Кротовини (які ще називають червоточини або кротові нори) — це гіпотетична особливість простору-часу у вигляді воронкоподібного порталу, через які речовина чи навіть космічний корабель могли б подорожувати на великі відстані.
Щоб уявити кротовину, припустімо, що Всесвіт — це звичайний аркуш паперу: одна крапка, намальована на ньому вгорі — це точка відправлення, а інша — точка призначення; якщо згорнути цей аркуш так, щоб крапки зустрілися — з’явиться ось ця так звана кротовина, яка дасть нам змогу пройти весь шлях миттєво, а не подорожувати по всій довжині аркуша.
Існування кротовин не доведено, але фізики все одно витратили десятиліття на те, щоб уявити у теорії — як вони можуть виглядати та поводитися. У новій статті, розміщеній в журналі Physical Review D, вчені створили модель електрично зарядженої сферичної кротовини та проаналізували її вплив на простір навколо неї. Головна мета — дізнатись, чи можна виявити кротовину за наслідками її «діяльності».
Згідно з моделлю дослідників, кротовини, якщо вони існують, можуть бути достатньо масивними, щоб «згинати» тканину простору-часу до такої міри, що викликають викривлення світла. Світло своєю чергою збільшує все, що ховається за масивним об’єктом — це явище відоме як «ефект мікролінзування», і дозволяє вченим використовувати масивні об’єкти, як-от галактики та чорні діри, щоб подивитися на надзвичайно віддалені зірки та їх скупчення з раннього Всесвіту.
«Збільшення через викривлення світла кротовиною може бути дуже великим, і це можна буде перевірити одного разу», — каже провідний автор дослідження Лей-Хуа Лю, фізик з університету Цзішоу в Хунані, Китай.
Лю також зазначив, що кротовини збільшують об’єкти інакше, ніж чорні діри — тож вчені можуть розрізняти їх. Наприклад, мікролінзування через чорну діру створює чотири дзеркальних зображення об’єкта, що знаходиться позаду неї; а мікролінзування через кротовину, згідно з моделюванням вчених, — дасть три зображення (два тьмяних і одне дуже яскраве).
Однак, оскільки інші об’єкти — як-от галактики, чорні діри та зірки — також створюють ефект мікролінзування, знайти кротовину без чітких підказок про те, звідки починати пошук, було б дуже важким завданням.
«Спроба відрізнити це мікролінзування була б схожою на спробу розрізнити тонкий голос однієї людини посеред рок-концерту», — сказав Андреас Карч фізик з Техаського університету в Остіні, який не брав участі в дослідженні.
Він також зазначив, що хоча автори статті й запропонували цікавий теоретичний спосіб ідентифікації кротовин, «вони ще навіть не говорять про те, як це зробити на практиці — це майбутня робота».
Джерело: Space