. Для таких регіонів як Європа та Північна Америка це може означати додаткове потепління.

Дослідники підкреслюють важливість відображення цього у сучасних кліматичних моделях. Чи зможе глобальна система відновити рівновагу у довгостроковій перспективі чи порушення симетрії збережеться, поки що невідомо, але це є критично важливим питанням для майбутнього глобального клімату.

Результати дослідження опубліковані у журналі PNAS

Джерело: PCWorld