У Китаї завірусився новий тренд — оренда “фейкових офісів”. Усе для того, аби безробітна молодь відчувала себе зайнятою, не працюючи при цьому насправді.

Рівень безробіття серед молоді у Китаї перевищив свій історичний максимум і склав 14%, тож зумери вдалися до оригінальних методів, щоб себе самозайняти. Але в цьому випадку мова йде не про старанні пошуки роботи завжди й всюди, а про безцільну оренду офісів — де ти лише вдаватимеш, що працюєш.

Орендодавці швидко підхопили новий тренд, і подібні місця можна з легкістю винайняти в Шанхаї та інших великих китайських містах. Фейкові офіси облаштовані належним чином: мають ПК, підключення до інтернету, кімнати для нарад, зони для відпочинку тощо. Один з таких коворкінгів навіть назву отримав відповідну — Pretend To Work, що перекладається як “Прикидайся, що працюєш”.

30-річний Шуй Чжоу, який торік втратив свій бізнес у сфері харчування, з квітня є одним із постійних клієнтів цього закладу. Він орендує робоче місце за 30 юанів на день (приблизно $4) і зустрічається там з “колегами”, які так само створюють видимість роботи.

Китайські економісти називають це явище “перехідною формою зайнятості”, коли люди лишають собі місце, щоб “перечекати” або ж роззнайомитись з такими ж людьми й знайти нові ідеї для стартапів і подібного.

Корейський Starbucks заборонив приносити ПК і принтери в кав’ярні

Чжоу тим часом вважає, що офісна атмосфера допоможе йому лишатись дисциплінованим в часи простою, які в нього зайняли близько трьох місяців — він приходить туди о 8-9 годині й нерідко засиджується до 23:00. До того ж це допомагає заспокоїти родичів, що надто переймаються його втратою роботи.

Схожим досвідом ділиться 23-річна Сяовень Тан, яка орендувала собі робоче місце у подібному коворкінгу в Шанхаї на час практики в університеті. У реальності дівчина платить за можливість сидіти за столом і час від часу писати онлайн-романи.

Засновник Pretend To Work, 30-річний Феюй, і сам втратив роботу під час пандемії. Він згадує як впав у депресію і не мав сил, щоб змінити ситуацію. У квітні він підхопив новий тренд і відкрив коворкінг для “псевдороботи” — вже за місяць всі місця були заброньовані.

Майже половина його клієнтів — випускники університетів, решту складають фрилансери, письменники-початківці та ті, хто просто втомився перебувати у самотності вдома. Наймолодшому з клієнтів виповнилось 25 років, тоді як найстаршим — трохи більше 30.

Водночас Феюй сумнівається, що матиме прибуток з цього бізнесу в довгостроковій перспективі й характеризує його радше як “соціальний експеримент”:

Чжоу в цьому випадку потроху опановує роботу зі штучним інтелектом, зважаючи на те, що чимало компаній зараховують ці навички до ключових компетенцій.

За матеріалами статті BBC.